Рішення № 135404862, 03.04.2026, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 344/23758/25

Номер провадження 2/341/395/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 квітня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув заочно у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

УСТАНОВИВ

Представниця Ткаченко М. в інтересах ТзОВ «Коллект центр» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У позові просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором від 26.08.2020 № 96694815000 (26206966716480) у розмірі 41324,27 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,0 грн та судовий збір у розмірі у розмірі 2422,40 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за договором від 26.08.2020 № 96694815000 (26206966716480), у зв`язку з чим у нього виникла загальна заборгованість на суму 41324,27 грн, з яких: 20172,55 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 21071,42 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 80,30 грн заборгованість за комісіями.

Ухвалою суду від 10.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Судове засідання призначено на 10.03.2026, яке відкладено на 02.04.2026.

У судове засідання 02.04.2026 сторони не з`явились.

Представниця позивача у позові просить справу розглядати без її участі, не заперечує щодо заочного розгляду справи (а. с. 8).

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоч про день, час та місце розгляду справи вважається повідомленим належним чином відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Повістку-повідомлення з датою судового засідання надіслано на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача. Відповідач документи не отримав, оскільки відсутній за адресою зареєстрованого місця проживання (а. с. 115). Документи з суду повернулися без вручення відповідачу вдруге.

Водночас до позову долучено докази надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 70-71).

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим. Проте, своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надсилав. Ходом розгляду справи не цікавився. У судове засідання не прибув.

Положеннями частини першої статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки ( пункт 1 частина третя статті 223 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд прийняв рішення про заочний розгляд справи, оскільки відповідач вважається повідомленим належним чином про судове засідання, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавав, а представник позивачки не заперечує щодо заочного розгляду справи.

У позовній заяві заявлено клопотання про витребування доказів у АТ «Укрсиббанк» для підтвердження виконання зобов`язань за кредитним договором від 26.08.2020 № 96694815000 (26206966716480) в частині надання коштів відповідачу.

З огляду на принцип змагальності, відсутність заперечень відповідачки щодо факту отримання кредитних коштів у межах спірних правовідносин, ураховуючи достатність наданих позивачем доказів для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність необхідності для задоволення клопотання позивача та витребування відповідних доказів.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладені обставини та строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи та ухвалення рішення без участі сторін на підставі наявних матеріалів.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

26.08.2020 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) № 96694815000 (далі Договір, Кредитний договір) (а. с. 21-22).

Відповідно до п. 2.1 Договору ліміт кредитування встановлюється у розмірі 30000,0 грн. Строк дії ліміту кредитування з дати укладення договору до 05.09.2022.

Згідно з п. 2.1.4 Договору умови обслуговування ліміту кредитування: процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки, річних 55 %; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями, річних 55 %; пільговий період для погашення заборгованості до 56 днів.

Відповідно до п. 2.1.5 Договору сторони погоджують наступне визначення орієнтовної загальної вартості ліміту кредитування: розрахунок карткою в терміналі 50000,0 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка ліміту кредитування 55 %.

Згідно з п. 2.2.3 Договору сторони домовились про наступні умови надання, використання та повернення «кредиту «плати частинами»»: сума до розміру доступного ліміту; строк 24 міс.; процентна ставка, % річних 0,001 %; комісія за управління кредитом до 5 % річних.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту: ліміт кредитування: сума/ліміт кредиту 30000,0 грн; строк кредитування до 24 місяців з дати встановлення ліміту (з можливістю подальшої пролонгації); процентна ставка, відсотків річних 55 %. Кредит «плата частинами»: сума/ліміт кредиту 50000,0 грн; строк кредитування до 24 місяців з дати отримання кредиту «плати частинами» може бути надано за вибором; процентна ставка, відсотків річних 0,001 %. Тип процентної ставки фіксована. Комісія за надання послуг з управління кредитом при простроченні сплати платежу до 500,0 грн. Комісія за РКО згідно з тарифами кредитодавця, розміщених на сайті кредитора (а. с. 45).

31.03.2021 між АТ «Укрсиббанк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс веста»» укладено договір факторингу № 202, за умовами якого до ТзОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс веста»» перейшло право вимоги до боржників Банку за договорами (а. с. 63-64).

Також, надано копію платіжної інструкції про перерахування коштів ТзОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс веста»» на користь АТ «Укрсиббанк» у межах виконання договору факторингу від 31.03.2021 № 202 (а. с. 67).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу віл 31.02.2021 № 202 до ТзОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс веста»» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором у загальному розмірі 25761,01 грн, з яких: 20172,55 грн заборгованість за основним боргом (за тілом кредиту); 5508,16 грн заборгованість за процентами; 80,30 грн заборгованість за комісіями (а. с. 10-12).

01.04.2021 між ТзОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс веста»» та ТзОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу № 04/01/04/2021/1, за умовами якого ТзОВ «Вердикт капітал» набуло право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором від 26.08.2020 № 96694815000 (26206966716480) (а. с. 13-14).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу від 01.04.2021 № 04/01/04/2021/1 у боржника ОСОБА_1 наявна заборгованість за Договором № 96694815000 (26206966716480) у розмірі 25761,01 грн, а саме: 20172,55 грн заборгованість за основним боргом (за тілом кредиту); 5508,16 грн заборгованість за процентами; 80,30 грн заборгованість за комісіями (а. с. 17-20).

Також, надано копію платіжного доручення про перерахування коштів ТзОВ «Вердикт капітал» на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс веста»» у межах виконання договору факторингу від 01.04.2021 № 04/01/04/2021/1 (а. с. 15).

10.01.2023 між ТзОВ «Вердикт капітал» та ТзОВ «Коллект центр» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого ТзОВ «Коллект центр» набуло право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 96694815000 (26206966716480) (а. с. 23-28).

Згідно з витягом реєстру боржників до договору від 10.01.2023 № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги) у боржника ОСОБА_1 наявна заборгованість за Договором № 96694815000 (26206966716480) у розмірі 41324,27 грн, а саме: 20172,55 грн заборгованість за основним боргом (за тілом кредиту); 21071,42 грн заборгованість за процентами; 80,30 грн заборгованість за комісіями (а. с. 40-43).

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед ТзОВ «Вердикт капітал» за Договором станом на 10.01.2023 становить 41324,27 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 20172,55 грн, заборгованість за процентами згідно з кредитним договором 15563,26 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 5508,16 грн, 80,30 грн заборгованість за комісіями. При цьому дата початку нарахування процентів згідно з кредитним договором 01.04.2021. дата кінця нарахування 25.08.2022 (включно). Відсоткова ставка 55,0 % річних (а. с. 99).

Таким чином, проценти за користування кредитними коштами нараховувались в межах погоджених сторонами Договору строків кредитування, а саме з 26.08.2020 до 25.08.2022 (24 місяці) та за погодженою ставкою 55% річних.

Надаючи правову оцінку установленим у справі обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин першої-третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У частині 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною першою та другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Так, у Договорі містяться конкретні умови використання коштів, зокрема відсоткові ставки, сплата комісії, з якими відповідач ОСОБА_1 ознайомився, погодився і які прийняв шляхом підписання відповідного Договору, отримання і використання коштів.

Отже, суд установив, що відповідач був ознайомлений з указаними у вищевказаному Договорі умовами користування кредитними коштами і на них погодився.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 514 ЦК України установлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, право вимоги за Договором від АТ «Укрсиббанк» перейшло до ТзОВ «Коллект центр»» на підставі ланцюга договорів факторингу від 31.03.2021 № 202, 01.04.2021 № 04/01/04/2021/1 та договору про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 № 10-01/2023.

Ураховуючи викладене, суд установив, що позов обґрунтований невиконанням з боку ОСОБА_1 умов Договору від 26.08.2020 № 96694815000 (26206966716480, у зв`язку з чим у нього виникла загальна заборгованість за цим Договором на суму 41324,27 грн, з яких: 20172,55 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 21071,42 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 80,30 грн заборгованість за комісіями.

Розмір заборгованості позивач обґрунтував наданими письмовими доказами: зокрема копією Договору, паспортом споживчого кредиту, копіями договорів факторингу від 31.03.2021 № 202, 01.04.2021 № 04/01/04/2021/1 та договору про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 № 10-01/2023, розрахунком заборгованості тощо.

Водночас ОСОБА_1 відзиву, будь-яких пояснень чи доказів, які б спростовували вимоги позову, підтверджували повернення отриманих в кредит коштів, сплату процентів за користування ними, суду не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що заборгованість на підставі Договору в частині тіла кредиту у розмірі 20172,55 грн, процентів у розмірі 21071,42 грн та комісіями у розмірі 80,30 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на принцип змагальності та відсутність будь-яких доказів, які б спростовували обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,0 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124 св 20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу позивач обгрунтовує копією договору про надання правової допомоги від 01.07.2024 № 01-07/2024, укладеним між ТзОВ «Коллект центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал ассістанс», копією заявки на надання юридичної допомоги від 03.11.2025 № 2388, відповідно до якої надання усної консультації становить 2 години вартість 4000,0 грн, складання позовної заяви становить 4 години вартість 12000,0 грн, копією витягу від 28.11.2025 з акта № 16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 року (а. с. 52-54, 57-58).

Відповідно до частин 4-6 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг наданих послуг, складність справи, яка є типовою, і участь у ній адвоката мала місце на підставі загального договору, укладеного між позивачем та АО «Лігал ассістанс» про комплексний супровід судових справ зі стягнення заборгованості за кредитними договорами, тобто у межах цього договору адвокати адвокатського об`єднання представляють інтереси фінансової установи у типових справах, обґрунтованість підготовлених і поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16000,0 грн не є достатньо доведеним, а також розумним та співмірним із складністю справи, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, їх доведеністю й обґрунтованістю, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи складність справи, об`єктивно наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат та пропорційність складності справи вартості послуг адвоката, зважаючи на неспівмірність заявлених витрат на правничу допомогу (16000,0 грн) із ціною позову (41324,27 грн), а також, виходячи з конкретних обставин цієї справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір у зв`язку з недостатнім обґрунтуванням фактично наданих стороні у справі послуг до 4000,0 грн.

Така сума, на думку суду, буде відповідати принципу справедливості та співмірності. Саме таку суму витрат на правничу допомогу суд вважає доведеною зі сторони позивача належними, достовірними, допустимими та достатніми доказами.

Отже, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,0 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають задоволено частково.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, оскільки позивач подав до суду позовну заяву в електронній формі, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2422,40 грн (а. с. 86).

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, суд, з дотриманням положень частини шостої статті 259, частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання. На виконання вимог частини четвертої статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 128, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272-274, 279-280, 284, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за договором від 26.08.2020 № 96694815000 (26206966716480) у розмірі 41243,97 грн, з яких: 20172,55 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 21071,42 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 80,30 грн заборгованість за комісіями.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,0 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 03.04.2026.

Учасники:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926;

відповідач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ