Постанова № 13542032, 12.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2011 р. справа № 2а-27088/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретарі

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лазарєва В.В.,

при секретарі Пальчиковій І.Г.,

за участю представника позивача Бакурової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 6435,46 грн., -

В С Т А Н О В И В:

29.11.2010 Донецький міський центр зайнятості звернувся до суду робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 6435,46 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що 23.05.2006 до центру зайнятості звернулась ОСОБА_2 з метою пошуку роботи. Згідно заяви останньої від 30.05.2006 їй був присвоєний статус безробітної та призначена допомога по безробіттю з подальшою її сплатою у 6435,46 грн. Проте, в ході перевірки даних з Держреєстратором було встановлено, що ОСОБА_2 під час перебування на обліку у центрі зайнятості була зареєстрована в якості субєкта підприємницької діяльності.

Таким чином, ОСОБА_2 було незаконно отримано допомогу по безробіттю у розмірі 6435,46 грн.

За даних обставин, Донецьким міським центром зайнятості було прийняте рішення про повернення незаконно отриманих коштів ОСОБА_2 на суму у розмірі 6435,46 грн.

У добровільному порядку сума незаконно отриманих коштів відповідачем повернута не була.

Просив стягнути з ОСОБА_2 суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 6435,46 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином. Разом з тим, надала суду заперечення на позовну заяву в яких вказала, що відповідно до п. 2 Порядку фінансування за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття оплачуваних громадських робіт для безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 р. N 357та відповідно до п. 2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62, розслідування здійснюється шляхом перевірки даних, вказаних особою при наданні документів на отримання статусу безробітного т виплати матеріального забезпечення під час її реєстрації та протягом періоду перебування на обліку як безробітної. Зазначені випадки є вичерпними. Рішення щодо проведення перевірки приймається саме керівником відповідного центру зайнятості, а не його заступником тощо.

Відповідно до вказаних Порядків, за результатами перевірки або звірення недостовірних даних складається Акт, який підписується посадовими особами, що їх проводили. У разі встановлення недостовірних даних, на підставі яких особі надано статус безробітного та право на виплату матеріального забезпечення, особа ознайомлюється з Актом, що засвідчує власним підписом.

Таким чином, саме при реєстрації відповідача як безробітної та перед прийняттям рішення щодо виплати матеріального забезпечення, позивач був зобовязаний провести звірення даних відповідача з даними державних реєстраторів, але вказана перевірка, а ні під час постановлення на облік у центр зайнятості, а ні під час перебування відповідача на обліку, позивачем проведена не була, відповідний Акт не складався.

Обовязковість проведення центром зайнятості перевірки у травні 2006 року або протягом періоду перебування відповідача на обліку як безробітної вказує на те, що саме цей період є моментом, коли позивач дізнався або міг дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. У звязку з чим, відповідач вважає перевірку, проведену позивачем у жовтні 2010 року та стягнення на підставі її проведення допомоги по безробіттю незаконними, та такими, що суперечать діючому законодавству України. При цьому, позивачем пропущений строк звернення до суду передбачений ст. 99 КАС України.

Крім того, сума матеріального забезпечення була перерахована центром зайнятості на картковий рахунок відповідача № 262560077523 в філії ВАТ «Державний ощадний банк України» - Пролетарське відділення № 5404, але на цей рахунок в період з 01.04.2006 по 01.10.2007 було зараховано лише 4908,02 грн., що підтверджується відповідною Довідкою банку від 22.11.2010 вих. № 5468.

Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.05.2006 ОСОБА_2 звернулась до Будьонівсько-Пролетарської філії Донецького міського центру зайнятості з метою пошуку роботи.

Згідно із заявою відповідача від 30.05.2006 (а.с. 8), вона просить надати їй статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

ОСОБА_2 був присвоєний статус безробітної та розпочата виплата допомоги з 30.05.2006 по 01.10.2007, що підтверджується даними витягу з наказів від 26.10.2010 (а.с. 6).

Всього відповідачу за вказаний період було сплачено суму допомоги по безробіттю у розмірі 6435,46 грн., що підтверджується даними Довідки про нараховану допомогу по безробіттю (а.с. 11) та даними Акту звірки від 01.12.2010 про зарахування на карткові рахунки на користь ОСОБА_2 (а.с. 34).

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Пунктом 1 статті 23 Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Підпунктом 1 частини 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Вказана норма кореспондується із ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року N 803-XII, згідно з якою до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах й у тому числі, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

Під час звернення до Будьонівсько-Пролетарської філії Донецького міського центру зайнятості, відповідачем було особисто підписано заяву, що на цей час вона не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с. 8).

Разом з тим, Будьонівсько-Пролетарською філією Донецького міського центру зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та необґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, за результатами якого складено Акт № 114 від 26.10.2010 (а.с. 35). Згідно даних цього Акту, які сформовані на підставі Довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 10), відповідач зареєстрована в якості субєкта підприємницької діяльності з 13.04.2006.

Таким чином, на момент звернення до центру зайнятості ОСОБА_2. мала статус субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи, з реєстру виключена не була.

Проте, в супереч п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» своєчасно не подала відомості щодо її реєстрації у якості фізичної особи-підприємця.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз. 14 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.

Сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю ОСОБА_2 за період з 30.05.2006 по 01.10.2007 складає 6435,46 грн.

Як встановлено у судовому засіданні, у добровільному порядку незаконно отримана сума допомоги по безробіттю відповідачем повернута не була.

Відповідно до п. 9 Порядку, у разі коли кошти не повернено в установлений строк, питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку відповідно до законодавства.

Щодо доводів відповідача викладених у запереченнях на позовну заяву суд зазначає, що посилання відповідача на Порядок фінансування за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття оплачуваних громадських робіт для безробітних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 р. N 357та Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62 є безпідставними, оскільки п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, обовязок застрахованої особи, своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Також, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача стосовно ненадіслання їй Акту перевірки, оскільки це спростовується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 37).

Суд також вважає безпідставним посилання відповідача на ст. 99 КАС України, оскільки про своє порушене право позивач фактично дізнався лише 26.10.2010, тобто в межах строку встановленого ч. 2 ст. 99 Кас України.

До того ж, невизнання відповідачем суми заявленої до стягнення у розмірі 6435,46 грн. із посиланням на Довідку від 22.11.2010 року вих. № 5468 (а.с. 29), спростовується даними Акту звірки позивача із банком від 01.12.2010 (а.с. 34).

Інших доводів відповідачем у своїх запереченнях вказано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За даних обставин, відповідачем не було надано суду жодних доказів, які б спростовували доводи позивача у звязку з чим, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача підлягає стягненню незаконно отримана сума допомоги по безробіттю в розмірі 6435,46 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Донецького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 6435,46 грн., - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Донецького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття (р/р 37176002002327 в ГУДК України в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25671511) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 6435 (шість тисяч чотириста тридцять пять) грн. 46 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини 12 січня 2011 року.

Повний текст постанови складений 17 січня 2011 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лазарєв В.В.