Ухвала суду № 135405173, 24.03.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/1815/24

Провадження № 2/354/94/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Остап`юк М.В.

при секретарі Крицкалюк Я.М.

за участі сторін:

прокурора: Чернописької Г.Ю.

представника позивача: адвоката Ігнатенка О.Ю.

представника відповідача: адвоката Тарасової А.М.

представника третьої особи: Чаплінської О.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Яремче питання про залучення третьої особи та клопотання представника відповідача про залишення позову без руху, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за позовом Першого заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Івано-Франківської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Карпатський національний природний парк, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання повернути земельні ділянки.

У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Тарасова А.М. заявила клопотання про залучення у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог Яремчанську міську раду Івано-Франківської області, оскільки рішення у даній справі може вплинути на її права та обов`язки.

Заперечень від учаснників не поступило.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

За змістом частин першої, четвертої статті 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов`язки щодо однієї із сторін та у заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов`язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.

Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

З огляду на позицію сторони відповідача, враховуючи, що предметом спору є земельна ділянка природно-заповідного фонду,яка передана у власність первісному власнику на підставі рішення Микуличинської сільської ради, правонаступником якої є Яремчанська міська рада, Суд приходить до висновку про залучення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача до участі у справі.

Щодо клопотання про залишення позовної заяви без руху, суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Тарасова А.М. просила залишити позов без руху, оскільки у зв`язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №42о92-ІХ від 12.03.2025 року, які мають зворотню дію в часі, прокурором не долучено експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки до позовної заяви, чинної на дату подання позовної заяви. Крім того, прокурору необхідно у даній справі внести на депозитний рахунок Яремчанського міського суду Івано-Франківської області грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, які вподальшому, у разі задоволення позову, мають бути виплачені в якості компенсації добросовісному набувачу.

Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо задоволення вказаного клопотання. Оскільки вважає, що положення Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» не застосовуються до правовідносин про витребування майна від недобросовісних відповідачів, а прийняті зміни до процесуального законодавства щодо додатків до позовної заяви не мають зворотної сили. Прокурор зазначив, що цей позов поданий прокурором до ОСОБА_1 , як до недобросовісного набувача, який вочевидь знав про незаконність набуття у приватну власність землі природньо-заповідного фонду. Прокурор у письмових поясненнях навів доводи щодо недобросовісності відповідача ОСОБА_1 , та попереднього власника - третьої особи у справі ОСОБА_2 . Зокрема, Прокурор вказав, що відповідач при купівлі спірної земельної ділянки у ОСОБА_2 діяв недобросовісно. Спірна територія на час її набуття була частиною лісового масиву, зайнята замкненими лісовими культурами, вкрита багаторічною рослинністю (ялицями, ялинами). Відповідно ОСОБА_1 у силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих ознак, характерних для земель лісового фонду знав, або, проявивши розумну обачність, міг би знати про те, що купує землю, зайняту лісом. Прокурор вважає кінцевого набувача спірної земельної ділянки ОСОБА_1 недобросовісним. Зазначає, що невнесення прокурором вартості майна виключає можливість постановлення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, але не виключає можливість розгляду справи за позовом прокурора та ухвалення судом рішення про повернення у власність держави. Прокурор зазначає, що положення Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» в частині умов та порядку компенсації добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки стверджує про недобросовісність відповідача ОСОБА_1 та первісного власника земельної ділянки - третьої особи ОСОБА_2 , а тому долучення експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки та внесення на депозитний рахунок Яремчанського міського суду Івано-Франківської області грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки є недоцільним. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Ігнатенко О.Ю. та представник третьої особи Чаплінська О.В. також заперечили щодо задоволення клопотання представника відповідача адвоката Тарасової А.М.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

09.04.2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025 року.

Вказаним Законом статтю 390 ЦК України доповнено частиною п`ятою, відповідно до якої суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника.

Таким чином, Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» доповнено статтю 390 ЦК України частиною п`ятою, за змістом якої механізм компенсації вартості майна, яке незаконно вибуло з володіння держави чи територіальної громади, застосовується виключно у разі, якщо відповідачем за позовом прокурора є добросовісний набувач.

При цьому у випадку підтвердження в ході судового розгляду недобросовісності набувача, Суд задовольняє позов без застосування частини п`ятої статті 390 ЦК України, а у разі спростування відповідних доводів прокурора і встановлення обставин добросовісності - відмовляє у задоволенні позову, застосовуючи частину п`яту статті 390 ЦК України, з огляду на невнесення прокурором вартості майна на депозитний рахунок суду.

Прокурор вказує, що ним позов подано про витребування майна у недобросовісного набувача, що виключає застосування положень частини п`ятої статті 390 ЦК України.

Таким чином, прокурор обгрунтовує позов недобросовісністю первісного та кінцевого власників спірної земельної ділянки, а положення частини п`ятої статтті 390 ЦК України, що зумовлють необхідність долучення експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки та внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, застосовуються при витребуванні майна від добросовісного набувача.

Разом з тим, питання про добросовісність/недобросовісність набувачів спірної земельної ділянки судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення, що узгоджується із висновками Верховного суду, викладеними у постанові від 14.01.2026 року (справа № 354/160/25), у постанові від 10.12.2025 року (справа 754/24).

Не долучення експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки та не внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна не роблять неможливим подальший розгляд справи.

Оскільки питання про добросовісність/недобросовісність, а також можливість застосування положень ЗУ "Про внсення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» до правовідносин, що є предметом цього судового розгляду, Судом буде вирішене лише після дослідження доказів, наданих учасниками справи у рівному та змагальному процесі, на стадії ухвалення судового рішення, то, за таких обставин, у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 53, 174, 182, 183, 259 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача - адвоката Тарасової А.М. про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - задовольнити.

Залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Яремчанську міську раду Івано-Франківської області.

Треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору мають право протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали подати до суду письмове пояснення щодо позову або відзиву.

Прокурору надіслати Третій особі позовну заяву з додатками завчасно до дати наступного судового засідання, підтвердження надіслання надати суду.

У задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Тарасової А.М. про залишення позову без руху - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Повний текст складено 31.03.2026.

Головуючий суддя: Марія ОСТАП`ЮК