Рішення № 135401885, 31.03.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

31.03.2026

Справа № 696/1409/25

Провадження № 2/696/71/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Шкреби В.В.,

при секретарі- Степановій Н.В.,

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача- адвоката Мельника С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , прож. по АДРЕСА_1 ) до Кам`янської міської ради Черкаського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 25872304, вул. Героїв Майдану, б. 37 в м. Кам`янка Черкаського району Черкаської області) про встановлення факту та визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кам`янської міської ради Черкаського району Черкаської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивача ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на його майно, зокрема і 2/15 частини будинковолодіння АДРЕСА_1 . Дану частку будинковолодіння спадкодавець прийняв після смерті своєї матері ОСОБА_3 .

Власником решти вищезазнаеного будинковолодіння, а саме 3/15 його частки, є позивач по справі, право власності на які набув на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті своєї баби ОСОБА_3 , та на 2/3 частки на підставі договору дарування, подарованої йому його матір`ю ОСОБА_4 .

З метою прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_2 , позивач звернувся до нотаріуса. Проте, приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Бойко Л.В. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті дядька.

Підставою відмови як зазначила нотаріус, є відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, пропущений строк для прийняття спадщини, передбачений ст.ст. 1269- 1270 ЦК України, та неможливість підтвердження родинних відносин позивача із спадкодавцем ОСОБА_2 .

Інших спадкоємців, які б мали намір прийняти спадщину після смерті ОСОБА_2 відсутні.

Та оскільки позивач на час відкриття спадщини постійно проживав без реєстрації місця проживання із спадкодавцем, то вважає себе таким, який прийняв спадщину, відповідно ч.3 ст.1268 ЦК України. Саме з вказаних обставин, звернулась до суду, та просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , та визнати за ним в порядку спадкування за законом, право власності на спадкове майно.

Ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 21 жовтня 2025 року відкрито провадження по справі та надано відповідачу термін на подання відзиву на позов.

Ухвалою Кам`янського районного суду від 12 листопада 2025 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Кам`янського районного суду від 04 березня 2026 року витребувано докази.

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги позову підтримали, просила його задоволити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. В матеріалах справи міститься заява за підписом міського голови, в якій він просить суд розгляд справи провести без участі представника міської ради, та ухвалити рішення згідно чинного законодавства України.

Заслухавши присутніх сторін по справі, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази , які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті , суд дійшов до висновку , що цивільний позов підлягає задоволенню повністю .

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Дане підтверджено копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 10.06.2005 року (а.с.19).

Родинні відносини позивача із спадкодавцем ОСОБА_2 , підтверджені рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 11.01.2023 (справа № 696/776/22), з якого вбачається, що ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.17-18).

Частиною 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини, встановлені вказаним рішенням суду не підлягають доказуванню.

За життя спадкодавець ОСОБА_2 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї матері ОСОБА_3 , набув права на в порядку спадкування за законом на 2/15 частини її будинку АДРЕСА_1 . Свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, ОСОБА_2 не отримував. Дане підтверджено копією спадкової справи № 81/1994, заведеної після смерті ОСОБА_3 , зокрема із свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого старшим державним нотаріусом Кам`янської державної контори Жовтяковою В.К. 17 грудня 1994 року, позивачу по справі.

Також даним свідоцтвом про право на спадщину, підтверджено набуття позивачем права в порядку спадкування за законом на 3/15 частки спірного будинковолодіння після смерті його баби ОСОБА_3 .

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 53999823 від 25.02.2016 підтверджене право приватної власності позивача на 2/3 частки спадкового будинковолодіння.

Згідно висновку про вартість об`єкта оцінки, ринкова вартість житлового будинку загальною площею 79,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , складає 173800 грн.(а.с.43).

За змістом ч.1 ст. 1268, 1269, ч.1 ст. 1270 ЦК України спадщина вважається прийнятою спадкоємцем у разі подання ним до нотаріальної контори відповідної заяви на протязі шести місяців з часу відкриття спадщини. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її .

Таким чином як встановлено матеріалами справи, спадкодавець ОСОБА_2 правомірно в порядку спадкування за законом після смерті своєї матері набув права на 2/15 частки будинку АДРЕСА_1 .

З метою прийняття спадщини після смерті дядька, позивач, як спадкоємець четвертої черги за законом, звернувся до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Бойко Л.В..

Однак у вчиненні нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , на 2/15 частки будинку, позивачу нотаріусом було відмовлено. Підставою відмови як зазначила нотаріус, є відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, пропущений строк для прийняття спадщини, передбачений ст.ст. 1269- 1270 ЦК України, та неможливість підтвердження родинних відносин позивача із спадкодавцем ОСОБА_2 (а.с.20).

Відповідно до змісту статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За приписами статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1264 ЦК. України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, в разі, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою звернення позивача до суду є встановлення факту його постійного проживання як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та оформлення прав на спадкове майно.

Так із довідки наданої головою вуличного комітету вулиці Зелена (бувшої Матросова ) м.Кам`янка, ОСОБА_5 , вбачається, що ОСОБА_1 в 1972 році був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 , а з 1987 року проживав за вказаною адресою без реєстрації місця проживання.

За вказаною адресою проживав із своєю матір`ю ОСОБА_4 та дядьком ОСОБА_2 , здійснював за ними догляд, оскільки вони хворіли. Після смерті дядька ОСОБА_2 , ОСОБА_1 постійно володіє користується його частиною будинку, сплачує комунальні послуги, утримує будинок та господарські будівлі в належному стані, користується земельною ділянкою (а.с.25).

Оплата позивачем за комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджена матеріалами справи (квитанціями та платіжними інструкціями ) (а.с.29-42).

Постійне проживання позивача по справі із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, а також здійснення до смерті за ним та своєю матір`ю догляду, та після смерті володіння спадковим майном, також підтверджене показами свідків, які є родичами та сусідами, гр. ОСОБА_6 , гр. ОСОБА_7 , гр. ОСОБА_8 .

Місцем реєстрації місця проживання позивача, є АДРЕСА_3 . Дане підтверджено паспортом громадянина України позивача (а.с.4-5).

Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтями 2, 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання ОСОБА_2 , не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 12.

Оскільки строк звернення спадкоємця, який фактично прийняв спадщину до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини строком не обмежена, спору про майнове або особисте немайнове право не існує, а встановити зазначений факт в позасудовому порядку неможливо, суд вважає вказану заявником вимогу обґрунтованою.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Таким чином, оскільки позивач, як спадкоємець за законом постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини в одному помешканні, та протягом шести місяців із часу відкриття спадщини не заявив про свою відмову від спадщини, а тому є таким, який прийняв спадщину.

Що стосується визнання за позивачем права власності на спадкове майно після смерті дядька, то суд заначає наступне.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику у справах про спадкування`у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Пунктом 9 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно дост. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод передбачено право кожної фізичної або юридичної особи на мирне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ст.382ч. 2, ст.392 ЦК України).

Приймаючи до уваги те, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріуса, суд вважає вимоги позивача ОСОБА_1 , про визнання за ним права власності на 2/15 частини будинку в порядку спадкування за законом після смерті рідного дядька ОСОБА_2 , є такими, що підлягають до задоволення.

На підставінаведеного такеруючись ст.ст.16,392,1216,1217,1221,1266,1268-1270,1296 ЦК України, ст.ст.4,13,76,77,209,258-265,315,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , прож. по АДРЕСА_1 ) до Кам`янської міської ради Черкаського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 25872304, вул. Героїв Майдану, б. 37 в м. Кам`янка Черкаського району Черкаської області) про встановлення факту та визнання права власності в порядку спадкування- задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , виданий 30 січня 2003 року Кам`янським РВ УМВС України в Черкаській області) після смерті свого дядька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом постійного проживання зі спадкодавцем та вступу в управління та володіння спадковим майном.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , виданий 30 січня 2003 року Кам`янським РВ УМВС України в Черкаській області) право власності на 2/15 частини будинковолодіння АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті дядька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст.354,355,ЦПК України). Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Суддя : В.В.Шкреба