Рішення № 135401943, 31.03.2026, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/1646/25

Номер провадження № 2/699/134/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2026 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Івашкової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором позики,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.11.2023 між ТОВ "Маніфою" (Позикодавець) та відповідачем (Позичальник) було укладено в електронному виді Договір позики № 6431483.

У подальшому між ТОВ "Маніфою" та позивачем укладено Договір факторингу №11-01/2024, за яким позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором у розмірі 66 517,80 грн, з яких 23 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 42 517,80 грн - заборгованість за процентами за користування позикою.

Позивач стверджує, що відповідач не виконує свої зобов`язання за вказаним договором, тому просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за договором позики №6431483 від 08.11.2023 у розмірі 66 517,80 грн.

Ухвалою судді від 07.11.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд цієї цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Позивач у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи без його представника.

Представник відповідача адвокат Гречуха В.І. у судове засідання не з`явився, однак звернувся до суду з письмовим поясненням, у якому зазначає, що на час укладення договору позики та протягом періоду, за який стягуються проценти за користування позикою, відповідач перебував на військовій службі, де перебуває і на теперішній час, а тому позовні вимоги у частині стягнення процентів за позикою задоволенню не підлягають.

Також представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справі до звільнення відповідача з військової служби. Однак, у подальшому представник відповідача звернувся до суду із заявою про залишення без розгляду його клопотання про зупинення провадження у справі. Просив здійснювати розгляд справи у відсутність сторони відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

08.11.2023 між ТОВ "Маніфою", як позикодавцем, та відповідачем, як позичальником, укладено Договір позики № 6431483, за умовами якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позичальнику проценти за користування позикою та всі іншщі платежі відповідно до умов цього Договору.

У договорі сторони обумовили істотні умови Договору позики: сума позики - 23 000,00 грн; строк позики- до 11.01.2024 (64 дні); дата надання позики - 08.11.2023; позика надається шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника за номером банківської картки НОМЕР_1 ; базова процентна ставка фіксована - 2,49%.

Договір позики підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором f47281.

Також з матеріалів справи вбачається, що до підписання Договору позики № 6431483 07.11.2023 ОСОБА_1 підписав електронним одноразовим ідентифікатором Паспорт позики, якій містить основні умови надання коштів у позику.

Позивач надав до матеріалів справи розрахунок заборгованості ТОВ "Маніфою" за договором позики №6431483 від 08.11.2023.

За змістом письмових пояснень представника відповідача адвоката Гречухи В.І. сторона відповідача визнає факт отримання відповідачем коштів за спірним договором позики та не заперечує факт укладення договору позики.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За договором факторингу № 11-01/2024, укладеним 11.01.2024 між позивачем та (Фактор) та ТОВ Маніфою" (Клієнт) фактор зобов`язався передати грошові кошти у розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньомудо третіх осіб - Боржників.

Згідно з п.1.2. цього договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з додатком 2.

Згідно з Додатковою угодою №3 до Договору факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024, укладеною 10.04.2024 між позивачем (фактор) та ТОВ Маніфою" (клієнт), загальна сума прав вимоги, що відступаються фактору за Реєстром боржників №3 від 10.04.2024 становить 20 157 345,55 грн.

Відповідно до Акта прийому-передачі Реєстру боржників №3 за договором факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024 від 10.04.2024 клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників №3 від 10.04.2024 в кількості 1664.

Позивач надав суду Витяг з Реєстру боржників №3, у якому міститься така інформація: порядковий № 761, ПІБ боржника ОСОБА_1 , ІПН боржника НОМЕР_2 , номер договору позики 6431483, сума заборгованості за основною сумою боргу - 23 000,00 грн, за процентами за користування позикою - 42 517,80 грн.

Сторона відповідача надала суду довідку форми 5 військової частини (номер частини суд не вказує) від 04.01.2024 №101, згідно з якою гол.сержант по мобілізації ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині (номер частини) з 04.04.2021.

Ці ж обставини підтверджуються довідкою військової частини від 02.11.2025.

Вирішуючи спір по суті, суд застосовує такі норми законодавства.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.

За змістом статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період продовжується з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Мобілізацією, згідно з положеннями наведеної статті, є комплекс заходів, здійснюваних, серед іншого, з метою переведення Збройних Сил України на організацію і штати воєнного часу.

У частині четвертій статті 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що зміст мобілізації становить переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а також адміністративно-територіальних одиниць України на роботу в умовах особливого періоду.

Матеріали справи свідчать про те, що договір позики від 08.11.2023 №6431483 був підписаний відповідачем одноразовими ідентифікаторами, надісланими смс-овідомленнями на належний відповідачу фінансовий номер телефону.

Усупереч умовам укладеного кредитного договору, відповідач належним чином не виконав зобов`язання щодо повернення кредитних коштів.

Відповідач був мобілізований 04.04.2022 до лав ЗСУ.

Отже, спірний договір позики був укладений відповідачем після його мобілізації.

У матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач вносив кошти на погашення договору позики.

За час проходження військової служби відповідачу як військовослужбовцю Збройних Сил України не повинні були нараховуватися проценти за кредитним договором, оскільки на нього поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Однак, позикодавець нарахував відповідачу відсотки за позикою за період з 08.11.2023 до 11.01.2024 у розмірі 42 517,80 грн (а. с. 23).

Таке нарахування є незаконним, оскільки у цей період відповідач був мобілізованим і проходив службу у лавах ЗСУ.

Тому суд відмовляє у стягненні з відповідача на користь позивача відсотків у розмірі 42 517,80 грн.

Отже, заборгованість відповідача за договором позики складається із заборгованості за тілом позики у розмірі 23 000,00 грн.

У частині стягнення цієї заборгованості позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на 35,10%, отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1 062,83 грн.

Керуючись ст. 13, 76-78, 81, 137, 141, 263 - 265, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за Договором позики № 6431483 від 08.11.2023 у розмірі 23 000,00 (двадцять три тисячі грн 00 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 1 062,83 (одна тисяча шістдесят дві грн 83 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, інші дані суду не відомі.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі.

СуддяЛітвінова Г.М.