Ухвала суду № 135405691, 31.03.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/368/26

Провадження № 1-кп/630/37/26

У Х В А Л А

Іменем України

31 березня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області обвинувальний акт за кримінальним провадженням № 12025221320000532 у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Високопілля Валківського району Харківської області, громадянина України, українця, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 301-1 КК України, -

в с т а н о в и в:

Під час підготовчого судового засідання підстав для закриття провадження, повернення обвинувального акту прокурору або направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності не встановлено.

По кримінальному провадженню суд провів підготовчі дії, передбачені ч. 2 ст. 315 КПК України, та вважає можливим призначити судовий розгляд.

Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком до 04 квітня 2026 року включно.

Прокурором начальником Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 31 березня 2026 року подано до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтовано тим, що наразі ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного до категорії особливо тяжких злочинів, а також наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувались слідчим суддею при застосуванні заходу запобіжного заходу та його продовження, вони не відпали і продовжують існувати, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам; і що на даний час обставини, які вказують на такі ризики, не змінились.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримав та просив його задовольнити, виходячи з обставин, викладених у такому клопотанні.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора та просив змінити діючий запобіжних захід на інший, більш м`який, оскільки прокурором не надано доказів наявності ризиків, про які вказано у клопотанні. Натомість обвинувачений ОСОБА_4 свою провину визнає, а тому відсутні підставі вважати, що він намагатиметься впливати на свідків чи інших осіб у кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав виступ свого захисника та пояснив, що визнає свою провину у вчиненому правопорушенні та надав слідчому показання, в яких у всьому зізнався, а від так у нього немає потреби впливати на свідків. Також ОСОБА_4 пояснив, що до початку повномасштабної війни російської федерації проти України він перебував на військовому обліку як обмежено придатний військовозобов`язаний, але повторно ВЛК не проходив.

Вислухавши промови учасників провадження, дослідивши подане прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу подовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не завершене до його спливу.

Ч. 5 ст. 199 КПК України передбачено, що суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти моральності.

При вирішенні питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою суд враховує тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, а також те, що оголошена йому підозра у вчинені особливо тяжкого злочину була визнана слідчим суддею обґрунтованою під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись принципом презумпції невинуватості, наразі не вирішується наперед процесуальна перспектива пред`явленого обвинувачення, а лише надається аналіз обґрунтованості пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_4 .

При наданні оцінки наявності ризиків суд приймає до уваги відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, що в поєднанні з законодавчими обмеженнями у можливості звільнення від кримінальної відповідальності може спонукати обвинуваченого до втечі і переховування від суду.. Наведене вище в сукупності може вказувати на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від суду, що може перешкодити здійсненню судового провадження та його завершення у найкоротші строки.

Разом з цим, слід взяти до уваги ту обставину, що на даний час в межах з`ясування та перевірки обставин обвинувачення є потреба у допиті свідка обвинувачення. З огляду на те, що обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення і кваліфікація його дій заснована на показаннях свідка ОСОБА_7 , суд вважає, що існує великий ризик незаконного впливу на свідка з метою примушування його до дачі неправдивих показань або зміни раніше наданих показань з метою зменшення ступеня відповідальності, адже вирішального значення у встановленні обставин кримінального правопорушення первісно мали та в подальшому під час розгляду обвинувального акту можуть мати саме показання свідка. Отже суд вважає, що існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та він залишається актуальним, оскільки під незаконним впливом розуміється не тільки активний фізичний вплив, погрози тощо, а також прохання, вмовляння, підкуп тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що, на думку прокурора, може проявитися у спробах обвинуваченого інформувати інших осіб, які причетні до вчинення кримінального правопорушення, але яким ще не повідомлено про підозру, з метою уникнення такими особами кримінальної відповідальності, суд виснує, що таких ризик на даний час ще існує, оскільки не виключено, що інші особи, які ймовірно діяли в групі з ОСОБА_4 чи які сприяли у створенні дитячої порнографії, у збуті якої обвинувачується ОСОБА_4 , можуть проявляти інтерес до перебігу як досудового розслідування у кримінальному провадженні так і судового розгляду з метою уникнення відповідальності.

Стосовно ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає обґрунтованим існування такого ризику, адже обвинувачений на час застосування запобіжного заходу не мав офіційного джерела прибутків і місця роботи, дії, які органом досудового розслідування кваліфіковані як кримінальне правопорушення, вчинялись з метою отримання власної вигоди. Отже не виключено, що ОСОБА_4 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення проти моральності, використовуючи ресурси мережі Інтернет та месенджерів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи прокурора про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованими.

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність злочину, який інкримінується обвинуваченому, дані про його особу, наявність ризиків, які суд вважає доведеними, та з урахуванням обставин вчинення злочину, вважає, що на даний час більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Суд визнає, що інтереси суспільства значною мірою переважають інтереси забезпечення права на свободу обвинуваченого ОСОБА_4 , незважаючи на існування презумпції невинуватості.

За таких обставин, застосування до обвинуваченого на даний час більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому раніше обраний запобіжних захід слід продовжити з метою запобігання існуючим ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на строк 60 днів.

При постановленні слідчим суддею 04 лютого 2026 року ухвали про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою був визначений розмір застави в сумі 449200,00 грн., достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи відсутність в клопотанні прокурора доводів щодо виникнення та існування обставин, які на даний час свідчать про необхідність визначення для обвинуваченого застави у більшому розмірі, суд вважає за можливе раніше визначений розмір застави залишити без змін на період продовження запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 314-316, 336 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Судовий розгляд обвинувального акту у відношенні ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 301-1 КК України, призначити на 11-00 год. 07 квітня 2026 року у відкритому судовому засіданні.

Розгляд обвинувального акту здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого та його захисника.

Клопотання прокурора начальником Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на строк 60 днів, тобто до 29 травня 2026 року включно.

Встановити для ОСОБА_6 заставу в розмірі 449200,00 грн., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України (Реквізити: одержувач ТУ ДСА України у Харківській області, банк одержувача ДКСУ м. Київ, рахунок UA208201720355299002000006674, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 630/368/26 від 31 березня 2026 року ( ОСОБА_4 ), Люботинський міський суд Харківської області).

В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це суд. З моменту звільнення ОСОБА_4 з під варти у зв`язку з внесенням застави вважати обвинуваченого таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави згідно ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатись із місця проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками кримінального провадження;

- здати до органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки невиконання цих обов`язків.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинувачений у цей же строк з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1