Ухвала суду № 135412113, 03.04.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду

03 квітня 2026 року м. Рівне№460/27538/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., після одержання адміністративної справи за позовом

ОСОБА_1 доКваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправними та скасування рішень,В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справ за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області (далі - КДКА Рівненської області, відповідач), третя особа, якам не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторону відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (далі - ВКДКА, третя особа) про визнання протиправними та скасування рішень.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправними та скасування рішень задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області № Д/8-5 від 30.08.2023 "Про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 ";

- визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області № Д/10-5 від 25.10.2023 "Про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю".

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 апеляційні скарги Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури задоволено:

- скасовано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року в справі №460/27538/23 та прийнято постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправними та скасування рішень відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 12.03.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково:

- рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року у справі № 460/27538/23 скасовано;

- справу №460/27538/23 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

31.03.2026 адміністративна справа №460/27538/23 надійшла до Рівненського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Дудар О.М.

Вирішуючи питання щодо прийняття справи до розгляду, суд зазначає таке.

Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, відповідає вимогам, встановленими статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Позовну заяву належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Підстави для повернення адміністративного позову, залишення його без розгляду, встановлені КАС України, відсутні.

Адміністративний позов подано у строк, установлений законом.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне прийняти позовну до розгляду.

Статтею 1 КАС України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Частинами 1-3 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частина четверта статті 12 КАС України визначає, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах, зокрема:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 КАС України, умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частинами 1-3 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині 4 статті 12 та частині 4 статті 257 КАС України.

Суд зазначає, що ця справа не належить до категорій, визначених у частині 4 статті 12 та частині 4 статті 257 КАС України.

Учасники справи не обмежені у своєму праві подавати заперечення, пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.

Положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і під час розгляду судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, обраний позивачем спосіб захисту, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин і предмет доказування не потребують заслуховування пояснень сторін та, відповідно, проведення судового засідання за правилами загального позовного провадження, у зв`язку з чим суд постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Керуючись статтями 12, 241, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративну справу №460/27538/23 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправними та скасування рішень прийняти до розгляду.

Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Встановити учасникам справи строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження тривалістю 5 днів з дня отримання цієї ухвали.

Встановити учасникам справи строк для подання додаткових пояснень та доказів щодо предмета спору тривалістю 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

Роз`яснити учасникам справи, що у разі подання суду додаткових пояснень та доказів, копії таких повинні бути надіслані іншим учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud1770.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.М. Дудар