Ухвала суду № 135401845, 31.03.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/1118/26

номер провадження 2-з/695/1/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за №695/1118/26, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про забезпечення позову, в якій просить зупинити виконавче провадження №66813151, що здійснюється приватним виконавцем Чупис Тетяною Петрівною, до вирішення справи №695/1118/26 по суті.

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2026, дана заява про забезпечення позову передана судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середі Л.В. для розгляду.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову, суд встановив, що заявник у вказаній заяві зазначає про те, що у провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Авентус Україна», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П.. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Також вказує, що на виконанні у приватного виконавця Чупис Т.П. перебуває виконавче провадження №66813151, відкрите на підставі виконавчого напису №54746 від 11.06.22021. На даний час існує реальна загроза подальшого примусового стягнення коштів та повного списання грошових коштів до вирішення справи по суті.

Дослідивши заяву про забезпечення позову суд дійшов до висновку, що заява підлягає поверненню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Порядок подання заяви про забезпечення позову визначений ст. 152 ЦПК України.

Разом з тим, зміст і форма заяви про забезпечення позову, а також інші вимоги до неї визначені ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Однак судом встановлено, що станом на дату розгляду даної заяви про забезпечення позову провадження у справі № 695/1118/26 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Авентус Україна», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П.. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не відкрито.

Твердження заявника про перебування справи у провадженні суду є передчасним, оскільки станом на момент розгляду заяви питання про відкриття провадження іншим суддею не вирішено.

Якщо провадження не відкрито, заява про забезпечення позову вважається такою, що подана до подання позовної заяви (або одночасно з нею), а отже, вона повинна суворо відповідати вимогам ч. 2 ст. 151 ЦПК.

Просте згадування найменування кредитної спілки в тексті «фабули» не замінює обов`язку вказати повні дані учасників у вступній частині заяви.

Таким чином при поданні даної заяви про забезпечення позову заявником повинні бути враховані вимоги ч. 2 ст. 151 ЦПК України.

Однак в порушення таких вимог заявником не зазначено повних анкетних даних сторін та їх ідентифікаційних реквізитів.

Крім того, судом встановлено невідповідність заяви про забезпечення позову вимогам п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, оскільки заявником не зазначено конкретного предмета позову та не надано доказів зв`язку між позовом і виконавчим провадженням, що унеможливлює оцінку співмірності заходу забезпечення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що: «Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Як зазначено вище, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення. Оскільки позовна заява перебуває в іншого судді і провадження не відкрито, суд, який розглядає заяву про забезпечення, позбавлений можливості перевірити, чи взагалі стосується виконавчий напис №54746 предмета спору.

Заявник зазначає про оскарження «виконавчого напису», проте не вказує його реквізитів у контексті позовних вимог. Без копії позовної заяви або чіткого викладу її змісту суд не може встановити, чи є захід (зупинення стягнення) співмірним та адекватним заявленим вимогам. Існує ризик, що позов стосується одного напису, а зупинити заявник просить виконання іншого.

Згідно з імперативними приписами ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Разом з тим, зазначена заява про забезпечення позову взагалі не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, як це передбачене п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України.

При цьому, суд звертає увагу заявника на тому, що питання необхідності застосування зустрічного забезпечення вирішується судом, а не заявником, і саме заявник зобов`язаний вказати, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Крім вищевказаних недоліків, судом встановлено невідповідність заяви вимогам щодо підтвердження сплати судового збору.

Згідно з ч. 6 ст. 151 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

До заяви про забезпечення позову додано роздруківку зображення (скріншот) з мобільного застосунку банку, в якому зазначено лише суму (1355,16 грн) та дату (19.03.2026).

Вказаний документ не містить: призначення платежу (не вказано, за яку саме заяву і до якого суду сплачується збір); реквізитів отримувача (рахунок ГУ ДКСУ, код ЄДРПОУ суду тощо); прізвища, імені та по батькові платника (що унеможливлює ідентифікацію особи, яка виконала обов`язок по сплаті); електронного цифрового підпису або відмітки банку про проведення операції.

Наданий заявником скріншот не є належним та допустимим доказом у розумінні ст.ст. 77-80 ЦПК України, оскільки він не дозволяє суду перевірити факт зарахування коштів до спеціального фонду Державного бюджету України саме за подання цієї конкретної заяви.

Окремо слід зазначити, що заявником вказано суму 1355,16 грн. Однак, без зазначення в призначенні платежу номеру справи або ПІБ сторін, суд позбавлений можливості перевірити правильність розрахунку та співставити цей платіж із поданою заявою, особливо враховуючи, що платіж здійснено 19.03.2026, а заява подана 25.03.2026 року.

Відсутність належного фінансового документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку є самостійною підставою для застосування наслідків, передбачених ст. 153 ЦПК України.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що заява не відповідає вимогам, встановленим в ст. 151 ЦПК України, з урахуванням положень ч.10 ст.153 ЦПК України, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.

Керуючись статтями 151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за №695/1118/26 - повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє права повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Середа Л.В.