Рішення № 135411214, 02.04.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 рокусправа №380/24420/25Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кухар Н.А., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою № 380/24420/25 від 22.12.2025 суд роз`єднав позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в самостійні провадження, в провадженні цієї справи будуть розглянуті такі вимоги:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невірного застосування порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії ОСОБА_1 , а саме: не дотримання вимог, передбачених абзацами першим і другим частини першої статті 40 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та порушення висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року у справі № 233/6214/16-а;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити повторний розрахунок суми коефіцієнтів заробітної плати за всі місяці фактичного страхового стажу ОСОБА_1 та встановити новий індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, відповідно до положень Закону № 1058-ІV; у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 11 червня 2025 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2025 визначено головуючого суддю Москаля Р.М.

Ухвалою від 22.12.2025 задоволено клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору, зменшено позивачу розмір судового збору за подання цієї позовної заяви до 118 гривень.

Ухвалою від 22.12.2025 відкрито спрощене провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26.02.2026 розпорядженням Львівського окружного адміністративного суду № 19/р призначено повторний автоматизований розподіл справи, оскільки відповідно до Указу Президента України №167/2026 від 24.02.2026 суддю Москаля Р.М. призначено на посаду судді Восьмого апеляційного адміністративного суду.

27.02.2026 відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративна справа передана на розгляд судді Кухар Н.А.

Ухвалою суду від 03.03.2026 прийнято адміністративну справу до провадження, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Ухвалою суду від 02.04.2026 року поновлено позивачці строк звернення до суду.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач обчислив пенсію позивачки з врахуванням заробітку за період з 01.05.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 31.08.2005 за даними персоніфікованого обліку. Позивачка звертає увагу на те, що за період з 07.04.2021 по 04.06.2021 відповідач не пропонував позивачці оформляти будь-які інші документи, крім Анкети особи для внесення даних в Реєстрі застрахованих осіб реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування для автоматизованого призначення пенсії. Вважає, що відповідача при розрахунку пенсії повинен був використати дані про заробітну плату за фактичний страховий стаж. Відповідач обчислив пенсію позивачки з врахуванням заробітку за період з 01.05.1995 по 30.06.2000 без жодних первинних документів та заклав нульові значення заробітної плати за кожен місяць періоду 01.05.1995 -30.06.2000 (60 місяців). Тобто, відповідач здійснив заміну даних про доходи і пенсійні відрахування позивачки, які зберігаються у пенсійному і податковому органах та відображені у офіційних довідках.

Відповідач подав до суду відзив на позов, у якому позов не визнав. Зазначив, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком з 17.04.2021, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пенсія позивачці виплачується при страховому стажі 28 років 0 місяців 26 днів, коефіцієнт стажу з урахуванням оцінки одного року роботи 1% - 0.28000 (стаж зараховано по 31.08.2005), коефіцієнт заробітної плати - 0.79872 (заробітна плата з 1 липня 2000 року становить 52 місяці) та на 01.12.2025 пенсійна виплата ОСОБА_1 становить 3038,00 грн. Страховий стаж було обчислено за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Отже, для призначення пенсії ОСОБА_1 за її бажанням, вправі була подати довідку про заробіток за будь-які 60 місяців роботи підряд по 30 червня 2000 року. Однак, при поданні документів на призначення пенсії, ОСОБА_1 не було надано такої довідки. Таким чином, коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії ОСОБА_1 , обчислено з врахуванням заробітку, згідно даних СПОВ, з 01.07.2000. Просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач подала до суду відповідь на відзив, у якій зазначила, що відзив не містить жодних обгрунтованих заперечень щодо тих порушень норм права, які були допущені відповідачем. Наголосила на важливих обставинах, зокрема, що страховий стаж позивачки після 01 липня 2000 року є меншим за 60 місяців і становить 4 роки 5 місяців 18 днів або 53 місяці, що відповідач при визначені заробітної плати, здійсненому за умови відсутності довідок про заробітки позивачки за період до 01.07.2000 і за відсутності її бажання та без повідомлення, увело в розрахунок цієї заробітної плати 60 нульових значень, як зарплату позивачки за період 01.05.1995 30.06.2000.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 17.04.2021.

Пенсія позивачці виплачується при страховому стажі 28 років 0 місяців 26 днів, коефіцієнт стажу з урахуванням оцінки одного року роботи 1% - 0.28000 (стаж зараховано по 31.08.2005), коефіцієнт заробітної плати - 0.79872 (заробітна плата з 1 липня 2000 року становить 52 місяці) та на 01.12.2025 пенсійна виплата ОСОБА_1 становить 3038,00 грн.

Страховий стаж було обчислено за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Страховий стаж по пенсійній справі ОСОБА_1 було зараховано згідно даних трудової книжки до 31.12.2003 року, подальший стаж згідно даних персоніфікованого обліку. Позивачкою був укладений договір про добровільне страхування від 13.05.2021 року №02113069100002 про сплату внесків за період з 01.03.2005 по 31.08.2005.

Позивач вважає, що відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області невірно застосував порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення її пенсії, а саме: не дотримано вимог, передбачених абзацами першим і другим частини першої статті 40 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та порушено висновок Верховного Суду, викладений у постанові Касаційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року у справі № 233/6214/16-а.

При вирішенні спору, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійне забезпечення громадян в Україні здійснюється відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших чинних нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 5 Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) виключно цим Законом визначаються умови набуття права та порядок призначення розмірів пенсійних виплат.

Відповідно до ч. 1 статті 40 Закону № 1058-IV, чинної на день призначення пенсії, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з ч.3 ст.44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до підпункту 1.8. 1.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, у редакції чинній на момент звернення позивача за призначенням пенсії (далі - Порядок №22-1) звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

Відповідно до підпункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 3 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно з абзацом 1 пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У свою чергу, пунктом 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Як встановлено судом індивідуальний коефіцієнт заробітної плати при призначені пенсії позивачки встановлено відповідачем за даними персоніфікованого обліку, відповідно до якого у позивачки відсутні будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року.

Позивач разом із Анкетою особи для внесення даних в Реєстрі застрахованих осіб Реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування для автоматизованого призначення пенсії не подавала довідки про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року, тобто не виявила бажання для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року в розумінні частини першої статті 40 Закону № 1058-IV.

Враховуючи наведене суд зазначає, що відповідач обчислюючи коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії ОСОБА_1 діяв відповідно до норм законодавства.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач не зверталась із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року.

Посилання позивача на висновки Верховного Суду, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року у справі № 233/6214/16-а суд вважає необгрунтованими, так обставини справ є різними.

Враховуючи наведене, підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до приписів ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи заявлені позовні вимоги, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку що у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати не розподіляються.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяКухар Наталія Андріївна