Ухвала суду № 135403369, 02.04.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1226/26

(2/199/2959/26)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2026 року суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Руденко В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , поданої в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, яка не відповідала вимогам ст. 177 ЦПК України.

Як вбачалось із позовної заяви, позивач не сплатив судовий збір за позовну вимогу про позбавлення відповідача батьківських прав, посилаючись на норми п.7 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір». Однак, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб. Аналіз наведеної норми свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються громадяни, які захищають у суді права та інтереси інших осіб відповідно до ст.56 ЦПК України, за умови, якщо останні мають пільги щодо сплати судового збору відповідно до законодавства.

Представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до ч. 1 ст. 59 ЦПК України не є підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки закон не звільняє батьків ( піклувальника), які звертаються в інтересах дітей від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків (піклувальників) дітей, пільги для яких встановлені п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 367/5983/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 754/16008/17.

Таким чином, чинне законодавство України не звільняє позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви про позбавлення батьківських прав.

Отже позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 1331,20 грн. за вимогу щодо позбавлення батьківських прав.

Ухвалою суду від 12 лютого 2026 року позивачу було надано строк для усунення даних недоліків, зазначених в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали. Поштове відправлення, направлене позивачу, повернулось до суду із відміткою «Одержувач відсутній за вказаною адресою», позивач недоліки не усунув.

Згідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 , поданої в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - вважати неподаним та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу право повторного звернення до суду з тими ж самими вимогами після усунення обставин, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.В. Руденко