Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 січня 2011 р. справа № 2а-27751/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10-25 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зекунова Е. В.
при секретаріКовальському А.В.
за участю:
представника позивачаКондрацького О.Г.
відповідачане зявився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Артемівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття до фізичної особи ОСОБА_2 про зобовязання відшкодувати безпідставно отриману допомогу по безробіттю,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Артемівський міський центр зайнятості, звернувся із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування безпідставно отриманої допомоги по безробіттю.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у ході перевірки, проведеною Артемівським міським центром зайнятості, встановлено, що у період перебування на обліку в якості безробітної та отримання допомоги по безробіттю, ОСОБА_2 був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, тобто відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», ОСОБА_2 відноситься до категорії зайнятого населення та не має права отримувати допомогу по безробіттю. Також, виявлений факт порушення п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття» щодо неподання відповідачем своєчасно даних про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення.
Артемівським міським центром зайнятості прийнято рішення припинити виплату та рішення про зняття з обліку та повернення незаконно отриманих коштів з ОСОБА_2 у розмірі 8434,03 грн. На час звернення з позовом до суду зобовязання по сплаті заборгованості ОСОБА_2 не виконано. Позивач просить зобовязати відповідача відшкодувати відповідача безпідставно отриману допомогу по безробіттю.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
На підставі зазначеного суд визнав можливим розглянути справу за відсутності відповідача та на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Відповідно до ст. 8. Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом. Діяльність Фонду регулюється Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом України "Про зайнятість населення", цим Законом та статутом Фонду, який затверджується правлінням Фонду.
06.07.2007 року ОСОБА_2 звернувся до Артемівського міського центру зайнятості з заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначив що він не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, та у разі подання до центру зайнятості неправдивих документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період знаходження на обліку в службі зайнятості, зобов'язується добровільно повернути зайве виплачене йому матеріальне забезпечення.
Згідно ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу.
13.07.2007 року ОСОБА_2 був наданий статус безробітного та розпочата виплата по безробіттю.
Відповідно до заяви про надання статусу безробітного ОСОБА_2 зазначив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності.
12.07.2008 року ОСОБА_2 було припинено виплату допомоги по безробіттю.
Артемівським міським центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтування виплати матеріального забезпечення безробітними, в результаті якого встановлено, що ОСОБА_2 являвся фізичною особою-підприємцем.
В період знаходження на обліку в Артемівському міському центрі зайнятості ОСОБА_2 незаконно було нараховано та виплачено 8464,03 гривень.
Відповідно до п. 2 ст.36 Закон України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 р. N 357затверджено «Порядок фінансування за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття оплачуваних громадських робіт для безробітних».
Відповідно до пункту 2 Порядку розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені у документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.
Пунктом 5 Порядку визначено, що перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом звіряння з відомостями органів Державної податкової адміністрації, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, державних реєстраторів, управлінь праці та соціального захисту населення, відділів (управлінь) субсидій; використання даних перевірок цих органів, Держнаглядпраці, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду; проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних безпосередньо на підприємствах, в установах та організаціях у порядку, встановленому законодавством.
Працівники центрів зайнятості для встановлення достовірності даних можуть брати участь у перевірках, що проводяться зазначеними органами.
За результатами звіряння або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що їх проводили.
Згідно п.6 Порядку у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.
За змістом п.7 Порядку у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 в установленому порядку був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, тобто, згідно ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", він відноситься до категорії зайнятого населення та не має права отримувати допомогу по безробіттю.
Відповідно до п. 3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.
Як встановлено в судовому засіданні, згідно із довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців датою включення відомостей про фізичну особу-підприємця є 29.03.2005 року запис №22540170000000813.
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 була проведена 23.02.2009 року.
Відповідно до розрахунку на підставі наказу №284 від 24.09.2010 року заборгованість з неправомірно сплаченого матеріального забезпечення виникла в період з 11.10.2007 року по 06.07.2008 року.
На час розгляду справи зобовязання по сплаті заборгованості ОСОБА_2 не виконано.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Невиконання зобовязань по сплаті заборгованості по відшкодуванню виплачених сум на загальнообовязкове державне соціальне страхування заподіює шкоду інтересам держави, оскільки приводить до росту заборгованості по виплаті застрахованим особам допомоги, забезпечення поточної діяльності та утримання робочих органів відділень Фонду і інших соціальних виплат, створення соціальну напругу в суспільстві, що є порушенням ст.46 Конституції України, згідно якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Беручи до уваги те, що заборгованість у встановлені законодавством строки не сплачена, наявність вказаної заборгованості підтверджується довідкою наданою позивачем та матеріалами справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Артемівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про зобовязання відшкодувати безпідставно отриману допомогу по безробіттю - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Артемівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. 60 років СРСР, 13) суму незаконно сплаченої допомоги по безробіттю розмірі 8434 (вісім тисяч чотириста тридцять чотири) гривень 03 копійки на р/р 37173300901015, отримувач: банк ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25103706).
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 20 січня 2011 року.
Повний текст постанови виготовлений 25 січня 2011 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Зекунов Е. В.
Судове рішення № 13542085, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 20.01.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-27751/10/0570. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: