Ухвала суду № 135406798, 31.03.2026, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 444/4122/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року місто Київ

Колегія суддів Подільського районного суду міста Києва

в складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

захисника адвоката - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025000000000892 від 01.08.2025 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

встановила:

23.03.2026 року до Подільського районного суду міста Києва за ухвалою Київського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025000000000892 від 01.08.2025 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив, що угода в кримінальному провадженні не укладалась, відсутні підстави для повернення обвинувального акта та закриття кримінального провадження, кримінальне провадження є підсудним Подільському районному суду м. Києва, є підстави для призначення обвинувального акта до судового розгляду.

Окрім цього, прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Так, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 є особливо тяжкий, останній, будучи водієм міжнарожних перевезень,використовуючи систему "Шлях" виїхав за кордон та не повернувся, є всі підстави вважати, що останній може залишити своє місце проживання та виїхати з території України. Керуючись вимогами ч. 6 ст. 176 КПК України просить розмір застави не визначати.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 проти призначення справи до судового розгляду не заперечував, при цьому зазначив що існують формальні підстави для повернення обвинувального акту, не зазначено ініціали прокурора в обвинувальному акті. Щодо обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 зазначив, що ризики, про які зазначає прокурор необгрунтовані, ОСОБА_6 має соціальні зв`язки, місце проживання та реєстрації. Просив у задоволенні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити, або визначити розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав свого захисника.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, дійшов до таких висновків.

Кримінальне провадження відповідно до ст. 32, 33 КПК України підсудне Подільському районному суді м. Києва.

Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстави для його повернення відсутні.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, або зупинення провадження, немає.

Наведене дає можливість призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Щодо поданого клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів .

Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Крім того ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, характеризуються підвищеною суспільною небезпекою.

Тому вірогідність настання ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_6 , про які вказує прокурор, є досить високою.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно із ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан його здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи; репутацію; майновий стан.

Так, ОСОБА_6 не одружений, на утриманні дітей не має, останні роки проживав у Республіці Польща, зареєстрований в Хмельницькій області, офіційно непрацевлаштовавний, не судимий.

Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій, тому суд визнає доведеним існування ризику переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, вплив на свідків.

Відповідно 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314-315, 177, 178, 183 КПК України, суд,

постановила :

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025000000000892 від 01.08.2025 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, який провести колегіально у відкритому судовому засіданні о 15 год. 20 хв. 09 квітня 2026 року в приміщенні Подільського районного суду міста Києва, за адресою: місто Київ, вулиця Хорива, 21.

Про час судового розгляду повідомити прокурора, обвинуваченого, захисника.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 29 травня 2026 року.

Копію ухвали направити в ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголосити 31.03.2026 року о 16 год. 50 хв.

Cудді Подільського

районного суду м. Києва ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3