Вирок № 135405138, 03.04.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/1550/25

Номер провадження №1-кп/351/105/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Снятині кримінальне провадження №12025091230000054, внесеного 16.03.2025 року до ЄРДР, про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Прутівка Снятинського району Івано-Франківської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, не працюючого, згідно ст. 89 КК України не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.384 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачен ий ОСОБА_5 надав органу досудового розслідування завідомо неправдиве показання свідка, поєднане зі штучним створенням доказів захисту.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Обвинувачений ОСОБА_5 , проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України, вчинив злочин проти правосудя.

Так, 27 лютого 2025 року ОСОБА_5 прибув до кабінету №17 відділення поліції №1 (м. Снятин) Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області для надання показань у якості свідка у кримінальному провадженні №12025091230000031 від 21 лютого 2025 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, розпочатого за заявою ОСОБА_6 про спричинення йому тілесних ушкоджень під час сутички, яка відбулася 21.02.2025, приблизно о 12:30 год. на вул. Марка Черемшини у м. Снятин Коломийського району Івано-Франківської області, під час якої було грубо порушено громадський порядок.

У подальшому, перед проведенням допиту по суті, заступником начальника слідчого відділення відділення поліції №1 (м. Снятин) Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_7 , із проведенням аудіо, - відеофіксації було роз`яснено ОСОБА_5 права та обов`язки свідка, передбачені ст. 66 КПК України, та під розписку попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену за надання завідомо неправдивих показань органу досудового розслідування, відповідно до ст. 384 КК України.

Однак, у період часу з 10:45 год. по 12:15 год. 27.02.2025 ОСОБА_5 , перебуваючи у службовому кабінеті №17 відділення поліції №1 (м. Снятин) Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, під час надання показань у якості свідка у кримінальному провадженні №12025091230000031 від 21 лютого 2025 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, шляхом надання завідомо неправдивих показів свідка ввів в оману орган досудового розслідування відділення поліції №1 (м. Снятин) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області.

Зокрема ОСОБА_5 , володіючи достовірною інформацією про факти та обставини, що мають значення для вказаного кримінального провадження, усвідомлюючи те, що до спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , під час сутички, яка відбувалася на вул. Марка Черемшини у м. Снятин Коломийського району Івано-Франківської області 21.02.2025 та супроводжувалося грубим порушенням громадського порядку, причетний саме ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жит. с. Хутір-Будилів Коломийського району Івано-Франківської області, розуміючи те, що надає завідомо неправдиві показання свідка, якими штучно створює докази щодо захисту ОСОБА_9 , надав завідомо неправдиві показання свідка у вказаному кримінальному провадженні, під час яких зазначив, що у сутичці, при якій спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_6 та грубо порушено громадський порядок брав участь чоловік на ім`я ОСОБА_10 , а ОСОБА_9 у вказаній події участі не брав, тілесних ушкоджень ОСОБА_6 не спричиняв, унаслідок чого умисно, шляхом надання неправдивих показань, штучно створив докази щодо захисту ОСОБА_9 .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав по обставинах викладених у обвинувальному акті, суду пояснив, що близько року тому , підвозивши свого товариша ОСОБА_9 вони зустріли ОСОБА_6 , з яким у ОСОБА_9 виник словесний конфлікт, який переріс у бійку. Через деякий час ОСОБА_9 приїхав до нього додому та повідомив, що йому потрібно дати свідчення в поліції і попросив його сказати не так, як було насправді. При допиті в поліції він надав інформацію, яка не відповідала дійсності. З метою не притягнення ОСОБА_9 до відповідальності, надав неправдиві докази . На даний час усвідомив неправомірність свого вчинку, щиро розкаявся.

Відповідно до ст. 349 КПК України, суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст обставин кримінального провадження, пересвідчився у добровільності їх позицій, а також роз`яснив їм про позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку. Таким чином, суд визнав недоцільним дослідження доказів кримінального провадження щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечували учасники судового провадження.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненому повністю доведена, а його діяння слід кваліфікувати за ч.2 ст. 384 КК України, як завідомо неправдиве показання свідка надане органу, що здійснює досудове розслідування, поєднане із штучним створенням доказів захисту.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення такого правопорушення, його тяжкість, ступінь здійснення злочинних намірів, особу винної, обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого.

Приписами статті 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до частини 2 статті 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення за ч.2 ст. 384 КК України, яке вчинив обвинувачений ОСОБА_5 є нетяжким злочином.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 згідно ст. 89 КК України не судимий, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває, за місцем проживання скарг та наракінь з боку сусідів, родичів на ОСОБА_5 до виконавчого комітету Снятинської місько ради не надходило.

В досудовій доповіді орган пробації зазначав, що вивченням особи обвинуваченого встановлено середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, ризик його небезпеки для суспільства оцінюється як середній, а тому виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства.

Суд вважає, що наведена пом`якшуюча покарання обставина, відсутність обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням особи винного, його майновий стан, а також те, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у вчиненому злочині та щиро розкаявся, має на утриманні трьох малолітніх дітей, дають підстави призначити останньому покарання у межах санкції ч.2 статті 384 КК України у виді позбавлення волі із звільненням на підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов`язків.

На думку суду таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, а також цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, винній особі та відповідатиме меті визначеній у ст. 50 КК України.

Речові докази та витрати на залучення експерта відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 371, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд у строк 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий ОСОБА_11