Ухвала суду № 135411634, 02.04.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7830/26

У Х В А Л А

02 квітня 2026 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 20 березня 2026 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- наказ Головного управління національної поліції в Одеській області №406 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ВНП №1 та Болградського РВП ГУНП в Одеській області» від 19 лютого 2026 року пунктом 6 сержанта поліції ОСОБА_2 (0182122), поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції B Одеській області, застосувано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції визнати протиправним та скасувати, в частині накладення дисциплінарного стягнення саме до ОСОБА_1 ;

- наказ Головного управління національної поліції в Одеській області від 27.02.2026 року «По особовому складу» №3240/с, яким реалізовано дисциплінарне стягнення та звільнено зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_2 (0182122), поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області з 28 лютого 2026 року визнати протиправним та скасувати, в частині застосування дисциплінарного стягнення саме до ОСОБА_1 ;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення сержанта поліції ОСОБА_2 (0182122), поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області з 28 лютого 2026 року на службі в поліції на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах одного місяця у розмірі 29 879, 35 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот сімдесят дев`ять) гривень 35 копійок;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Одеській області здійснити виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 28.02.2026 року по 20.03.2026 року (дата подання адміністративного позову до суду) включно в сумі 20 240, 85 (двадцять тисяч двісті сорок) гривень 85 копійок;

- стягнути витрати відповідно до квитанцій на друк службового розслідування.

Ухвалою суду від 25 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

31 березня 2026 року від Головного управління Національної поліції в Одеській області до суду надійшла заява про залишення позову без розгляду (вхід. № ЕС/34989/26), в якій заявник просить суд залишити позов без розгляду, у зв`язку із неповажністю причин пропуску процесуального строку, встановленого Дисциплінарним статутом Національної поліції України та частиною 5 статті 122 КАС України.

Розглядаючи заяву Головного управління Національної поліції в Одеській області про залишення позову без розгляду, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з ч. 2 ст.19 ЗУ «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-Vlll підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень, визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується Законом.

Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII, визначено сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Розділом V Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначені особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.

Спірні правовідносини, розглядаються під кутом норм права, які визначені у зазначеному розгляді Дисциплінарного статуту НПУ, на час воєнного стану в державі.

Так, у зв`язку з триваючою збройною агресією російської федерації проти України та з метою вжиття ряду заходів, спрямованих на її відбиття, указом Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» постановлено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року продовжено дію воєнного стану строком на 90 діб до 18.08.2023 року. Та станом на сьогодні продовжено дію воєнного стану.

2 травня 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного станув Україні», яким затверджено Указ Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Згідно ч. 4 ст. 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» у період дії воєнного стану поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

В мирний час встановлювалась інша норма права, щодо строків оскарження, поліцейським застосованого до нього дисциплінарного стягнення, так частиною 1 статті 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.

Частиною 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Так Верховним судом у постанові від 28.03.2024 по справі №420/22052/23 зазначено наступне: «Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, «молодша норма» припиняє суперечливу до неї «старшу»: цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.

Тобто, у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 08 лютого 2023 року у справі №120/7567/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №400/5692/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №340/4394/22, від 30 листопада 2023 року у справі №500/1224/23.

Отже, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що до правовідносин, які склались у цій справі потрібно застосовувати положення частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту, які передбачають оскарження наказу про звільнення у 15-ти денний термін з дня ознайомлення з відповідним наказом.

При цьому, як установили суди попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду з цим позовом з пропуском 15-тиденного строку на оскарження, встановленого частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту, належних та достатніх доводів на обґрунтування поважності причин такого пропуску не навів».

Статтею 31 розділу V Дисциплінарного статуту встановлено порядок оскарження дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану, відповідно до частини четвертої якої поліцейський має право оскаржити застосовано до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. Оскільки існує колізія між загальним (КАС України) та спеціальним законом (Дисциплінарний статут), застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 31.05.2023, у справі №160/9356/22, від 31.10.2023 у справі №340/4394/22, від 30.11.2023 у справі №500/1224/23, від 28.03.2024 у справі №420/22052/23, та який застосований судами попередніх інстанцій.

Таким чином, законодавець чітко пов`язав виникнення права на оскарження застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення та обчислення строку на таке оскарження - з моменту ознайомлення особи з наказом про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Крім того, із змісту положень частин першої, другої статті 30 Дисциплінарного статуту НП України вбачається, що законодавцем запроваджено новий алгоритм ознайомлення поліцейського з наказом про застосування до нього дисциплінарного стягнення, у разі відсутності його на службі.

Зокрема, за допомогою поштового зв`язку (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

І лише у разі виконання указаних приписів, поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.

Наведене означає, що єдиними та допустимими доказами належного повідомлення поліцейського про наказ щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення є документи, які підтверджують, що у разі якщо така інформація надсилалася йому засобами поштового зв`язку, то відповідач повинен направити її на адресу його місця проживання, зазначену в його особовій справі. Направлення на будь-які інші адреси, що не указані в особовій справі поліцейського не відповідає установленому законодавцем порядку. Обставини, що обумовлюють можливість відступу від цього правила повинні бути доведені відповідачем задля належного виконання ним обов`язку, передбаченого указаною нормою.

Підсумовуючи викладене, можна дійти висновку, що лише за умови дотримання органом поліції такої процедури, поліцейський вважається ознайомленим з наказом про застосування до нього дисциплінарного стягнення у строки, установлені частиною другою статті 30 Дисциплінарного статуту НП України, незалежно від того, чи такі повідомлення він фактично отримував.

Це означає, що за такого нормативного регулювання, повернення поштового відправлення з відміткою про «Закінчення терміну зберігання» або відсутність інформації у відповідному месенджері про те, що особа ознайомлена з текстом повідомлень, жодним чином не зупиняють строки, установлені указаною нормою, так як у таких випадках визначальним є саме дотримання органом поліції приписів частини першої статті 30 Дисциплінарного статуту НП України. Тому, за таких обставин, поліцейський вважається обізнаним з таким наказом незалежно від того, чи отримував/читав він відповідне повідомлення.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі №420/15422/22 та в постанові Верховного Суду від 25 січня 2024 року по справі № 260/4067/23.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву ОСОБА_1 подано до суду 20.03.2026 року, водночас обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду відсутнє.

Головне управління стверджує, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом про поновлення на службі в поліції, на підтвердження чого відповідач посилається на такі аргументи і докази: інформування ОСОБА_1 про його звільнення листом від 27.02.2026 року № 74948-2026 (929498).

Так, після видання наказу ГУНП в Одеській області від 27.02.2026 року № 324 о/с, враховуючи відсутність позивача на службі, на відому адресу його місця проживання управлінням кадрового забезпечення Головного управління було надіслано лист з відповідною інформацією про його звільнення, запрошенням для отримання трудової книжки, а також нагадуванням про необхідність подання декларації при звільненні та додано копію наказу про звільнення та довідку-розрахунок УЛМТЗ ГУНП в Одеській області: «Надсилаємо Вам документи щодо звільнення зі служби в поліції, а саме: копію наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 27 лютого 2026 року № 324 о/с; довідка-розрахунок УЛМТЗ ГУНП в Одеській області від 23 лютого 2026 року № 46 про отримані поліцейським предмети однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився».

Вказаний лист було направлено позивачеві рекомендованим поштовим відправленням АТ «Укрпошта» 27.02.2026 R650110008524. Вказане відправлення прибуло до відділення поштового зв`язку за місцем проживання позивача 03.03.2026, однак отримане ним було лише 10.03.2026.

Однак, ані КАС України, ані Дисциплінарний статут Національної поліції України не ставлять початок перебігу строку звернення до суду у залежність від того, коли саме особа на власний розсуд вирішить з`явитися до відділення поштового зв`язку та отримати направлений їй лист. Інше тлумачення фактично означало б, що встановлений законом строк звернення до суду може довільно продовжуватися виключно волевиявленням позивача, аж до завершення строку зберігання поштового відправлення, що суперечить самій природі процесуальних строків, принципу правової визначеності та меті спеціального регулювання, запровадженого для поліцейських у період дії воєнного стану.

Крім того, суд звертає увагу на приписи статті 30 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».

Так, відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів у разі відправлення з використанням електронної комунікації.

Вказана норма є імперативною, не містить застережень щодо необхідності очікувати фактичного отримання поштового відправлення адресатом та не передбачає можливості ставити початок перебігу строку у залежність від поведінки особи, яка зволікає з отриманням кореспонденції.

Тому у цьому випадку для цілей обчислення строку звернення до суду юридичне значення має не те, коли позивач фактично вирішив отримати направлений йому лист, а момент, визначений спеціальною нормою статті 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Додатково відповідач повідомив, що повідомлення про звільнення з копією наказу було також направлено позивачеві 27.02.2026 року засобами електронної комунікації через месенджер «WhatsApp» на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , наявний в його особовій справі.

Згідно з наявними даними, зазначене повідомлення було доставлено та прочитано позивачем у день його направлення, а саме 27.02.2026 року.

Таким чином, позивач був повідомлений не лише поштовим зв`язком, а й електронним способом, який прямо передбачений статтею 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Крім того, наведене свідчить і про фактичну обізнаність позивача про своє звільнення вже 27.02.2026 року.

Відтак, перебіг строку звернення до адміністративного суду слід обчислювати з 28.02.2026 року, а останнім днем звернення до суду був 14.03.2026 року.

Отже, позивач був належним чином поінформований про звільнення зі служби в поліції.

Суд звертає увагу на релевантний правовий висновок, зроблений Верховним Судом у постанові від 13.01.2025 року у справі № 260/6163/23. Так, Верховний Суд, аналізуючи положення статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, зазначив, що встановлення законодавцем скороченого 15-денного строку на оскарження дисциплінарного стягнення поліцейським у період дії воєнного стану має на меті забезпечення діяльності поліції та ефективного виконання нею завдань в умовах воєнного стану, а також швидкого та оперативного реагування на дії або бездіяльність поліцейського, які можуть свідчити про грубе порушення службової дисципліни.

Верховний Суд окремо наголосив, що надмірно формальне тлумачення словосполучення «з моменту ознайомлення особи з наказом про виконання застосованого дисциплінарного стягнення», особливо у випадку, коли особа сама зволікає з таким ознайомленням, фактично нівелює мету спеціального правового регулювання, запровадженого на період дії воєнного стану.

В той же час, будь-яких доказів на підтвердження того, що існували непереборні обставини, які перешкоджали позивачу звернутися до суду позивачем не надано та в позовній заяві не зазначено.

Враховуючи наведене вище вбачається, що позивач порушив строки звернення до суду, які передбачені нормами спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, враховуючи факт пропуску позивачем 15-денного строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази.

Частиною 13 ст.171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази.

Керуючись ст.ст.9, 122, 123, 160, 161, 171, 242, 256, 294 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку - залишити без руху.

Надати позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Стефанов