Ухвала суду № 135405079, 03.04.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/3574/23

Провадження № 1-кп/347/63/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2026 м.Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

Головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3

Захисника обвинуваченого адвоката: ОСОБА_4

Представника потерпілих адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів кримінальне провадження кримінальне провадження № 12023096190000192 від 27.10.2023 року, про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, не одруженого, депутатом не обирався ,-

за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 спричинив умисне легке тілесне ушкодження потерпілим при слідуючих обставинах:

26.10.2023, близько 19 год. 50 хв., ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 житель села Шепіт, Косівського району, Івано-Франківської області, прийшов до будинку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де в той час перебувала ОСОБА_7 та її співмешканець ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Надалі ОСОБА_6 на грунті особистих неприязних відносин розпочав словесний конфлікт із ОСОБА_8 , який супроводжувався образами та висловлюваннями нецензурною лайкою в адресу останнього.

У ході конфлікту ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та бажаючи настання негативних наслідків, підійшов до ОСОБА_8 , в ході чого умисно почав наносити удари у ділянку голови та лівого плеча ОСОБА_8 через, що останні упали на землю.

Своїми умисними діями ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці лівого ока, лівої завушної ділянки, лівого плеча, садна лівої надбрівної дуги, які відповідно до висновку експерта Косівського міжрайонного відділення Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 10.11.2023, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_6 спричинив умисні легкі тілесні ушкодження, тобто у вчинив кримінальний проступок передбачений ч.1 ст.125 КК України.

Окрім цього в ході конфлікту між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у дану подію втрутилась ОСОБА_7 , щоб їх розборонити, однак ОСОБА_6 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та бажаючи настання негативних наслідків наніс ОСОБА_7 декілька ударів у ділянку її правого плеча та правої гомілки.

Своїми умисними діями ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді синців у ділянці правого передпліччя та правої гомілки, які відповідно до висновку експерта Косівського міжрайонного відділення Івано- Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 10.11.2023, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Надалі, ОСОБА_6 , продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на пошкодження майна, підійшов до автомобіля марки «Opel Vivaro» чорного кольору, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску, який належить ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , та який знаходився на узбіччі автодороги, що в с. Шепіт, Косівського району на відстані близько 300 метрів від будинку ОСОБА_7 , та невстановленим в ході досудового розслідування предметом пошкодив автомобіль, а місце вчинення правопорушення покинув.

В результаті протиправних дій ОСОБА_6 , пов`язаних із пошкодженням автомобіля марки і моделі марки «Opel Vivaro» чорного кольору, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску згідно висновку транспортно - товарознавчої експертизи, спричинено майнову шкоду на загальну суму 138 727, 09 грн.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальний проступок передбачений ч.І ст.125 КК України.

В ході судового розгляду кримінального провадження по суті від обвинуваченого в справі ОСОБА_6 поступило клопотання про закриття кримінального провадження в наслідок закінчення строків притягнення до кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні обвинувачений в справі ОСОБА_6 підтримав клопотання та просили звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно відносно нього закрити.

Адвокат, що представляє інтереси обвинуваченого ОСОБА_9 підтримав клопотання обвинуваченого, яке просить задоволити. Що стосується заявленого потерпілими в справі цивільних позовів, то такі просить залишити без розгляду, так як розмір заподіяної матеріальної шкоди судом не досліджувався та не перевірявся.

Прокурор не заперечувала відносно задоволення клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження і звільнення його від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності. З приводу заявлених потерпілими цивільних позовів вважає за доцільне залишити такі без розгляду, та рекомендувати звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

Потерпіла ОСОБА_7 не заперечила проти задоволення клопотання обвинуваченого та закриття кримінального провадження в зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився.

Представник потерпілих- адвокат ОСОБА_5 , що брав участь в розгляді справи в режимі відеоконференції із власних джерел, поза межами приміщення суду не заперечив відносно задоволення клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження і звільнення його від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності. Також не висловлював заперечень з приводу залишення без розгляду заявлених потерпілими цивільних позовів.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того, ст.44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Таким чином, згідно приписів вказаної статті особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких призупиняється в разі ухилення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від досудового розслідування або суду та переривається у випадку скоєння зазначеною особою нового кримінального правопорушення.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 19.11.2019 у справі №345/2618/16-к, суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду кримінального провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з відповідним клопотанням.

Як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 27.07.2020 у справі №757/46254/18-к, застосування норм ст.49 КК України для суду є обов`язковим. Це означає, що зазначені положення кримінального закону про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності носять імперативний характер та у разі надання згоди обвинуваченого є безумовною підставою для закриття кримінального провадження, навіть якщо проти такого звільнення будуть заперечувати інші учасники судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2018 року № 665/2387/14-к встановлено, якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальна справа щодо цієї особи.

Таким чином, звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з перебігом строків давності є обов`язком суду. Закінчення цих строків є підставою для обов`язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності за умови надання нею згоди на таке звільнення.

Відповідно до ч.2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Санкція ч.1 ст.125 КК України передбачає покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.

Таким чином, кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.125 КК України відповідно до ч.2 ст.12 КК України є кримінальним проступком.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення минули: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України, що мало місце 26.10.2023 року.

У судовому засіданні встановлено, що строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальний проступок у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 не зупинявся та не переривався.

Таким чином, 26.10.2025 року закінчився строк давності для притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності за інкриміноване останньому кримінальне правопорушення- проступок.

Згідно зі статтями 284¬288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17.06.2020 року у справі №598/1781/17звернуто увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Таким чином, судом встановлені підстави для звільнення ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків притягнення його до кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Окрім того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_11 повністю розуміє свої права, визначені ч.3 ст.285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави та бажає бути звільненим від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності задовольнити.

Стосовно заявленого потерпілими в справі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 цивільних позовів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд зазначає наступне: порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст.129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК України, суд прийшов до висновку, що цивільні позови не підлягають розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.

В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК України підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві його право пред`явити позовну заяву про відшкодування заподіяної моральної шкоди у порядку цивільного судочинства.

Тому, в зв`язку із звільненням обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку із спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 цивільні позови підлягають залишенню без розгляду, що за змістом ч.7 ст.128 КПК України не перешкоджає пред`явленню таких в порядку цивільного судочинства.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

У ч. 2 ст. 124 КПК України визначено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Таким чином процесуальні витрати в кримінальному провадженню, в розмірі 3346 грн за проведення транспортно - товарознавчої експертизи експертизи № СЕ-19/109-23/13059-АВ від 07.11.2023 р підлягають відшкодуванню обвинуваченим в користь держави.

Ухвалою слідчого судді Косівського районного суду від 01.11.2023 року накладено арешт на речовий доказ: на автомобіль марки «Ореl» моделі «Vivaro», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 2008 року випуску та ключі від автомобіля з брелком.

В силу вимог ст.174 КПК України в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, оскільки судом прийнято рішення по суті, а тому слід скасувати арешт на вказаний речовий доказ .

На підставі ст.49 КК України, керуючись ст.ст.284, 285-286, 288, 370, 371, 372, 381, 382, 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 - задоволити.

Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України на підставі ст.49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12023096190000192 від 27.10.2023 року відносно ОСОБА_6 про обвинувачення у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України - закрити.

Запобіжний захід в ході судового розгляду справи не обирався.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про відшкодування матнеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином - залишити без розгляду.

Речовий доказ - Автомобіль марки «Opel Vivaro» чорного кольору, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску та ключі від автомобіля з брелком, повернути ОСОБА_8 .

Заходи забезпечення кримінального провадження за № 12023096190000192 від 27.10.2023 року вжиті ухвалою слідчого судді Косівського районного суду Івано-Франківської області від 01.11.2023 року у вигляді накладення арешту на речові докази - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя села Шепіт Косівського району Івано- Франківської області 3029,12 грн на користь держави (рахунок UА838999980313030115000009266, код доходу 24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач ГУК в Івано-Франківській області (Косівський район)/24060300, код отримувача 37951998 ) процесуальних витрат за проведення транспортно - товарознавчої експертизи експертизи № СЕ-19/109-23/13059-АВ від 07.11.2023 р

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Косівський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя ОСОБА_1