Постанова № 13541575, 10.01.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2011 р. справа № 2а-27136/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-10 год

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.

при секретаріТокмаковій Є.А.

за участю:

представників позивача Килимника В.М., Лисак Т.Г.

представників відповідача Казанцевої Т.О., Рибалка О.М., Якуніна І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства “Добропіллявугілля” до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Добропіллявугілля” звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000541520/0, №0000551520/0, №0000561520/0 від 12.11.2010 року. Протягом розгляду справи позивач уточнював номера зазначених податкових повідомлень-рішень у звязку з допущеною у тексті позовної заяви опискою.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив про невідповідність складеного відповідачем акту перевірки № 1224/15-2/32186934 від 08.11.2010р. та прийнятих відповідачем рішень за платежем з податку на додану вартість вимогам закону, оскільки спірними рішеннями податковий орган нарахував штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового боргу у розмірі 13369862,98 коп., який був стягнутий постановами Донецького окружного адміністративного суду, та розстрочений відповідними ухвалами суд. При цьому відповідач нарахував штрафні санкції, починаючи з дати виникнення податкового боргу до дати прийняття ухвал про розстрочення цього боргу. Зазначене нарахування позивач вважає неправомірним, зазначає, що прийняття судом ухвали про розстрочення виконання постанови суду про стягнення податкового боргу не є фактом сплати цього боргу і не є підставою для нарахування штрафу..

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, послалися на судову практику за наслідками розгляду аналогічної справи між тими ж сторонами, просили позов задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечили, надали суду письмові заперечення, пояснили, що відповідачем був складений акт від 08.11.2010р. невиїзної документальної перевірки. На підставі висновків акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.11.2010 року, якими позивачу визначено суми податкових зобовязань з податку на додану вартість. Зазначені штрафні санкції повязані з тим, що позивач несвоєчасно погашав узгоджені суми податкових зобовязань з податку на додану вартість за періоди з моменту закінчення граничного строку оплати узгоджених податкових зобовязань до моменту прийняття ухвал суду про розстрочення виконання постанов суду. Саме за цей період існування податкового боргу представники відповідача вважають правомірним нарахування штрафу, передбаченого Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, при цьому зазначили, що нарахування штрафу відбувалося за розстроченими податковими зобовязаннями, які фактично погашалися позивачем відповідно до умов розстрочення. З наведених підстав просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, розглянувши та перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.

Державне підприємство “Добропіллявугілля”, ідентифікаційний код 32186934, є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Добропільської міської ради згідно довідки з ЄДРПОУ та свідоцтву про державну реєстрацію юридичної особи від 11.03.2003 р. (а.с.11-12, т.1).

Відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка з питань несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобовязань по податковим деклараціям з податку на додану вартість, податковий борг по яким був розстрочений згідно ухвал суду та сплачений у за період з 01.03.2010р. по 30.09.2010р.

За результатами перевірки відповідачем складений акт від 08.11.2010р. № 1224/15-2/32186934 від (а.с.13-19, т.1), в якому відповідачем встановлені порушення підпунктів 5.3.1, п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” 21.12.2000 р. № 2181-III та підпунктів 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР.

На підставі висновків акту відповідачем 12.11.2010 року прийняті податкові повідомлення-рішення, якими позивачу за затримку сплати узгодженої суми податкового зобовязання визначено суми штрафу (а.с.20-22, т.1). Зокрема, податковим повідомленням-рішенням №0000541520/0 визначений штраф у сумі 75046,97 грн. у розмірі 10 % узгодженої суми податкового зобовязання, податковим повідомленням-рішенням №0000551520/0 визначений штраф у сумі 1937583,23 грн. у розмірі 20 % узгодженої суми податкового зобовязання, податковим повідомленням-рішенням №0000561520/0 визначений штраф у сумі 1465738,56 грн. у розмірі 50 % узгодженої суми податкового зобовязання.

Підставами прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень відповідач зазначив несвоєчасну сплату позивачем самостійно узгоджених податкових зобовязань за поданими позивачем деклараціями, а саме: податкове зобов'язання згідно декларації з податку на додану вартість за серпень 2007 року (вх. № 13086 від 20.09.2007р.) в сумі 16245642,00 грн., термін сплати - 01.10.07р., податкове зобов'язання згідно декларації з податку на додану вартість за вересень 2007 року (вх. № 16136 від 19.10.2007р.) в сумі 8102175,70 грн., термін сплати - 30.10.07р., податкове зобов'язання згідно декларації з податку на додану вартість за лютий 2008 року (вх. № 2675 від 20.03.2008р.) в сумі 7488385,00 грн., термін сплати - 31.03.08р., штрафна санкція, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки, згідно декларації з податку на додану вартість за лютий 2008 року (вх. № 2675 від 20.03.2008р.) в сумі 84,00 грн., термін сплати - 31.03.08р., податкове зобов'язання згідно декларації з податку на додану вартість за січень 2008 року (вх. № 1868 від 20.02.2008р.) в сумі 7590077,00 грн., термін сплати - 03.03.08р., податкове зобов'язання згідно декларації з податку на додану вартість за травень 2008 року (вх. № 8499 від 20.06.2008р.) в сумі 5599487,77 грн., термін сплати - 01.07.08р., податкове зобов'язання згідно декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року (вх. № 13673 від 20.08.2008р.) в сумі 9005636,00 грн., термін сплати - 01.09.08р.,податкове зобов'язання згідно декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року (вх. № 7663 від 19.05.2008р.) в сумі 10104462,50 грн., термін сплати - 30.05.08р., податкове зобов'язання згідно декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року (вх. № 6064 від 21.04.2008р.) в сумі 6493481,77 грн., термін сплати - 30.04.08р., податкове зобов'язання згідно декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року (вх. № 17729 від 20.10.2008р.) в сумі 12344023,00 грн., термін сплати - 30.10.08р., податкове зобов'язання згідно декларації з податку на додану вартість за червень 2008 року (вх. № 11868 від 21.07.2008р.) в сумі 5667985,18 грн., термін сплати - 30.07.08р., податкове зобов'язання згідно декларації з податку на додану вартість за листопад 2008 року (вх. № 20921 від 22.12.2008р.) в сумі 16151063,00 грн., термін сплати - 30.12.08р., податкове зобов'язання згідно декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року (вх. № 23928 від 20.01.2009р.) в сумі 10221732,00 грн., термін сплати - 30.01.09р., податкове зобов'язання згідно декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року (вх. № 19804 від 20.11.2008р.) в сумі 11678732,81 грн., термін сплати - 01.12.08р., податкове зобов'язання згідно декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року (вх. № 14486 від 19.09.2008р.) в сумі 6246920,43 грн термін сплати - 30.09.08р., податкове зобов'язання згідно декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року (вх. № 1849 від 20.02.2009р.) в сумі 14732883,00 грн., термін сплати - 02.03.09р., податкове зобов'язання згідно декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року (вх. № 9000317503 від 19.02.2010р.) в сумі 5764288,00 грн., термін сплати - 02.03.10р., податкове зобов'язання згідно декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року (вх. № 9000681489 від 19.03.2010р.) в сумі 6285953,00 грн., термін сплати - 30.03.10р., податкове зобов'язання згідно декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року (вх. № 9001211027 від 19.04.2010р.) в сумі 10184197,00 грн. та штрафної санкції, нарахованої платником самостійно по декларації за березень 2010 року (вх. № 9001211027 від 19.04.2010р.) в сумі 225,00грн. , термін сплати - 30.04.10р., податкове зобов'язання згідно декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року (вх. № 8983 від 20 05 2010р ) в сумі 5707549,00грн., термін сплати - 31.05.10р. (а.с.6-41 т.2).

Сторони не заперечили, що ухвалами та постановами Донецького окружного адміністративного суду, зокрема:

від 24.12.07р. № 2а-6949/07; від 31.03.08р. № 2а-4381/08;від 10.07.08р. № 2а-11336/08; від 15.07.08р. №2а-10113/08; від 19.09.08р. № 2а-14966/08; від 24.09.08р. № 2а-19107/08; від 24.10.08р. № 2а-13951/08; від 24.10.08р. № 2а-11595/08; від 22.12.08р. № 2в-164/08; від 26.01.09р. №2в-17154; від 23.03.09р. № 2а-1130/09; від 23.02.09р. № 2а-476/09; від 08.05.09р. № 2в-179/09; від 13.05.09р. № 2а-4945/09; від 26.05.2010р. № 2а-4970/10; від 21.06.10р. № 2а-9131/10; від 14.07.10р. № 2а-12385/10; від 31.08.10р. № 15851/10, було розстрочене виконання постанов Донецького окружного адміністративного суду про стягнення з позивача вищезазначеної податкової заборгованості з податку на додану вартість (а.с. 202-224, т.1). Також в акті перевірки відповідачем встановлено, що податкові зобовязання фактично сплачуються у строки, передбачені ухвалами про розстрочення виконання постанов суду. На підтвердження чого відповідачем наданий зворотній бік облікової картки платника станом на 16.12.2010р. (а.с.59-119, т.2). За фактом сплати відповідних податкових зобовязань відповідачем нараховані штрафні санкції. Наведені відомості сторонами не заперечуються, тому суд дійшов висновку, що спір виник саме з приводу того, чи є правомірним нарахування штрафу за несвоєчасну сплату розстроченого ухвалою суду податкового зобовязання за період з моменту спливу граничного строку сплати такого зобовязання, до моменту його розстрочення ухвалою чи постановою суду.

З огляду на підставу виникнення спору та встановлені по справі обставини суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 5.3.1. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-III, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (надалі Закон № 2181-III), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4. ст.4 Закону № 2181-III зазначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 1.3) ст. 1 Закону № 2181-III податковий борг (недоїмка) податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції, до яких відноситься відповідач, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, на них покладена функція із забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Здійснюючи ці повноваження, відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення, якими застосував до позивача штрафні санкції на підставі п. 17.1.7 статті 17 Закону № 2181-III, де передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З цієї норми Закону випливає, що для її застосування обов'язковою умовою є оплата платником податку узгодженої суми податкового зобовязання за межами граничних строків, встановлених для його сплати. Тобто, для застосування п. 17.1.7 статті 17 Закону №2181-III передбачений наступний фактичний склад з декількох юридичних фактів: факту наявності узгодженої суми податкового зобовязання; факту несплати такого зобовязання у встановлений строк, через що воно вважається податковим боргом; факту оплати зазначеного податкового боргу.

В обґрунтування прийнятих рішень відповідач посилається на наявність прострочення сплати узгоджених податкових зобовязань, які набули статусу податкового боргу. Проте факт виникнення податкового боргу не є підставою для нарахування штрафних санкцій за відсутністю факту його сплати. До моменту розстрочення податкового боргу ухвалами суду факт сплати такого боргу не відбувся. Тому відсутність сплати податкового боргу виключає нарахування штрафу за прострочення його сплати у період від дати виникнення боргу до дати його розстрочення ухвалою суду.

Натомість, набрання чинності ухвалою суду про розстрочення податкового боргу змінює встановлені законом строки сплати відповідного податкового зобовязання, яке через зміну судом термінів сплати втрачає ознаки податкового боргу, визначені п. 1.3) ст. 1 Закону № 2181-III, що також виключає можливість застосування штрафу, передбаченого п.17.1.7 статті 17 Закону №2181-III, за умови своєчасного виконання платником податків ухвал суду про розстрочення оплати.

Тому посилання відповідача на те, що рішення суду про стягнення податкового боргу та ухвала про розстрочення його сплати не змінюють підстав для нарахування штрафів за п.17.1.7 статті 17 Закону №2181-III, не відповідають приписам саме цього Закону.

Крім того, суд враховує, що згідно ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відстрочка виконання - це відкладення чи перенесення строку виконання рішення на новий строк, який визначається судом, а розстрочка - виконання рішення частками, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. По своїй суті, відстрочка виконання судового рішення це передбачений процесуальним законодавством спосіб, який тимчасове позбавляє стягувача права вимагати примусового виконання і надає боржнику можливість на законних підставах виконувати рішення суду з урахуванням вимог ухвал.

Судове рішення щодо розстрочення виконання постанови про стягнення податкового боргу є перенесенням виконання такої постанови на новий строк, тобто вищезазначеними ухвалами Донецького окружного адміністративного суду перенесені граничні строки сплати податкових зобов'язань. Зазначені ухвали набрали законної сили, тобто граничними термінам сплати є строки, вказані в судових рішеннях.

Отже, на дату винесення спірних податкових повідомлень-рішень діяли граничні строки сплати податкових зобов'язань вказані у відповідних ухвалах Донецького окружного адміністративного суду.

Таким чином, позивач по справі виконує рішення суду відповідно до наданих розстрочок згідно ухвалам суду, які набрали чинності та обов'язкові для осіб, які беруть участь у справі і підлягають виконанню на всій території України. За таких умов, відповідно до приписів Закону № 2181-III, відсутні підстави для нарахування штрафів, передбачені п. 17.1.7 статті 17 цього Закону.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких умов, на підставі вищенаведених приписів закону, враховуючи, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті за відсутністю передбачених законом підстав, заявлені по справі позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства “Добропіллявугілля” до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0000541520/0 від 12.11.2010 року, №0000551520/0 від 12.11.2010 року, №0000561520/0 від 12.11.2010 року Добропільської обєднаної державної податкової інспекції.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства “Добропіллявугілля” (код ЄДРПОУ 32186934) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 10 січня 2011 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 14 січня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.