Рішення № 135406868, 18.03.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/19395/25

Категорія 36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

18 березня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Петрова Д.В.,

при секретарі судового засідання Сідько І.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування,

У С Т А Н О В И В :

У грудні 2025 року ТОВ «СГ «Оберіг» звернулося до Подільського районного суду м. Києва із вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що 23.08.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю SMART Forfour, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 та Audi Q5, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.

Цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу SMART Forfour, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-215130305.

Щодо відшкодування позивачем шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу Audi Q5, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 .

Враховуючи матеріали страхової справи, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснило обчислення суми належної до виплати в якості відшкодування позивачем шкоди третій особі за полісом страхування №EP-215130305 у зв`язку з пошкодженнями внаслідок ДТП транспортного засобу Audi Q5, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 . За полісом страхування №EP-215130305 було передбачено суму франшизи (за ризиком нанесенню шкоди майну третіх осіб - 0,00 грн.), яку було утримано з кінцевого розміру страхового відшкодування до виплати.

Належний кінцевий розмір страхового відшкодування за вирахуванням франшизи до виплати склав 22.000 грн.

Позивач, на виконання полісу страхування № EP-215130305, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу Audi Q5, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , здійснив виплату відповідного страхового відшкодування в сумі 22.000 грн., що підтверджується платіжними документами, які додано до позовної заяви.

Відповідно до Розпорядження та Постанови, було встановлено коригуючий коефіцієнт залежно від місця реєстрації (проживання) власника транспортного засобу (фізичної особи) або місцезнаходження юридичної особи (К2), який визначається за місцем реєстрації (проживання) власника транспортного засобу (фізичної особи) або місцезнаходженням юридичної особи відповідно до документа про реєстрацію транспортного засобу.

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди 23.08.2023 цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія забезпеченого транспортного засобу була забезпечена у ТДВ «СГ «ОБЕРІГ», відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у вигляді полісу № EP-215130305, згідно якого для розрахунку страхового платежу за забезпечений транспортний засіб SMART Forfour, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 було застосовано коефіцієнт залежно від місця реєстрації (проживання) власника транспортного засобу (фізичної особи) (К2) в розмірі 1,6, що відповідає зазначеному місцю реєстрації (проживання) попереднього власника транспортного засобу SMART Forfour, VIN-код НОМЕР_2 - Сквира (інші населені пункти - Зона 5).

Однак, за даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу SMART Forfour, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 місце реєстрації (проживання) власника транспортного засобу (Відповідача) зазначено м. Київ, що відноситься до (Зони 1), та відповідає розміру коригуючого коефіцієнта (К2) = 3,2-4,8.

Таким чином, Полісом №EP-215130305 щодо транспортного засобу SMART Forfour, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 було застосовано коригуючий коефіцієнт в залежності від місця реєстрації (проживання) власника транспортного засобу (фізичної особи) або місцезнаходження юридичної особи (К2) - 1,6, замість 3,2-4,8, тобто значно менший, ніж передбачено чинними нормативно-правовими актами, що передбачає більший розмір страхового платежу.

Враховуючи винність відповідача у настанні ДТП, а також здійснення виплати страхового відшкодування, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» отримало право звернутися до відповідача за компенсацією 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування в розмірі: 22.000 грн. - 50% = 11.000 грн.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 15.12.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у заяві на адресу суду просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача. У зв`язку з наведеним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.08.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю SMART Forfour, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 та Audi Q5, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.

Цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу SMART Forfour, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-215130305.

Щодо відшкодування позивачем шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу Audi Q5, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 .

Враховуючи матеріали страхової справи, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснило обчислення суми належної до виплати в якості відшкодування позивачем шкоди третій особі за полісом страхування №EP-215130305 у зв`язку з пошкодженнями внаслідок ДТП транспортного засобу Audi Q5, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 . За полісом страхування №EP-215130305 було передбачено суму франшизи (за ризиком нанесенню шкоди майну третіх осіб - 0,00 грн.), яку було утримано з кінцевого розміру страхового відшкодування до виплати.

Належний кінцевий розмір страхового відшкодування за вирахуванням франшизи до виплати склав 22.000 грн.

Позивач, на виконання полісу страхування № EP-215130305, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу Audi Q5, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , здійснив виплату відповідного страхового відшкодування в сумі 22.000 грн., що підтверджується платіжними документами, які додано до позовної заяви.

Відповідно до Розпорядження та Постанови, було встановлено коригуючий коефіцієнт залежно від місця реєстрації (проживання) власника транспортного засобу (фізичної особи) або місцезнаходження юридичної особи (К2), який визначається за місцем реєстрації (проживання) власника транспортного засобу (фізичної особи) або місцезнаходженням юридичної особи відповідно до документа про реєстрацію транспортного засобу.

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди 23.08.2023 цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія забезпеченого транспортного засобу була забезпечена у ТДВ «СГ «ОБЕРІГ», відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у вигляді полісу № EP-215130305, згідно якого для розрахунку страхового платежу за забезпечений транспортний засіб SMART Forfour, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 було застосовано коефіцієнт залежно від місця реєстрації (проживання) власника транспортного засобу (фізичної особи) (К2) в розмірі 1,6, що відповідає зазначеному місцю реєстрації (проживання) попереднього власника транспортного засобу SMART Forfour, VIN-код НОМЕР_2 - Сквира (інші населені пункти - Зона 5).

Однак, за даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу SMART Forfour, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 місце реєстрації (проживання) власника транспортного засобу (Відповідача) зазначено м. Київ, що відноситься до (Зони 1), та відповідає розміру коригуючого коефіцієнта (К2) = 3,2-4,8.

Таким чином, Полісом №EP-215130305 щодо транспортного засобу SMART Forfour, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 було застосовано коригуючий коефіцієнт в залежності від місця реєстрації (проживання) власника транспортного засобу (фізичної особи) або місцезнаходження юридичної особи (К2) - 1,6, замість 3,2-4,8, тобто значно менший, ніж передбачено чинними нормативно-правовими актами, що передбачає більший розмір страхового платежу.

Враховуючи винність відповідача у настанні ДТП, а також здійснення виплати страхового відшкодування, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» отримало право звернутися до відповідача за компенсацією 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування в розмірі: 22.000 грн. - 50% = 11.000 грн.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 82 Цивільного кодексу України щодо відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, межах фактичних виплат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання та створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у повній мірі виплаченого відшкодування.

За змістом ст. 1194 ЦК України в системному зв`язку зі ст. 993 цього ж Кодексу можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов`язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

В даному випадку позивач здійснював виплату страхового відшкодування на підставі умов договору добровільного страхування.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

В постанові від 04.12.2019 року в справі № 359/2309/17 Верховний Суд зазначив, що системний аналіз п. 32.7 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 22, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статей 1166, 1187, 1194 ЦК України, пунктів 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Враховуючи надані позивачем документи, та вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом подати відзив на позов та докази на підтвердження своїх заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов переконання, що оскільки дії відповідача потягли цивільно-правові наслідки, ТОВ «СГ «Оберіг» відшкодувало шкоду, яка була спричинена дорожньо-транспортною пригодою, а тому позивачем право регресної вимоги обґрунтоване належними та допустимими доказами в справі, а відтак позов підлягає задоволенню повністю та необхідно стягнути із відповідача на користь позивача у порядку регресу завдані збитки у розмірі 11 000 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 300 грн, суд дійшов до наступних висновків.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно із ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведеного, оцінюючи об`єктивно як складність цієї справи, враховуючи предмет спору, а також з огляду на приписи п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача про стягнення з позивача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 2 000 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією № 34775 від 06.11.2025 про сплату судового збору у сумі 2 422 грн 40 коп., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) грн

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

- позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова Група «ОБЕРІГ», місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14, код ЄДРПОУ 39433769;

- відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Суддя Дмитро ПЕТРОВ