Рішення № 135411913, 31.03.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/17422/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Березіній С.Ю.,

прокурорів - Фабро І.В., Кармазіної І.В.,

представника відповідача Книша М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Виконувача обов`язків керівника Полтавської окружної прокуратури Хмари Максима Анатолійовича в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради до Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" , ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

Виконувач обов`язки керівника Полтавської окружної прокуратури Хмара Максим Анатолійович в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" , ОСОБА_1 в якому просив зобов`язати Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення "Міський особняк" по вул. Короленка, 2 у м. Полтаві, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Полтавської міської ради народних депутатів від 24.02.1993 "Про доповнення до переліку пам`ятників історії та архітектури місцевого значення", затвердженого 11 сесією міської Ради народних депутатів надано статус пам`ятників історії і архітектури місцевого значення спорудам згідно додатку, в тому числі будівлі по вул. Короленка, 2 у місті Полтаві. Крім того, розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 за № 529, що знаходиться в прямому доступі за посиланням https://radapoltava. gov.ua/city/cultobject/, внесенні зміни до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 № 590 та міський особняк, за адресою: АДРЕСА_1 є щойно виявленим об`єктом культурної спадщини. Отже, вказана будівля отримала статус щойно виявленого об`єкта історії та архітектури місцевого значення. Згідно довідки від 21.08.2024 № 15-08/2997, вищевказаний щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на балансі Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка", інвентаризаційний номер 101320031. Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 16.02.1995, відділом приватизації житла технічного університету посвідчено, що квартира яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи № 29179, у домоволодінні квартира АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (реєстровий № 137-18151). Згідно історичної довідки, об`єкт розташований в історичний частині міста Полтави, на території старої фортеці, яка пролягає від вулиці Садової до вулиці Стрітенської. Міський особняк - комфортабельний малоповерховий багатокімнатний будинок, призначений для постійного проживання однієї сім`ї або розміщення окремої компактної установи. Побудований у кінці XIX століття з елементами модерну. Одноповерховий на напівпідвалі, прямокутний у плані, композиція головного фасаду асиметирична. Дах вритий металевою бляхою. Деталі цоколя та простінків імітують мурування натурального каменю грубої обробки. Згідно Табелю будинків м. Полтави особняк на розі Садової та Мало Садової вулиць належав домовласнику ОСОБА_3 . І на початку XX ст. належав його дружині. У 1900-1907 р.р. в будинку АДРЕСА_4 проживав секретар Полтавського повітового з`їзду, надвірний радник ОСОБА_4 . Особняк був націоналізований у 1930 р. Використовується як квартирний будинок до наших часів. Будинок примикає до червоної лінії як АДРЕСА_1 , так і вулиці Садової. Є невід`ємною складовою частиною забудови фронту вулиць.. Об`єкт є доволі цінним архітектурним зразком, що формує сприйняття та забезпечує історичну ідентичність м. Полтави. На даний час охоронний договір на вказаний об`єкт не укладено, звернення від власників будівлі про укладення охоронного договору до Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради та Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації не надходило. Наведене свідчить про порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини та може призвести до псування та зміни зовнішнього вигляду пам`ятки, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби та втрати її матеріальної автентичності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 зобов`язано Виконавчий комітет Полтавської міської ради надати суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 та інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

28.01.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов лист Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради №01-12-05-09/693, згідно якого за наявними обліками Реєстру територіальної громади Полтавської міської територіальної громади відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 - відсутні.

28.01.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов лист Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради №01-12-05-09/694, згідно якого за наявними обліками Реєстру територіальної громади Полтавської міської територіальної громади відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знято з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 18.06.2025 по смерті.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/17422/25 за позовом Виконувача обов`язків керівника Полтавської окружної прокуратури Хмари Максима Анатолійовича в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради до Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

23.02.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи на його безпідставність. Зазначив, що прокурор у позовній заяві не визначився з правовими підставами позову, та на підставі якої саме норми він просить задовольнити позов у цій справі, і посилається одночасно як на пункт 12 Порядку № 1768, так і на пункту 13 Порядку № 1768, ані Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_1 не отримували у власність (користування) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини, котрі б мали такий статус на момент набуття їх у власність (користування). Зокрема повідомляємо суду, що на момент набуття Національним університетом "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" прав на нерухомість за адресою м. Полтава, вул. Короленка, 2, така нерухомість не мала ані статусу пам`ятки культурної спадщини, ані статусу щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частини. Інше не підтверджується жодним доказом, наявним в матеріалах справи. Додатково зауважив, що ретельний аналіз змісту рішення Полтавської міської ради народних депутатів від 24.02.1993 "Про доповнення до переліку пам`ятників історії та архітектури місцевого значення", затвердженого 11 сесією міської Ради народних депутатів, на яке прокурор посилається у позовній заяві, та котре було додане прокурором до позовної заяви, не дав можливості вияви у ньому будівлі по вул. Короленка, 2 у місті Полтаві. Відтак, вбачається, що наведена прокурором у позовній заяві інформація щодо надання будівлі по вул. Короленка, 2 у місті Полтаві статусу пам`ятника історії і архітектури місцевого значення є недостовірною, оскільки не підтверджується змістом рішення, наведеного у позовній заяві та доданого до неї. З наведеного слідує, що відсутні підстави для навіть абстрактної можливості укладення охоронного договору на підставі пункту 12 Порядку № 1768, оскільки не існували передбачені цією нормою підстави укладення охоронного договору не лише щодо відповідача 1, а й щодо відповідача 2 та відповідача 3. Згідно пункту 4.6. Порядку № 158, про внесення нерухомого об`єкту культурної спадщини до Переліку, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних (військових) адміністрацій у десятиденний строк рекомендованим листом з повідомленням про вручення направляють власнику цього об`єкта або уповноваженому ним органу (особі) письмове повідомлення за формою, наведеною в додатку 4 до цього Порядку, про що здійснюється відповідний запис в Журналі обліку видачі повідомлень про статус нерухомого об`єкта культурної спадщини за формою, наведеною в додатку 5 до цього Порядку. У зв`язку з цим, повідомляє суду, що Полтавській політехніці орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних (військових) адміністрацій, котрим в наявних спірних правовідносинах є Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації (далі також Департамент культури ОВА) не надсилав письмове повідомлення за формою, наведеною в додатку 4 до Порядку № 158 рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Так само Університету невідомо про те, чи здійснювався Департаментом культури ОВА відповідний запис в Журналі обліку видачі повідомлень про статус нерухомого об`єкта культурної спадщини за формою, наведеною в додатку 5 до Порядку № 158. Відповідним (уповноваженим) органом, яким є Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, не надсилалось на адресу Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" повідомлень про набуття нерухомим майном по вул. Короленка, 2 у м. Полтаві правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини ані у спосіб, передбачений законодавством, чинним станом на дату винесення розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації "Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 № 590" від 16.07.2021 за № 529, ані у спосіб, передбачений законодавством, чинним станом на дату пред`явлення до суду цього позову. Факт належного повідомлення про внесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України або набуття ним правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини власнику (користувачу) цього об`єкта або уповноваженому ним органу (особі), здійсненого належним суб`єктом владних повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, входить до предмету доказування у цій справі. З огляду на вищенаведені вимоги законодавства, у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами факту повідомлення про набуття відповідним нерухомим майном правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, здійсненим належним суб`єктом владних повноважень у спосіб, передбачений законодавством, є: 1) у разі направлення повідомлення згідно вимог законодавства, чинного на момент пред`явлення цього позову копія письмового повідомлення, складеного за формою, наведеною в додатку 4 до Порядку № 158, направленого відповідачеві уповноваженим органом Департаментом культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації; копія квитанції про направлення такого повідомлення рекомендованим листом; копія повідомлення про вручення такого повідомлення при його направленні рекомендованим листом; 2) у разі направлення повідомлення згідно вимог законодавства, чинного на момент винесення розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації "Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 № 590" від 16.07.2021 за № 529: копія письмового повідомлення, направленого відповідачеві уповноваженим органом - Департаментом культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації; копія квитанції про направлення такого повідомлення рекомендованим листом; копія опису вкладення, складеного під час направлення такого повідомлення рекомендованим листом; копія повідомлення про вручення такого повідомлення при його направленні рекомендованим листом.

У відповіді на відзив прокурор наполягав на правомірності позовних вимог та обгрунтованості позову.

У запереченнях на відповідь на відзив представник Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" наполягав на безпідставності позову та відсутності правових підстав для зобов`язання Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення "Міський особняк" по вул. Короленка, 2 у м. Полтаві, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

ОСОБА_1 правом на подання відзиву не скористався.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 закрито провадження у справі №440/17422/25 в частині позовних вимог до ОСОБА_2 .

Прокурори в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Представник Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Як зазначив прокурор у поданій до суду позовній заяві, Полтавською окружною прокуратурою Полтавської області під час здійснення представницької діяльності виявлено порушення вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, установлено, що рішенням Полтавської міської ради народних депутатів від 24.02.1993 "Про доповнення до переліку пам`ятників історії та архітектури місцевого значення, затвердженого 11 сесією міської Ради народних депутатів" надано статус пам`ятників історії і архітектури місцевого значення спорудам згідно додатку, в тому числі будівлі по вул. Короленка, 2 у місті Полтаві.

Розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 за № 529, що знаходиться в прямому доступі за посиланням https://radapoltava. gov.ua/city/cultobject/, внесенні зміни до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 № 590 та міський особняк, за адресою: м. Полтава, вул. Короленка, 2 є щойно виявленим об`єктом культурної спадщини (https://www.rada-poltava.gov.ua/uploads/perelik_ee0ba23a3b.pdf).

Однак, незважаючи на те, що вказана будівля отримала статус щойно виявленого об`єкта історії та архітектури місцевого значення, охоронний договір на вказаний об`єкт не укладено.

Згідно довідки від 21.08.2024 № 15-08/2997, вищевказаний щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, що розташований за адресою: м. Полтава, вул. Короленка, 2, перебуває на балансі Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка", інвентаризаційний номер 101320031.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 16.02.1995 №16, відділом приватизації житла технічного університету посвідчено, що квартира яка знаходиться за адресою: вул. Короленка, 2 кв.1, належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно матеріалів інвентаризаційної справи № 29179, у домоволодінні квартира АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (реєстровий №137-18151).

Листом від 08.10.20214 №01-20/1844 Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації повідомив Полтавську окружну прокуратуру Полтавської області, що за результатами розгляду звернення Полтавської окружної прокуратури Полтавської області № 55-75-14601 ВИХ-24 вих-23 від 26.09.2024 стосовно будівлі за адресою: вул . Короленка, 2 у м . Полтава - "Міський особняк", що є щойно виявленим об`єктом історії та архітектури та внесений до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавської області розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 №529 Департамент культури і туризму обласної військової адміністрації:

- зазначений об`єкт нерухомості взято на облік та внесено до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Полтавського району Полтавської області відповідно до Розпорядження голови Полтавської облдержадміністрації від 16.07.2021 № 529.

Ініціювання питання занесення Міського особняку, що розташований за адресою вул. Короленка, 2 у м. Полтава до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не проводилося, оскільки відсутня облікова документація (IV Розділ Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (у редакції наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 01.03.2024 № 158)).

- охоронний договір на даний об`єкт не укладено через відсутність облікової документації (пункт 20 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2024 № 630)).

- до Департаменту надходив Лист від 22.08.2024 № 4/921 від адвоката Книша М.В. в інтересах Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" стосовно заходів для отримання доступу до щойно виявленого об`єкта культурної спадщини - "Міський особняк", що розташований за адресою: вул. Короленка, 2 у м. Полтава.

- власника пам`ятки повідомлено про обов`язок укладення охоронного договору Додатково проінформовано, що згідно зі статтею 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" усі власники пам`яток , щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Відповідно до пункту 11 частини другої статті 6, статті 23 Закону Україні "Про охорону культурної спадщини" наказом Департаменту № 186 від 22.11.2021 "Про укладання охоронних договорів" (викладено у новій редакції наказом Департаменту № 68 від 08.06.2023) делеговано відповідним структурним підрозділам виконавчих комітетів та рад відповідних сільських, селищних, міських об`єднаних територіальних громад повноваження укладати охоронні договори на пам`ятки та щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частин з власниками або уповноваженими ними органами (особами), незалежно від форм власності на ці об`єкти, в установленому порядку відповідно до чинного законодавства.

Так, 08.10.2024 Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації направив до Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" повідомлення №01-20/1843 про укладення охоронного договору.

26.12.2024 Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради звернувся до Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" та ОСОБА_1 із листами № 01-11-01.2-18/2572, №01-11-01.2-18/2573 якими зобов`язував невідкладно вжити заходи щодо укладення з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради в установленому порядку охоронний договір на належну частину щойно виявленого об`єкту культурної спадщини "Міський особняк", що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул. Короленка, 2.

Листом від 04.02.2025 №01-11-01.2-18/218 Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради повідомив Полтавську окружну прокуратуру Полтавської області, що Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради на постійній основі та в межах наданих повноважень проводиться робота спрямована на укладення охоронних договорів, зокрема, направлено листи співвласникам щойно виявленого об`єкту культурної спадщини "Міський особняк", місцезнаходження якого: м. Полтава, вул. Короленка, 2, а саме: Національному університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" та ОСОБА_2 про необхідність укладення охоронних договорів на належні їх частини щойно виявленого об`єкту культурної спадщини. На даний час охоронні договори на зазначений вище щойно виявлений об`єкт культурної спадщини не укладено, облікова документація або облікова картка на об`єкт, а також інші необхідні для укладення договору документи ні власниками, ні уповноваженим органом до Департаменту культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради не надавалися.

26.02.2025 Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради звернувся до Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" та ОСОБА_1 із листами № 01-11-01.2-18/350 та №01-11-01.2-18/357, якими зобов`язував невідкладно вжити заходи щодо укладення з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради в установленому порядку охоронний договір на належну частину щойно виявленого об`єкту культурної спадщини "Міський особняк", що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул. Короленка, 2.

04.06.2025 Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради звернувся до ОСОБА_1 та ОСОБА_1 із листом №01-11-01.2-18/1100, в якому зазначив, щодо необхідності вчинити дії щодо укладення з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради в установленому порядку охоронний договір на належну частину щойно виявленого об`єкту культурної спадщини "Міський особняк", що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул. Короленка, 2.

24.11.2025 Полтавська окружна прокуратура Полтавської області повідомила в порядку частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради, що Полтавською окружною прокуратурою Полтавської області під час здійснення представницької діяльності виявлено порушення вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, а саме: відсутність охоронного договору на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, що розташований за адресою: м. Полтава, вул. Короленка , 2 та перебуває на балансі Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка", інвентаризаційний номер 101320031. Про виявлені порушення з пропозицією самостійного звернення до суду повідомлявся Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради листами від 26.09.2024 Nо55-75-І І 4602 вих-24, від 27.05.2024 No 55-75-8972 вих-24, від 14.07.2025 № 55-88-9749 вих-25, 19.09.2025 № 55-88-12892 вих 25. З відповіді та листів вбачається, що Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради не звернувся до суду з позовом про зобов`язання власника будівлі укласти охоронний договір. На підставі викладеного, відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомляє, що Полтавська окружна прокуратура Полтавської області звертається до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Оскільки охоронний договір на вказаний об`єкт не укладено, прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.

Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 1972 року, ратифікована Указом Президії Верховної Ради УРСР від 04.10.1988 № 6673-XI, відзначає в преамбулі, що пошкодження або зникнення будь-яких зразків культурної цінності чи природного середовища є згубним збідненням надбання всіх народів світу.

Стаття 1 вказаної Конвенції визначає, що під "культурною спадщиною" розуміються, зокрема, твори архітектури.

Відповідно до статті 4 Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 1972 року кожна держава - сторона цієї Конвенції визнає, що зобов`язання забезпечувати виявлення, охорону, збереження, популяризацію й передачу майбутнім поколінням культурної і природної спадщини, що зазначена у статтях 1 і 2, яка перебуває на її території, покладається насамперед на неї. З цією метою вона прагне діяти як власними зусиллями, максимально використовуючи наявні ресурси, так і, за необхідності, використовувати міжнародну допомогу і співробітництво, якими вона може користуватися, зокрема, у фінансовому, художньому, науковому й технічному відношеннях.

Конвенція про охорону архітектурної спадщини Європи від 03.10.1985, ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи" № 165-V від 20.09.2006, визначає, що архітектурна спадщина найяскравіше віддзеркалює багатство та розмаїття культурної спадщини Європи, є безцінним свідком нашого минулого і спільним надбанням всіх європейців.

Частина друга статті 1 вказаної вище Конвенції до архітектурної спадщини відносить, зокрема, архітектурні ансамблі: однорідні групи міських або сільських будівель, що мають непересічне історичне, археологічне, мистецьке, наукове, соціальне або технічне значення і характеризуються спільністю чітких територіальних ознак.

Частинами першою та другою статті 3 Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи встановлено, що кожна Сторона зобов`язується: вживати правових заходів для охорони архітектурної спадщини; за допомогою таких заходів і діючих в кожній державі або кожному регіоні процедур, забезпечити охорону пам`яток, архітектурних ансамблів та визначних місць.

Частина друга статті 4 цієї ж Конвенції визначає, зокрема, що кожна Сторона зобов`язується запобігати спотворенню, руйнуванню або знищенню об`єктів спадщини, що охороняються.

Відповідно частин першої - третьої статті 10 Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи кожна сторона зобов`язується прийняти комплексну політику збереження архітектурної спадщини, яка: передбачає охорону архітектурної спадщини як одну з головних цілей планування забудови міської та сільської територій, а також забезпечує врахування цієї вимоги на всіх етапах розробки планів розвитку територій та виконання процедур видання дозволів на проведення робіт; заохочує програми реставрації та підтримання в належному стані архітектурної спадщини; розглядає збереження та освоєння архітектурної спадщини і освітницьку діяльність, пов`язану з нею, як один з головних напрямів політики в галузі культури, охорони навколишнього середовища і загального планування.

Отже охорона нерухомих об`єктів культурної спадщини є завданням держави України, пріоритетність цього завдання закріплена в національному законодавстві, невід`ємною частиною якого є ратифіковані міжнародні конвенції.

Законом України "Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства" від 19.09.2013 № 581-VII Україною ратифіковано Рамкову конвенцію Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства.

Відповідно до преамбули до Рамкової конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства сторони цієї Конвенції, у тому числі й Україна, наголошуючи, зокрема, на значенні й потенціалі розумного використання культурної спадщини як ресурсу сталого розвитку та якості життя в постійно мінливому суспільстві, посилаючись на різні документи Ради Європи, особливо на Європейську культурну конвенцію (1954 року), Конвенцію про охорону архітектурної спадщини Європи (1985 року), Європейську конвенцію про охорону археологічної спадщини (переглянуту) (1992 року) та Європейську ландшафтну конвенцію (2000 року), домовилась: визнавати індивідуальну та колективну відповідальність стосовно культурної спадщини; наголошувати на тому, що збереження культурної спадщини та її стале використання спрямовані на розвиток людського потенціалу та якості життя; уживати необхідних заходів для застосування положень Конвенції щодо:

- ролі культурної спадщини у створенні мирного та демократичного суспільства, а також у процесах сталого розвитку культурного різноманіття та сприяння йому;

- найліпшої ефективної реалізації повноважень усіх відповідних громадських, інституційних та приватних учасників (пункти "b", "c", "d" статті 1 Конвенції).

Згідно із статтею 5 Рамкової конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства сторони зобов`язуються, зокрема: визнавати громадський інтерес до культурної спадщини відповідно до її значення для суспільства; підвищувати цінність культурної спадщини через її виявлення, вивчення, тлумачення, захист, збереження та представлення; сприяти захистові культурної спадщини як важливого фактору для спільних цілей сталого розвитку, культурного різноманіття й сучасної творчості; визнавати цінність культурної спадщини, яка знаходиться на територіях під їхньою юрисдикцією, незалежно від її походження; розробляти інтегровані стратегії для сприяння виконанню положень цієї Конвенції ( пункти "a", "b", "e", "f", "g" цієї статті Конвенції).

Вищенаведені положення актів міжнародного права аналізувались Верховним Судом у постанові від 12.12.2023 у справі № 380/13557/21, прийнятій у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.

У цій постанові Верховний Суд підкреслював, що культурна спадщина перебуває під охороною закону, а держава забезпечує збереження об`єктів, що становлять культурну цінність.

Наголошувалось, що збереження об`єктів культурної спадщини, їх охорона, яка полягає, у тому числі, у запобіганні їх руйнуванню або заподіянню шкоди, зокрема у результаті здійснення несанкціонованої господарської діяльності, забезпеченні захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, є одним із пріоритетних і головних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Акцентувалась увага й на тому, що Україна взяла міжнародне зобов`язання визнавати громадський інтерес до культурної спадщини відповідно до її значення для суспільства, сприяти захистові культурної спадщини як важливого фактору для спільних цілей сталого розвитку, культурного різноманіття й сучасної творчості, визнавати цінність культурної спадщини, яка знаходиться на її території як в цілому, так і у певних населених пунктах.

Тому під час здійснення охорони культурної спадщини уповноважені органи державної влади керуються у своїй діяльності приписами Конституції України, міжнародних договорів, ратифікованих у встановленому порядку, а також спеціального закону, а саме - Закону України "Про охорону культурної спадщини", зокрема, якщо предметом охоронних заходів є забезпечення збереження характерних властивостей об`єкта культурної спадщини.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовано Законом України "Про охорону культурної спадщини".

За приписами статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини; об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Частиною другою статті 5 цього Закону передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення; занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення.

Згідно із пунктами 1, 2 частини другої статті 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України;

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить укладення охоронних договорів на пам`ятки.

За змістом частин першої, третьої та четвертої статті 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору (частина перша статті 24 Закону України Про охорону культурної спадщини).

Статтею 25 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначено, що надання об`єктів культурної спадщини, що є пам`ятками, в користування юридичним та фізичним особам з науковою, культурно-освітньою, туристичною та іншою метою здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом вимог. Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам`ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов`язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини. Юридичні та фізичні особи зобов`язані забезпечити збереженість пам`яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.

З аналізу вищенаведених норм права слідує, що об`єкти культурної спадщини охороняються законом навіть при відсутності належним чином укладеного охоронного договору. В той же час, охоронний договір встановлює чіткі вимоги для збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність.

Суд зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.12.2019 справа № 806/1536/18, сформував правову позицію, відповідно до якої охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі статті 23 Закону № 1805-ІІІ. Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. З аналізу наведених вище норм права вбачається, що об`єкти культурної спадщини охороняються законом навіть при відсутності належним чином укладеного охоронного договору. В той же час, охоронний договір встановлює чіткі вимоги для збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Пунктом 12 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини, постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 (далі - Порядок № 1768) (в редакції Порядку на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що, власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

При цьому охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1768 охоронний договір укладається на пам`ятку чи її частину за видами об`єктів культурної спадщини.

Згідно із пунктом 6 Порядку № 1768 в охоронному договорі зазначається режим використання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини, у тому числі території, на якій вони розташовані.

Згідно пункту 13 Порядку № 1768 після внесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України або набуття ним правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власнику (користувачу) цього об`єкта або уповноваженому ним органу (особі). У такому разі власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання такого повідомлення.

Відповідно до пункту 17 Порядку №1768 охоронний договір на пам`ятку архітектури чи її частину складається за формою згідно з додатком 1 та повинен містити такі додатки:

1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого визначається МКІП) з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на п`ять років. Якщо стан пам`ятки або її частини значно змінився після проведення робіт на пам`ятці, - протягом п`яти календарних днів після його зміни;

2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, розташовуються на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання;

3) технічний паспорт;

4) план пам`ятки чи її частини у масштабі 1:100, 1:200 (можуть бути у складі технічного паспорта);

5) план території пам`ятки;

6) паспорт пам`ятки (форма якого визначається МКІП).

Таким чином, з аналізу положень Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Порядку №1768 слідує, що юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи. Тобто, обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки, а не на орган охорони культурної спадщини, і саме власник повинен бути його ініціатором.

Такий самий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 13.12.2018 у справі №826/4605/16, у постанові від 23.12.2019 у справі №806/1536/18 та у постанові від 19.02.2021 у справі № 826/25854/15.

Відповідачі, як власники пам`ятки культурної спадщини - будівлі "Міський особняк" по вул. Короленка, 2 у м. Полтаві, протягом 1 місяця з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування, визнання будівлі щойно виявленим об`єктом історії та архітектури повинні були укласти охоронний договір з органом охорони культурної спадщини, яким у м. Полтаві є Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради.

Суд зазначає, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 13.12.2018 у справі № 826/4605/16, від 19.02.2021 №826/25854/15 та від 23 травня 2024 року у справі №320/5145/23.

Стосовно посилань відповідача, що складання облікової документації на об`єкт культурної спадщини не є законодавчо передбаченим обов`язком власника такого об`єкта, натомість належить до сфери компетенції відповідних уповноважених органів, суд зазначає наступне.

Суд зауважує, що у розумінні статті 1 Закону №1805-III обліковою документацією є документація, що формується в порядку обліку об`єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об`єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об`єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.

Отже, з аналізу наведених приписів суд дійшов висновку, що наведені у пункту 6 Порядку №1768 документи не є обліковою документацією, у розумінні статті 1 Закону №1805-III.

Дійсно, на Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради покладено обов`язок з виготовлення облікових документів, проте до їх складу не входять документи, які мали подати відповідачі для укладення відповідного договору, визначених у пункті 6 Порядку №1768.

Стосовно посилань Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка", що у судовому порядку зобов`язано Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації скласти відповідну облікову документацію на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини "Міський особняк" за адресою: м. Полтава, вул. Короленка, 2, як передумову для укладення охоронного договору, суд зазначає наступне.

З урахуванням вимог чинного законодавства України, обов`язок Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації скласти відповідну облікову документацію на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, не звільняє власника, користувача пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її частини обов`язок не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки, укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Щодо посилань відповідача про порушення позивачем строків звернення до суду за цим позовом, суд зазначає наступне.

Суд зауважує, що питання застосування наслідків пропуску строків звернення до суду за подібних правовідносин було предметом розгляду Верховним Судом, який у постанові від 15.04.2020 у справі №127/16473/15-а виснував, базуючись на правовій позиції, висловленій у постановах Верховного Суду України від 25.03.2008 у справі № 21-2343во07 та Верховного Суду від 11.04.2018 №804/401/17, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Відтак, встановлений процесуальним законом строк звернення до адміністративного суду не повинен використовуватись як засіб легалізації триваючого правопорушення та не повинен бути однозначною підставою для відмови у застосуванні державою примусових заходів, спрямованих на його припинення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.11.2024 у справі № 580/6572/22.

Суд, зважаючи на доведений у ході судового розгляду факт не виконання відповідачами визначеного статтею 23 Закону № 1805-ІІІ обов`язку укласти охоронний договір, який має характер триваючого і не припинений станом на час розгляду і вирішення цієї справи, прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування наслідків пропуску строку звернення до суду.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" та ОСОБА_1 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення "Міський особняк" по вул. Короленка, 2 у м. Полтаві, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Оцінюючи вищевикладене позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, підстави для розподілу судових витрат відсутні

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

Позов Виконувача обов`язків керівника Полтавської окружної прокуратури Хмари Максима Анатолійовича (код ЄДРПОУ 02910060, вул. Антона Грицая, 1, м.Полтава) в інтересах держави в особі Департамент культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ 43434119, майдан Незалежності, 5, м. Полтава) до Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" (код ЄДРПОУ 02071100, проспект Віталія Грицаєнка, 24, м.Полтава), ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов`язати Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" та ОСОБА_1 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом культури, молоді та сім`ї Полтавської міської ради охоронний договір на щойно виявлений об`єкт історії та архітектури місцевого значення "Міський особняк" по вул. Короленка, 2 у м. Полтаві, на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.04.2026.

Суддя С.О. Удовіченко