Рішення № 135406461, 01.04.2026, Оболонський районний суд міста Києва

01.04.2026 Справа № 756/1711/25

Справа № 756/1711/25

Пр. №2/756/318/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Луценко О.М.,

при секретарі - Галелюк Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа Одинадцята київська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції( м. Київ) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, третя особа Одинадцята київська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції( м. Київ) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, яким просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дня набрання рішення суду законної сили.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина. 25.06.2024 року державним нотаріусом одинадцятої київської державної нотаріальної контори Пономаренко О.О. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_2 , так як пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Померлий ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 . Померлому ОСОБА_2 за життя належало право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

22.12.2022року ОСОБА_2 був складений заповіт, за яким він все майно, рухоме та нерухоме, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належатиме йому на день смерті та шо він матиме право за законом заповів ОСОБА_1 . Даний заповіт посвідчений державним нотаріусом Одинадцяітої Київської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за №1-419.

Позивач не звернулася вчасно до нотаріальної контори з поважної причини у зв`язку з тим що вона є багатодітною матір`ю, має трьох малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Фактично, на час відкриття спадщини малолітній ОСОБА_5 виповнилось 5 років, а ОСОБА_6 лише півтора роки. У зв`язку з небезпекою перебування дітей в Україні, на території якої ведуться бойові дії, позивач постійно проживає з дітьми за кордоном та здійснює догляд за ними. Дізнавшись про смерть батька, позивач приїхала на його поховання та після цього виїхала до Німеччини, де проживає з дітьми до теперішнього часу. Введення на території України воєнного стану, виїзд позивача з дітьми до Німеччини є обставинами, які перешкодили позивачеві своєчасно реалізувати право на прийняття спадщини шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори у визначений строк.

17 червня 2024 року позивач видала довіреність на ім`я ОСОБА_7 для представництва інтересів позивача, яка посвідчена державним нотаріусом Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Пономаренко О.О. зареєстрована в реєстрі за № 1-358. ОСОБА_7 , яка є інвалідом другої групи, у зв`язку з хворобою не змогла своєчасно звернутися до нотаріальної контори та отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 після смерті батька ОСОБА_2 лише 10.01.2025 року.

Позивач звернувся до державного нотаріуса Одинадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак своєю відповіддю державний нотаріус зазначив, що з дати відкриття спадщини минуло більш ніж шість місяців, а тому він не може прийняти заяву про прийняття спадщини та відкрити спадкову справу після смерті ОСОБА_2 . В свою чергу, зазначила також про необхідність звернення до суду із позовом про визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини.

Вважає, що причини пропуску строку для прийняття спадщини пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд постановити рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, направив до суду відзив, яким просить винести рішення згідно чинного законодавства та просить слухати справу у відсутності представника Київської міської ради.

Представник третьої особи до судового засідання не з`явився про дату, місце та час повідомлявся належним чином до судового засідання надали заяву про розгляд справи без участі їхнього представника.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що свідчить свідоцтво про народження( а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що свідчить свідоцтво про смерть виданого Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції( м. Київ) (а.с. 12).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

22.12.2022року ОСОБА_2 був складений заповіт, за яким він все майно, рухоме та нерухоме, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належатиме йому на день смерті та шо він матиме право за законом заповів ОСОБА_1 . Даний заповіт посвідчений державним нотаріусом Одинадцяітої Київської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за №1-419.

Позивач звернувся до державного нотаріуса Одинадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак своєю відповіддю державний нотаріус зазначив, що з дати відкриття спадщини минуло більш ніж шість місяців, а тому він не може прийняти заяву про прийняття спадщини та відкрити спадкову справу після смерті ОСОБА_2 .

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року). Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Норми ст. 1272 ЦК щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК.

Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Що стосується додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 258, 259, 265, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа Одинадцята київська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції( м. Київ) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) додатковий строк для прийняття спадщини у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Луценко