Рішення № 135413649, 01.04.2026, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/151/26

Провадження № 2-о/503/25/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюка Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Клемпуш Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Кодимська міська рада Подільського району Одеської області та ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

УСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до суду із заявою в якій просить встановити факт, що вона є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявниця вказує, що після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв її син (внук померлої) ОСОБА_2 . Однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність доказів родинних відносин, оскільки, як зазначила заявниця, в актовому записі про народження її ім`я зазначено « ОСОБА_4 », хоча все життя вона вважала, що вона « ОСОБА_5 » і всі документи видані на ім`я « ОСОБА_5 ». Тож встановлення даного факту родинних відносин заявниці необхідно для оформлення спадщини її сином ОСОБА_2 .

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, надала заяву про підтримання заявлених вимог та розгляд справи без її участі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, надавши до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти заявлених вимог не заперечує.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов наступних висновків.

Із матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 20.09.2019 року секретарем виконавчого комітету Будеївської сільської ради Кодимського району Одеської області, яким належну їй земельну ділянку, розташовану на території Будеївської сільської ради Кодимського району Одеської області заповіла своєму внукові ОСОБА_2 .

Зі змісту листа державного нотаріуса Кодимської державної нотаріальної контори Налдіної М.М. №152/02-14 від 30.03.2026 року встановлено, що до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведено спадкову справу №252/2024. Із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 відмовилась від прийняття спадщини за законом на його користь.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №761/16799/15-ц).

Заявниками у вказаних справах можуть бути фізичні особи, які заінтересовані у встановленні певних фактів, оскільки від цього залежить можливість реалізації їх суб`єктивних прав. Заінтересованість особи у встановленні факту, що має юридичне значення, зумовлюється настанням правових наслідків.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Тобто захисту підлягає саме порушене право.

Статтею 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заявниця ОСОБА_1 просить встановити факт родинних між нею та померлою ОСОБА_3 як між дочкою і матір`ю, зазначаючи, що встановлення даного факту необхідне для оформлення спадщини ОСОБА_2 .

Аналізуючи правовідносини, у зв`язку з якими заявлено вимогу про встановлення факту родинних відносин, враховуючи, що ОСОБА_1 відмовилась від спадщини, а відповідно до ч.5 ст. 1273 ЦК України відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною, суд дійшов висновку про необґрунтованість цієї вимоги, оскільки заявницею не надано жодних доказів того, що встановлення факту родинних відносин матиме особисто для неї юридичні наслідки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Кодимська міська рада Подільського району Одеської області та ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Повне рішення суду складено 03 квітня 2026 року.

Суддя Б.С. Сердюк