Рішення № 135402214, 01.04.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/4403/26

Провадження № 2-а/712/79/26

01 квітня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді - Марцішевської О.М.,

секретаря судового засідання Безрукової Д.О.

учасники справи:

представник позивач Василевича А.М.

відповідач Кючюк Енвер

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Соснівського відділу у місті Черкаси Центрально-південного міжрегіонального управління державної міграційної служби про затримання громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконного перебувають в Україні з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить затримати громадянина Турецької Республіки ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України строком на 6 місяців.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що Соснівський відділ у місті Черкаси ЦІМУ ДМС (далі - позивач) є територіальним підрозділом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції.

Відповідно до підпунктів 10, 25, 29 пункту 4 Положення про Соснівський відділ у місті Черкаси Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, затвердженого наказом ЦПМУ ДМС від 10.04.2024 № 53:

- приймає в межах своїх повноважень рішення про добровільне повернення або примусове повернення/примусове видворення іноземців та осіб без громадянства до країн їх громадянської належності або країн походження, звертається до судів за позовами про затримання та поміщення до ПТПІ іноземців та осіб без громадянства, стосовно яких здійснюються заходи, пов?язані з примусовим видворенням;

- позивач відповідно до покладених на нього завдань здійснює на території обслуговування відповідно до закону державний контроль за дотриманням законодавства у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, інших визначених законодавством категорій мігрантів, крім біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, у передбачених законодавством випадках притягує порушників до адміністративної відповідальності;

- здійснює самопредставництво.

01.04.2026 року о 09:00 годині по вул. Смілянська, буд. 116, м. Черкаси, Черкаської області спільно з УСР в Черкаській області ДСР НП України був виявлений громадянин Турецької Республіки ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на території України незаконно, з його слів по внутрішньому паспорту громадянина Туреччини, без паспортного документа для виїзду за кордон, та без документів підтверджуючих право на проживання в Україні. Згідно даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян родичів громадян України не має.

В ході проведеної перевірки було встановлено, що гр. ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), прибув на територію України у 2000 році по паспортному документу, який згодом втратив. Тимчасово, 2000 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Підстав для подальшого законного перебування станом 01.04.2026 року на території України у гр. ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), немає. Постійне місце проживання, приймаюча сторона та законні засоби існування для забезпечення перебування в Україні відсутні. Громадян України, які б могли гарантувати іноземцю фінансове та медичне забезпечення немає. Відсутній паспортний документ для виїзду за кордон, відсутній документ для його ідентифікації. Також, з пояснень вказаного іноземця вбачається, що за період перебування в Україні понад 20 років, до консульських установ та посольств країни Туреччини з питань документування паспортом для виїзду за кордон не звертався.

Згідно з частиною 3 статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства зобов?язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Згідно пункту 14 частин 1 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Статтею 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено виключні підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.

Відповідно до абзацу першого частини 1 статті 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в?їзд та виїзд з України іноземцями та особи без громадянства здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в?їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.

У громадянина Турецької Республіки ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні документи які б надавали право законно перебувати на території України. Згідно єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України ІП «Облік іноземців та біженців», з приводу отримання дозволу на імміграцію в Україну та документування посвідкою на постійне чи тимчасове проживання не звертався, посвідками на постійне або тимчасове проживання на території України станом на 25.03.2026 року не документований, станом на 25.03.2026 року немає законних підстав для документування посвідкою на постійне чи тимчасове проживання на території України.

01.04.2026 Соснівським відділом у місті Черкаси ЦПМУ ДМС прийнято рішення №7111100100000745 про примусове видворення за межі території України громадянина Турецької Республіки ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статті 21 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», фінансове забезпечення для в?їзду в Україну, перебування на території України та транзитного проїзду через територію України іноземців та осіб без громадянства: 1. В?їзд в Україну, перебування на території України та транзитний проїзд через територію України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за наявності достатнього фінансового забезпечення або наявності можливості отримати таке забезпечення законним способом на території України. Порядок підтвердження достатнього фінансового забезпечення та його розмір встановлюються Кабінетом Міністрів України. 2. Іноземці та особи без громадянства зобов?язані подавати інформацію про підтвердження наявності фінансового забезпечення на вимогу уповноважених законом службових осіб.

Постанова Кабінету Міністрів України №884 від 04.12.2013 року «Про затвердження Порядку підтвердження достатнього фінансового забезпечення іноземців та осіб без громадянства для в?їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України і виїзду за її межі та визначення розміру такого забезпечення» передбачає, що іноземці та особи без громадянства для в?їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України та виїзду за її межі до іншої держави, якщо інше не визначено законами, повинні мати кошти в 20-кратному розмірі прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць, встановленого в Україні на день їх в?їзду в Україну. Якщо строк перебування іноземця або особи без громадянства в Україні становить менше або більше одного місяця, зазначена сума ділиться на середньоарифметичну кількість днів місяця (30 діб) та множиться на планову кількість днів (до цієї суми додається п?ять днів) перебування, а саме: Ф3 = ((20 х Птіп) : 30) х (КД+5), де Ф3 достатнє фінансове забезпечення; Пmin прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць; КД планова кількість днів перебування на території України.

На 2026 рік прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць

становить 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень, тому: Ф3 = ((20 x 3328) : 30) х (1+5)= 13312 грн. на першу добу перебування та + 2218,66 гривень на кожну наступну добу.

Підпунктом 2 пункту 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 150 встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, разі в`їзду строк не визначено міжнародними договорами України.

Тобто, у іноземця відсутні підстави та документи, що дають право законно перебувати на території України, виїзд з території України самостійно в установлений законом термін не здійснив, паспортний документ громадянина Турецької Республіки втратив, за виготовленням нового паспортного документу самостійно не звертався, в порядку ч.2 ст.25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» до міжнародних організацій за сприянням в добровільному поверненні до країни походження не звертався і переховувався від співробітників ДМС, що є підтвердженням у небажанні іноземця самостійно залишити територію України більше 20 років.

Пунктом 8 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону).

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

За вказане правопорушення громадянин Турецької Республіки ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 був притягнутий працівниками Соснівського відділу у місті Черкаси ЦПМУ ДМС до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 203 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Враховуючи вище викладене вважаємо, що громадянин Турецької Республіки ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , буде ухилятися від добровільного виїзду з території України, про що свідчить відсутність в нього діючого паспортного документа для виїзду за кордон, документів на право перебування в Україні, відсутність фінансового забезпечення, відсутність бажання самостійно залишити територію України, а також відсутність у нього законних підстав перебування та проживання на території України.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або с обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Частиною 4 статті 30 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" визначено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Згідно ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; зобов?язання внести заставу згідно частини 11 статті 289 КАС України.

Згідно ч. 11 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.

За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.04.2026 року відкрито провадження у даній справі, справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з підстав викладених у позові.

Відповідач в судовому засіданні по суті позовних вимог не заперечував. Вказав, що дійсно не мав фінансової можливості придбати квиток для виїзду з України.

Таким чином, суд вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом установлено, що 01.04.2026 року о 09:00 годині по вул. Смілянська, буд. 116, м. Черкаси, Черкаської області спільно з УСР в Черкаській області ДСР НП України був виявлений громадянин Турецької Республіки ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на території України незаконно, з його слів по внутрішньому паспорту громадянина Туреччини, без паспортного документа для виїзду за кордон, та без документів підтверджуючих право на проживання в Україні. Згідно даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян родичів громадян України не має.

В ході проведеної перевірки було встановлено, що гр. ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), прибув на територію України у 2000 році по паспортному документу, який згодом втратив. Тимчасово, 2000 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Підстав для подальшого законного перебування станом 01.04.2026 року на території України у гр. ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), немає. Постійне місце проживання, приймаюча сторона та законні засоби існування для забезпечення перебування в Україні відсутні. Громадян України, які б могли гарантувати іноземцю фінансове та медичне забезпечення немає. Відсутній паспортний документ для виїзду за кордон, відсутній документ для його ідентифікації.

Також, з пояснень вказаного іноземця вбачається, що за період перебування в Україні понад 20 років, до консульських установ та посольств країни Туреччини з питань документування паспортом для виїзду за кордон не звертався.

У громадянина Турецької Республіки ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні документи які б надавали право законно перебувати на території України. Згідно єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України ІП «Облік іноземців та біженців», з приводу отримання дозволу на імміграцію в Україну та документування посвідкою на постійне чи тимчасове проживання не звертався, посвідками на постійне або тимчасове проживання на території України станом на 25.03.2026 року не документований, станом на 25.03.2026 року немає законних підстав для документування посвідкою на постійне чи тимчасове проживання на території України.

01.04.2026 Соснівським відділом у місті Черкаси ЦПМУ ДМС прийнято рішення №7111100100000745 про примусове видворення за межі території України громадянина Турецької Республіки ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За вказане правопорушення громадянин Турецької Республіки ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 був притягнутий працівниками Соснівського відділу у місті Черкаси ЦПМУ ДМС до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 203 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Враховуючи вище викладене вважаємо, що громадянин Турецької Республіки ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , буде ухилятися від добровільного виїзду з території України, про що свідчить відсутність в нього діючого паспортного документа для виїзду за кордон, документів на право перебування в Україні, відсутність фінансового забезпечення, відсутність бажання самостійно залишити територію України, а також відсутність у нього законних підстав перебування та проживання на території України.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що підстав для подальшого перебування на території України у громадянина Турецької Республіки ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 немає. Даних про постійне місце проживання, близьких родичів, законних засобів існування для забезпечення перебування в Україні відповідача, громадян України, які б могли гарантувати відповідачу фінансове та медичне забезпечення документально підтверджено не було.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод втілює основоположне право людини, а саме захист особи від свавільного втручання держави в її право на свободу. Підпункти з «a» до «f» пункту 1 статті 5 Конвенції містять вичерпний перелік дозволених підстав позбавлення свободи і жодне позбавлення свободи не буде законним, якщо не відповідатиме одній з цих підстав (рішення Європейського суду з прав людини в справі «Хлаіфія та інші проти Італії» (Khlaifia and Others v. Italy), пункт 88).

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 7 ст. 5 КАС України іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України.

При цьому, відповідно до ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Так, п. 3 ч. 4 ст. 46 КАС України визначено, що зокрема, іноземці чи особи без громадянства, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України встановлює Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI (надалі - Закон № 3773).

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Частиною третьою статі третьої Закону №3773-VI визначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

В силу вимог ч. ч. 1, 4, 5 ст. 26 Закону №3773-VI, іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту праві законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції),у тому числі проти дії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України),з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду. Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Слід зазначити, що іноземець та особа без громадянства, можуть бути примусово видворенні за межі України з підстав та в порядку, визначеному ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. 13 Закону України «Про імміграцію».

Згідно ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Тобто, з аналізу наведених вище норм вбачається, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання такого рішення. Тобто обов`язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або)забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Згідно з положеннями ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.

Аналізуючи вищевказані норми законодавства та беручи до уваги те, що громадянин громадянин Турецької Республіки ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив порушення законодавства України про правовий статус іноземців - незаконно перебував на території України протягом 20 років року, тобто мав достатньо часу для своєї легалізації на території України ще до введення воєнного стану, однак жодних дій у вказаному напрямку не вчиняв, останній не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту та дій щодо отримання такого статусу не вчиняв, тому суд вважає, що існує ризик його ухилення від виконання рішення про примусове видворення та створення перешкод проведенню відповідної процедури, а також ризик його втечі, отже наявні усі підстави для затримання відповідача з метою забезпечення примусового видворення на строк, необхідний для завершення процедури видворення за межі України.

Разом з тим, на думку суду, позивачем не доведено наявність обставин для затримання відповідача на строк шість місяців, який є досить значним та вважає достатнім строк затримання останнього з метою забезпечення примусового видворення за межі території України три місяці.

Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 5, 6-11, 13-15, 72-79, 90, 139, 241-246, 268-271, 289 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Соснівського відділу у місті Черкаси Центрально-південного міжрегіонального управління державної міграційної служби про затримання громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконного перебувають в Україні з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України задовольнити частково.

Затримати громадянина Турецької Республіки ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою забезпечення виконання рішення Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 01.04.2026 року про його примусове видворення на строк достатній для виконання рішення, але не більше як на 3 (три) місяці, починаючи з часу фактичного затримання 01 квітня 2026 року, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Оскарження рішення про затримання іноземця або особи без громадянства не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ

Дата виготовлення повного тексту рішення 01 квітня 2026 року.

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Соснівський відділ у місті Черкаси Центрально-південного міжрегіонального управління державної міграційної служби (м. Черкаси, вул. Смілянська, 116, ЄДРПОУ: 25575813).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ) (без постійного місця проживання, тимчасово проживав: АДРЕСА_1 ).