Постанова № 13540735, 25.01.2011, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 3-36/11

П О С Т А Н О В А

21 січня 2011 року cуддя Печерського районного суду Царевич О. І. , розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування Служби безпеки України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого начальником служби захисту інформації та помічником начальника Військового інституту телекомунікації та інформації Національного технічного університету України «Київського політехнічного інституту» за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 212-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 працює на посаді начальника служби захисту інформації та помічника начальника Військового інституту телекомунікації та інформації Національного технічного університету «Київського політехнічного інституту», до функціональних обовязків входить завдання щодо організації та здійснення контролю за станом режиму секретності, організації планування та координації роботи факультетів, кафедр, відділ і служб інституту під час проведення усіх видів робіт з матеріальними носіями секретної інформації (МНСІ) у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київського політехнічного інституту».

Працюючи на зазначеній посаді, внаслідок особистого невжиття останнім зазначених у функціональних обовязках заходів, не виконав вимоги ст. 21, 37 Закону України «Про державну таємницю» не забезпечив виконання вимог розділів ІІІ, IV, VII, VIII «Порядку організації та забезпечення режимно-секретної діяльності, надання допуску та доступу до державної таємниці, обладнання режимних приміщень для проведення секретних робіт, організації заходів охорони державної таємниці під час проведення секретних науково-дослідних робіт».

Зокрема ОСОБА_1 не забезпечено направлення на погодження з СБ України матеріалів щодо реорганізації РСО Інституту. Вказані порушення ним не усунуто. Також в неробочий час режимні приміщення № № 1-6, 51, 135, 137, 425, 427, 429, 430, які визначені для зберігання матеріальних носіїв секретної інформації, не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією, що свідчить про невиконання висновків СБ України начальником РСО, наданих за результати попередньої перевірки.

Поряд із цим ОСОБА_1 при підготовці проекту номенклатури посад Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут" (вих. № 1/1/135ДСК від 18.10.10), зайняття яких потребує оформлення допуску до державної таємниці (далі - номенклатура посад), порушено вимоги ст.21 Закону, п.50 Порядку щодо недопущення необгрунтованого допуску осіб до секретної інформації та забезпечення включення до номенклатури посад кількості посад, мінімально необхідної для забезпечення роботи установи, не дотримано положення Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 № 440 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2005 року за №902/11182 (далі -ЗВДТ-2005).

Крім цього, начальнику групи психологічно-педагогічного забезпечення "підготовки військових фахівців (п.9) необхідність роботи з секретною інформацією неправомірно обґрунтована відпрацюванням звітних матеріалів, що містять відомості про морально-психологічний стан особового складу військових формувань або ефективність морально-психологічного забезпечення підготовки чи застосування військ (сил), які дають змогу встановити їх боєздатність, у цілому щодо ЗС України (ст. 1.2.1 ЗВДТ-2005), що не відноситься до його компетенції.

Поряд з цим, в обґрунтуванні надання допуску до державної таємниці за формою 1 начальнику служби групи безпеки зв'язку зазначено ст.4.10.03, яка в ЗВДТ-2005 відсутня.

Також, в обґрунтуванні надання допуску до державної таємниці за формою 1 курсантам та студентам факультету телекомунікаційних систем та мереж (всього -86 посад) зазначено ст.4.10.3 ЗВДТ-2005, якою не передбачено відомості з грифом секретності „Особливої важливості".

Крім цього ОСОБА_1 не вживались заходи щодо усунення недоліків, виявлених комісією СБ України під час проведення спеціальної експертизи щодо приведення у відповідність до вимог п.п. 5, 6 Порядку здійснення заходів охорони державної під час проведення секретних науково-дослідних (НДР) та дослідно конструкторських робіт та п. 150 Порядку тактико-технічних завдань (ТТЗ) на науково-дослідні роботи шифр «База», «Проект», «Простір» та «Простір-2».

У порушення вимог п. 5 Порядку -1082, п. 152 Порядку, якими визначено ступені секретності (НДР) державним експертом з питань таємниць шляхом затвердження ТТЗ та погодження з СБ України ТТЗ та Планів з охорони державної таємниці під час проведення секретних НДР, ТТХ на НДР шифр «База», «Проект», «Простір» та «Простір-2» державним експертом з питань таємниць, який виконує своїх функції у сфері діяльності підприємства, установи, організації, що є замовником зазначених робіт, не встановлено ступінь секретності зазначених робіт шляхом затвердження (погодження) ТТЗ. Плани та ТТЗ на ці роботи не погоджено з СБ України.

Свою вину у вчиненому правопорушенні в судовому засіданні ОСОБА_1 визнав повністю та не заперечив, що вчинив його за викладених вище обставин.

Крім визнання своєї вини у вчиненому правопорушенні, вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, витягом Акту контрольної перевірки стану охорони державної таємниці та перевірки порядку обігу документів, які місять конфеденційну інформацію, що є власністю держави у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації НТУУ «КПІ» № 26/1/3-1651 від 06.12.2010 та іншими матеріалами справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за п.3 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, що передбачає його адміністративну відповідальність.

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, визнання вини а також те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності притягується вперше.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 212-2, 221, 275- 280, 283-287 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 51 гривні 00 копійок (УДК у Печерському р-ні м. Києва, банк одержувача: ГУДК у м. Києві на р/р 33115336700007; код 26077922; МФО 820019; призначення платежу 21081300).

Штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк предявлення постанови до виконання-3 місяці.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.

Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

СуддяО. І. Царевич