Ухвала суду № 135412457, 03.04.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 квітня 2026 р. № 520/7034/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення суми

У С Т А Н О В И В :

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 вартість втраченого ним по службі зв`язку майна в сумі 67 942,10 грн (шістдесят сім тисяч дев`ятсот сорок дві гривні десять копійок) на користь військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо змісту позовних вимог

Згідно з пунктами 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості втраченого ним по службі зв`язку майна в сумі 67 942,10 грн (шістдесят сім тисяч дев`ятсот сорок дві гривні десять копійок) на користь Військової частини НОМЕР_1 .

Разом із тим, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 24.07.2019 № 1347 «Про результати проведення службового розслідування», яким відповідача притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності на загальну суму 72 936,36 грн.

Жодних пояснень щодо підстав стягнення з відповідача суми в розмірі 67 942,10 грн, що є відмінною від визначеної зазначеним наказом суми, позовна заява не містить.

Щодо адреси відповідача

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Судом установлено, що в позовній заяві позивачем зазначено адресу відповідача - АДРЕСА_1 .

Водночас, згідно з відповіддю № 2540995 від 31.03.2026, отриманою з Єдиного державного демографічного реєстру на запит судді, останнім місцем реєстрації відповідача є: АДРЕСА_2 ; знятий з реєстрації 01.02.2018.

Доказів щодо фактичної реєстрації відповідача за адресою, зазначеною позивачем ( АДРЕСА_1 ), матеріали справи не містять.

Щодо доказів направлення позову з додатками відповідачу

Згідно з ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України в разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до частин 7-9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Судом установлено, що позовна заява та додані до неї документи подані позивачем через систему "Електронний суд".

Однак, позивачем, усупереч вимогам ч. 9 ст. 44 та ч. 2 ст. 161 КАС України, не надано доказів направлення відповідачу копій поданих до суду документів.

Щодо судового збору

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3 328,00 грн.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є вимога майнового характеру щодо стягнення суми в розмірі 67 942,10 грн, а отже ставка судового збору за подання даного позову, з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", становить 2662,40 грн.

У матеріалах справи докази сплати судового збору відсутні.

При цьому, позивачем у позовній заяві заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому позивач просить суд відстрочити Військовій частині НОМЕР_1 оплату судового збору в розмірі до ухвалення судом рішення по суті.

В обґрунтування клопотання позивач послався на відсутність коштів на реєстраційному рахунку військової частини НОМЕР_1 по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».

Розглянувши клопотання позивача, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З наведених положень Закону можна зробити висновок, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.

Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.

Обмежене фінансування бюджетної установи, суб`єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже, незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору позивачу.

Щодо строку звернення до суду

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).

Зокрема, абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Позивачем у межах даного адміністративного позову заявлено позовні вимоги про стягнееня з ОСОБА_1 вартості втраченого ним по службі зв`язку майна в сумі 67 942,10 грн на користь Військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 24.07.2019 № 1347 «Про результати проведення службового розслідування», на підставі пункту 14 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців, за шкоду заподіяну державі, затвердженого постановою Пленуму Верховної Ради 23 червня 1995 року № 243/95-ВР, командира другої реактивної батареї старшого лейтенанта ОСОБА_1 (відповідача) притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності на загальну суму 72 936,36 грн (сімдесят дві тисяч дев`ятсот тридцять шість. гривень 36 копійок).

Отже, спірні правовідносини виникли 24.07.2019, відлік строку звернення до суду з даним позовом розпочався з 25.07.2019 та склав три місяці з вказаної дати - по 25.10.2019, тоді як до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 30.03.2026, тобто зі значним пропуском тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України.

У позовній заяві позивач виклав прохання про поновлення йому строку звернення до суду, посилаючись на дію на території України правового режиму воєнного стану, починаючи з 24.02.2022.

Оцінюючи зазначені доводи позивача, суд зазначає, що в постанові від 25.08.2022 у справі №240/3771/21 Верховний Суд вказав, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.

Тобто саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду, та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на заявника, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Крім того, суд ураховує, що введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов`язано не з загальними, а з конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію. Натомість позивач, таких доказів не надав, як і не довів, що між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану є безпосередній, прямий, причинний зв`язок.

Більш того, як вже було встановлено судом, спірні правовідносини виникли 24.07.2019, тобто до запровадження в Україні правового режиму воєнного стану. Відповідно, передбачений законом тримісячний строк звернення позивача до суду з відповідним позовом сплив 25.10.2019, тобто також до введення воєнного стану на території України, що виключає можливість пов`язувати його пропуск із дією такого правового режиму.

Отже, зазначені доводи позивача не приймаються судом до уваги.

Інших причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено.

Наразі судом не встановлено підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду.

Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду: документ про сплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд"; заяву про поновлення строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та доказів поважності таких причин; уточнену позовну заяву, в якій конкретизувати розмір заявлених позовних вимог (у разі необхідності) з урахуванням суми, встановленої наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.07.2019 № 1347, та надати відповідні пояснення щодо підстав їх визначення; докази фактичного місця проживання чи перебування відповідача; докази направлення відповідачу копій поданих до суду документів

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.

Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення суми - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду: 1) заяви про поновлення строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та доказів поважності таких причин; 2) уточненої позовної заяви, в якій конкретизувати розмір заявлених позовних вимог (у разі необхідності) з урахуванням суми, встановленої наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.07.2019 № 1347, та надати відповідні пояснення щодо підстав їх визначення; 3) доказів фактичного місця проживання чи перебування відповідача; 4) доказів направлення відповідачу копій поданих до суду документів; 5) платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН