Ухвала суду № 135412292, 02.04.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

02 квітня 2026 року Справа № 480/1410/26

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугою років, призначеної у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням при обчисленні розміру пенсії показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області здійснити ОСОБА_1 з 15.05.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням при обчисленні розміру пенсії за віком показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2022, 2023, 2024 роки з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 17.03.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви. Зокрема, позивача зобов`язано надати суду заяву про поновлення строку на звернення з цим позовом до суду із зазначенням підстав для поновлення строку в частині позовних вимог щодо правомірності не проведення пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за останні 3 роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком (за 2022, 2023, 2024 роки), в частині позовних вимог за період з 15.05.2025 до 03.09.2025 включно, з наданням відповідних доказів на підтвердження цих обставин.

На виконання вимог ухвали суду позивач подала до суду заяву про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску звернення до суду, позивач вказала, що про порушення прав дізналася з відповіді відповідача від 13.02.2026 № 1800-0202-8/7020, на її звернення щодо здійснення нарахування та виплати пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Також, зазначає, що її свекруха, ОСОБА_2 , внаслідок перенесеного захворювання потребувала стороннього догляду, що підтверджується довідкою від 15.07.2025 № 147. У зв`язку з наявністю у позивача медичної освіти та відповідного досвіду, саме вона здійснювала догляд за свекрухою до моменту смерті останньої (08.09.2025).

За наведених обставин, просить поновити пропущений строк звернення до суду.

Дослідивши доводи заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Так, згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржується правомірність не проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за останні 3 роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком (за 2022, 2023 та 2024 роки).

При цьому, звернувшись до суду з цим позовом 04.03.2026, позивач заявив позовні вимоги з 15.05.2025. Відтак, позивачем пропущено 6-місячний строк звернення до суду щодо правомірності не проведення пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за останні 3 роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком (за 2020, 2021 та 2022 роки), в частині позовних вимог за період з 15.05.2025 до 03.09.2025 включно.

В обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду, позивач зазначає, що про порушення прав позивач дізнався з відповіді відповідача від 13.02.2026 № 1800-0202-8/7020 на звернення щодо здійснення нарахування та виплати пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Оцінюючи вказані доводи, суд враховує висновки, висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 року у справі № 510/1286/16-а.

Так, зокрема до змісту вказаної постанови вбачається, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року №340/1019/19).

Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

З урахування наведеного, суд дійшов висновку, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву також не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

При цьому, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. До того ж, за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.

Крім того, жодних обґрунтувань неможливості звернутись до суду в межах шестимісячного строку звернення до суду з дня неотримання належної позивачу пенсії, заява про поновлення строку звернення до суду не містить, а звернення позивача із заявою до відповідача та отримання відповіді не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Щодо обставин неможливості своєчасного звернення до суду у зв`язку зі здійсненням позивачем догляду за свекрухою - ОСОБА_2 , суд зазначає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що саме позивач здійснювала такий догляд.

Крім того, відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тоді як позивач звернулася до суду лише 04.03.2026.

При цьому жодних доводів щодо неможливості звернення до суду у період з 08.09.2025 по 04.03.2026 позивачем не наведено, а також не надано жодних належних і допустимих доказів на їх підтвердження.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є поважними, не підтверджені належними та допустимими доказами і не можуть бути підставою для його поновлення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1). Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2).

Відповідно до п. п. 1, 9 ч. 4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п.1); у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (п.9).

З урахуванням наведеного вище, вбачається необхідним позовну заяву в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугою років, призначеної у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням при обчисленні розміру пенсії показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням при обчисленні розміру пенсії за віком показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2022, 2023, 2024 роки з урахуванням раніше виплачених сум, за період з 15.05.2025 до 03.09.2025 включно - повернути позивачу.

Відповідно до ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у вказаній частині вимог в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугою років, призначеної у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням при обчисленні розміру пенсії показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням при обчисленні розміру пенсії за віком показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2022, 2023, 2024 роки з урахуванням раніше виплачених сум, що стосуються періоду з 15.05.2025 до 03.09.2025 включно - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя С.М. Глазько