Постанова № 135402490, 02.04.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/380/26

3/709/200/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року с-ще Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Чубай В.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за

ч. 1 ст. 173-2 КУПАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 28 лютого

2026 року серії ВАД № 983997 ОСОБА_1 28 лютого 2026 року о 12:30 за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні на її адресу нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров`ю. За такі дії ОСОБА_1 передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання 11 березня 2026 року ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання повістки про виклик SMS-повідомленням, яке не доставлено, про що свідчить відповідна довідка. Судове засідання відкладено на 19 березня 2026 року.

У судове засідання 19 березня 2026 року ОСОБА_1 також не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання повістки про виклик рекомендованим листом на адресу місця проживання, зазначену в адміністративних матеріалах, однак поштове відправлення станом на дату проведення судового засідання перебувало у поштовому відділенні, а також SMS-повідомленням, яке не доставлено, про що свідчить відповідна довідка. Крім того, ОСОБА_1 викликався до суду через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України. У зв`язку з неявкою останнього судове засідання відкладено на 02 квітня 2026 року.

У судове засідання 02 квітня 2026 року ОСОБА_1 вкотре не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи останній повідомлявся шляхом надсилання повістки про виклик рекомендованим листом на адресу місця проживання, зазначену в адміністративних матеріалах, однак поштове відправлення повернулося без вручення, а також SMS-повідомленням, яке не доставлено, про що свідчить відповідна довідка. Крім того, ОСОБА_1 викликався до суду через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Потерпіла ОСОБА_2 у судові засідання 11, 19 березня та 02 квітня 2026 року також не з`явилася. Подала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що претензій до ОСОБА_1 не має.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 8 листопада

2005 року в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1

ст. 6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях ЄСПЛ також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 відомо про складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно нього, що підлягає судовому розгляду, проте останній не цікавиться провадженням у його справі, суд дійшов висновку про зловживання ним процесуальними правами з метою затягування строків розгляду справи.

Крім того, ОСОБА_1 вважається таким, що сповіщений належним чином про судове засідання через оголошення на вебсайті судової влади України.

Беручи до уваги, що в силу вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені за ст. 173-2 КУпАП, не є обов`язковою, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності ОСОБА_1 .

Розглянувши адміністративні матеріали, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Пункт 14 ст. 1 Закону "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначає психологічне насильство як домашнє насильство, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні за наведених вище обставин підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 28 лютого 2026 року серії ВАД № 983997, де викладено обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 1);

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28 лютого 2026 року, де зазначено, що 28 лютого 2026 року близько 12:30 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 , яке виражалося в погрозах фізичною розправою та нецензурній лайці в її адресу (а.с. 3);

- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 28 лютого 2026 року про те, що її співмешканець ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство, яке виражалось в погрозах фізичною розправою та нецензурній лайці в її адресу, намаганні нанести тілесні ушкодження (а.с. 4);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 28 лютого 2026 року про те, що 28 лютого 2026 року близько 12:30 він, перебуваючи за місцем свого проживання в стані алкогольного сп`яніння, вчинив стосовно своєї співмешканки домашнє насильство, а саме висловлювався в її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою (а.с. 5).

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги це рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від

14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Перераховані вище докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

На переконання суду, наявні в адміністративних матеріалах докази є достатніми, належними і допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та «поза розумним сумнівом» доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинив домашнє насильство.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність згідно зі ст. 34 КУпАП, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення згідно з п. 6 ч. 1 ст. 35 КУпАП, суд визнає вчинення правопорушення в стані сп`яніння.

Так, у вказаних вище письмових поясненнях ОСОБА_1 самостійно зазначив про своє перебування у стані алкогольного сп`яніння під час вчинення протиправних дій. Крім того, ОСОБА_1 фактично погодився з викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення обставинами, зокрема щодо його стану алкогольного сп`яніння, про що свідчить його власносручний підпис і напис "згоден" у графі "пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення".

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 (триста сорок гривень 00 копійок) гривень.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Беручи до уваги фактичні обставини цієї справи, особу ОСОБА_1 , а також те, що він вперше вчинив вказане адміністративне правопорушення, суд не вбачає підстав для направлення останнього на проходження програми в порядку

ст. 39-1 КУпАП.

У зв`язку з винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення та на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить

665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 39-1, 40-1,173-2, 268, 280, 283-285 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить

340,00 (триста сорок гривень 00 копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) гривень.

Платіжні реквізити для сплати штрафу: отримувач - ГУК у Черк.обл./тг с-ще Чорноб/21081100; код отримувача - 37930566; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA628999980313070106000023761; код платежу - 21081100.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

У разі несплати штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя В.В. Чубай