Рішення № 135411181, 02.04.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/2202/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., перевіривши позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішення

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: Львівська обл., Львівський р-н., с. Перегноїв (далі за текстом позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 (далі за текстом відповідач ГУ ПФУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Зодчих, 22 (далі за текстом відповідач ГУ ПФУ у Вінницькій області), в якій позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 913150135023 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06 листопада 2025 року про відмову у перерахунку пенсії з 01.12.2022 року згідно Постанови КМУ від 09.12.2021 № 1307, ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, який отримує пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням військового обов`язку по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, згідно довідки ТзОВ ім. Шевченка №59 від 09.03.2000 та довідки №100 від 19.06.2025 Глинянської міської ради Львівського району Львівської області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії з 01.12.2022 року, із врахуванням раніше виплачених сум, згідно Постанови КМУ від 09.12.2021 № 1307, ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, який отримує пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням військового обов`язку по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно довідок про розмір заробітної плати з розшифруванням за 1986 - 1990 роки, які були підготовлені на підставі первинних документів, що знаходяться в архіві Глинянської міської ради Львівського району Львівської області, на найбільш вигідних умовах.

Ухвалою від 12.02.2026 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила спрощене позовне провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 1 категорії та особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач звернувся до Відділу обслуговування громадян №15 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо перерахунку пенсії з 01.122022 року, згідно Постанови КМУ від 09.12.2021 № 1307, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, який отримує пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на найбільш вигідних умовах. Однак, відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку.

Представники відповідачів подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких проти позовних вимог заперечили. Відзиви обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку як отримувач пенсії по інвалідності ІІІ групи захворювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та отримує пенсію відповідно до ст. 54 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 30.10.2025 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок отримуваної пенсії на підставі довідки про заробітну плату №59 від 09.03.2000 ТОВ «Ім. Шевченка» та довідки №100 від 19.06.2025.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. До заяви щодо перерахунку пенсії в частині «Зміна надбавки» ОСОБА_1 було надано довідку про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в період з 24.11.1987 року по 27.02.1988 року № 59 від 09.03.2000 року видану ТОВ ім. Шевченка та довідку про участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та про заробітну плату за період з 24.11.1987 року по 27.02.1988 року № 100 від 19.06.2025 року видану Глинянською міською радою Львівського району Львівської області. Однак, провести зазначений перерахунок неможливо в зв`язку з тим, що в наданих позивачем до заяви про перерахунок пенсії документах відсутні первинні документи та акт перевірки вищезазначених довідок. Враховуючи вищевикладене, позивачу відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю підтвердження довідок про заробітну плату первинними документами або, відповідно, акта зустрічної перевірки.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених позовних вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

Позивач перебуває на обліку як отримувач пенсії по інвалідності ІІІ групи захворювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та отримує пенсію відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

30.10.2025 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок отримуваної пенсії на підставі довідки про заробітну плату №59 від 09.03.2000 ТОВ «Ім. Шевченка» та довідки №100 від 19.06.2025.

За принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію. Таким органом визначено Головне управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області.

Рішенням № 913150135023 від 06.11.2025 Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області відмовило у перерахунку пенсії. Відповідно до рішення:

Відмова в перерахунку пенсії по інвалідності, а саме «Зміна надбавки» відповідно до ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 .

До заяви щодо перерахунку пенсії в частині «Зміна надбавки» гр. ОСОБА_1 було надано довідку про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в період з 24.11.1987 року по 27.02.1988 року № 59 від 09.03.2000 року видану ТОВ ім. Шевченка та довідку про участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та про заробітну плату за період з 24.11.1987 року по 27.02.1988 року № 100 від 19.06.2025 року видану Глинянською міською радою Львівського району Львівської області.

Однак, провести зазначений перерахунок неможливо в зв`язку з тим, що в наданих заявником, до заяви про перерахунок пенсії документах, відсутні первинні документи та акт перевірки вищезазначених довідок. Враховуючи вищенаведене, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у перерахунку пенсії щодо зміни надбавки відповідно до ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв`язку з відсутністю відповідних документів.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправними, позивач звернулась з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII).

Статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт в зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 54 Закону №796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №1210), який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1210, пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3).

Таким чином, призначення пенсії та її розмір ставиться у залежність від заробітної плати, яка фактично отримана працівником у період роботи у зоні відчуження.

Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Тобто, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.01.2022 №560/3499/18.

Отже, підставою для здійснення перерахунку позивачу пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є довідка про заробітну плату відомості у якій підтверджуються первинними документами.

Суд встановив, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок отримуваної пенсії на підставі довідки про заробітну плату №59 від 09.03.2000 ТОВ «Ім. Шевченка» та довідки №100 від 19.06.2025

Однак, рішенням № 913150135023 від 06.11.2025 Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області відмовило у перерахунку пенсії. Відповідно до рішення:

Відмова в перерахунку пенсії по інвалідності, а саме «Зміна надбавки» відповідно до ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 .

До заяви щодо перерахунку пенсії в частині «Зміна надбавки» гр. ОСОБА_1 було надано довідку про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в період з 24.11.1987 року по 27.02.1988 року № 59 від 09.03.2000 року видану ТОВ ім. Шевченка та довідку про участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та про заробітну плату за період з 24.11.1987 року по 27.02.1988 року № 100 від 19.06.2025 року видану Глинянською міською радою Львівського району Львівської області.

Однак, провести зазначений перерахунок неможливо в зв`язку з тим, що в наданих заявником, до заяви про перерахунок пенсії документах, відсутні первинні документи та акт перевірки вищезазначених довідок. Враховуючи вищенаведене, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у перерахунку пенсії щодо зміни надбавки відповідно до ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв`язку з відсутністю відповідних документів.

Надаючи оцінку правомірності рішення відповідача, суд зазначає таке.

У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф «секретно» з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986 року № 2488-рс.

Також, розсекречуються прийняті до виконання Постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року № 168-5, від 10 червня 1986 року № 207-7, Розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року № 530- рс, від 16 грудня 1986 року № 694-рс, від 6 січня 1988 року № 12-рс та Листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: № 4с від 9 травня 1986 року, № 58с від 11 червня 1986 року, № 132с від 16 вересня 1986 року, № 179с від 25 грудня 1986 року, № 8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постанова Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища» від 05 жовтня 1986 року № 665-195 передбачала встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Крім того, оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207- 7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, І зонах небезпеки у 4- кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Згідно з Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195 «Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ, розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964 - у III, II, І зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Відповідно до пункту 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС» встановлено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.

Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195 (Постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7) було дозволено підприємствам залучати працівників на роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження і запобіганням забрудненню навколишнього середовища, у вихідні і святкові дні з оплатою у подвійному розмірі.

Згідно з Постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про правонаступництво України» закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України.

Порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, крім перерахованих вище, іншими нормативними актами не передбачені, отже, вони є діючими на цей час.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Форму довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках затверджено наказом Міністерства соціального захисту населення України від 12.10.2012 №644.

Суд зазначає, що в межах спірних правовідносин відповідач не заперечує наявності у позивача, як у особи, яка приймала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, права на визначення розміру його пенсії із заробітної плати, одержаної ним за роботу в зоні відчуження за спірний період.

Спір, який виник між сторонами у даній справі, стосується наявності правових підстав для врахування довідок про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Суд зазначає, що надані позивачем довідка про заробітну плату працівника за роботу в зоні відчуження в період з 24.11.1987 по 27.02.1988 № 59 від 09.03.2000, видана ТОВ ім.. Шевченка та довідка про участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та про заробітну плату за період з 24.11.1987 по 27.02.1987 №100 від 19.06.2025, видана Глинянською міською радою Львівського району Львівської області містять всі необхідні реквізити, мають печатку, штамп, підписи.

Пунктом 4.7. Порядку №22-1 закріплено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до частини третьої статі 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV) органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Таким чином, підтвердження відомостей у документах, наданих для призначення (перерахунку) пенсії, встановлюється за результатами перевірки підстав їх видачі, яка проводиться спеціалістами органів Пенсійного фонду України на підприємствах (установах, організаціях), проте, відповідачем не надано доказів вчинення дій, спрямованих на всебічний, повний і об`єктивний розгляд всіх поданих позивачем документів.

Відтак, суд критично ставиться до тверджень відповідача про необхідність підтвердження довідки про розмір заробітної плати первинними документами та актом перевірки вищезазначених довідок, оскільки відповідач має всі повноваження щодо отримання від установ та підприємств необхідної інформації та право здійснити перевірку довідок.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Особи, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, але з вини організації в складі якої особа виконувала роботу в зоні відчуження, не було збережено первинні документи, які підтверджують період роботи в зоні відчуження, мають право на призначення/перерахунок пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

При цьому суд зазначає, що на працівника, не можна покладати відповідальність за відсутність на підприємстві в складі якого особа виконувала роботу в зоні відчуження, первинних документів, які підтверджують період роботи в зоні відчуження. Відсутність первинних документів не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо призначення/перерахунку пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Відтак, відсутність первинних документів не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках. Відповідальність за відсутність первинних документів докладається на власника підприємства, а не працівника (пенсіонера).

Підсумовуючи викладене, суд доходить до висновку, що рішення №913150135023 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06.11.2025 про відмову у перерахунку пенсії є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Вирішуючи дату з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії позивачу, суд зазначає.

Відповідно до статті 42 Закону України №1058 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Як уже встановлено судом, позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії 30.10.2025, а відтак, перерахунок його пенсії має бути здійснено з 01.11.2025, а не як помилково вважає позивач з 01.12.2022.

При цьому, суд враховує, що згідно з пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У цій справі для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, рішенням якого відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо призначення позивачу вказаного виду пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення пенсії за заявою позивача, яким у даному випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 08.02.2024 року у справі №500/1216/23 та від 09.07.2024 року у справі №240/16372/23, який в силу приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом під час вирішення цього спору.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене вище, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України та з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, дійшов висновку про зобов`язання ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, який отримує пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням військового обов`язку по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно довідки ТзОВ ім. Шевченка №59 від 09.03.2000 та довідки №100 від 19.06.2025 Глинянської міської ради Львівського району Львівської області, з 01.11.2025, згідно з Постановою КМУ від 09.12.2021 № 1307, із врахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 913150135023 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06 листопада 2025 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Зодчих, 22) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: Львівська обл., Львівський р-н., с. Перегноїв), як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, який отримує пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням військового обов`язку по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно довідки ТзОВ ім. Шевченка №59 від 09.03.2000 та довідки №100 від 19.06.2025 Глинянської міської ради Львівського району Львівської області, з 01.11.2025, згідно з Постановою КМУ від 09.12.2021 № 1307, із врахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні нших вимог відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.