Ухвала суду № 135402526, 01.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3322/26

Провадження №2-з/752/56/26

У Х В А Л А

іменем України

01.04.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом про визнання незаконним переміщення та подальше утримання відповідачем ОСОБА_1 на території України малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просить зобов"язати відповідача повернути малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до місця постійного проживання в Республіку Хорватія.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16 лютого 2026 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

Відповідач ОСОБА_1 звернулася у суд з заявою про забезпечення позову. Просить забезпечити позов шляхом обмеження права виїзду за межі України малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та заборонити у будь-чиєму супроводі перетинати державний кордон України до набрання судовим рішенням законної сили.

В обгрунтування своїх вимог зазначає, що у січні 2026 року позивач звільнився з місць відбування покарання і в телефонних розмовах під час відеозв"язку з сином неодноразово наголошував, що має намір в скорому часі приїхати в Україну і якщо він цього захоче, то забере дитину в Хорватію, не питаючи ні в кого дозволу. Такі заяви відповідач вважає неприпустимими, особливо з огляду на наявність спору між батьками щодо можливого повернення дитини в Хорватію. Саме по собі таке вивезення істотно ускладинить або унеможливить виконання рішення суду, яке буде ухвалене в даній справі.

На думку заявника, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся.

В судовому засіданні представник заявника підтримала вимоги заяви.

Вислухавши думку представника позивача, яка не заперечувала проти забезпечення позову, та дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача та є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, і його суть полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може спричинити неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає рівною мірою інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а має на меті лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У разі вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, іншими заходами у випадках, передбаченими законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Визначений положеннями ЦПК України перелік видів забезпечення позову не є вичерпним.

У частині першій статті 7 Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (Гаага, 25 жовтня 1980 року) (далі -Гаазька Конвенція) визначено, що центральні органи співпрацюють один з одним і сприяють співробітництву між компетентними органами своїх держав з метою забезпечення негайного повернення дітей та досягнення інших цілей цієї Конвенції.

Гаазька Конвенція була розроблена і підписана з метою запровадження міжнародно-правового механізму мирного та впорядкованого повернення дітей, яких незаконно вивезено або які незаконно утримуються.

У пункті «b» частини другої статті 7 Гаазької Конвенції визначено, що центральні органи безпосередньо або через посередника вживають усіх належних заходів для того, щоб, зокрема, запобігти нанесенню подальшої шкоди дитині або збитку зацікавленим сторонам шляхом вжиття або спричинення вжиття тимчасових заходів.

Відповідно до статті 3 Гаазької Конвенції переміщення або утримування дитини розглядаються як незаконні, якщо: a) при цьому порушуються права піклування про дитину, що належать будь-якій особі, установі або іншому органу, колективно або індивідуально, відповідно до законодавства держави, у якій дитина постійно мешкала до переміщення або утримування; та b) у момент переміщення або утримування ці права ефективно здійснювалися, колективно або індивідуально, або здійснювалися б, якби не переміщення або утримування.

Згідно зі статтею 12 Гаазької Конвенції, якщо дитина незаконно переміщена або утримується так, як це передбачено статтею 3, і на дату початку процедур у судовому або адміністративному органі тієї Договірної держави, де знаходиться дитина, минуло менше одного року з дати незаконного переміщення або утримування, відповідний орган видає розпорядження про негайне повернення дитини.

Судовий і адміністративний орган, навіть у тих випадках, коли процедури розпочаті після сплину річного терміну, про який йдеться в попередньому пункті, також видає розпорядження про повернення дитини, якщо тільки немає даних про те, що дитина вже прижилася у своєму новому середовищі.

Якщо судовий або адміністративний орган в запитуваній державі має підстави вважати, що дитина була переміщена до іншої держави, він може зупинити процедури або відмовити в прийнятті заяви про повернення дитини.

З огляду на зазначене, керуючись положеннями пункту «b» частини другої статті 7, статті 12 Гаазької Конвенції, суд дійшов висновку, що підлягає задоволенню заява про забезпечення позову, зокрема такими заходами забезпечення можуть бути заборона дитині у будь-чиєму супроводі перетинати державний кордон України до набрання судовим рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей та сім"ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання незаконним переміщення та подальше утримання малолітньої дитини, зобов"язання повернути малолітню дитину до місця постійного проживання задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом обмеження права виїзду за межі України малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та заборонити у будь-чиєму супроводі перетинати державний кордон України до набрання судовим рішенням законної сили.

Боржник: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: