Рішення № 135401752, 01.04.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/3/26

Провадження № 2/692/252/26

01.04.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чепурного О.П., при секретарі Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Драбів в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 28.11.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №999572503, згідно з умовами якого позичальник зобов`язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Первісний кредитор виконав свої зобов`язання за кредитним договором.

28.01.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали договір факторингу №МВ-ТП/19, відповідно до якого зобов`язався відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта.

27.02.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27/0225-01 відповідно до умов якого позивачу було відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором №999572503 від 28.11.2024 року на загальну суму 31267,10 грн., яка складається з:

-8700,00 грн. заборгованість по основному боргу;

-17782,10 грн. заборгованість по процентам;

-435,00 грн. заборгованість по комісії;

-4350,00 грн. неустойка.

Всупереч вимогам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання, не здійснив погашення існуючої заборгованості.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Драбівського районного суду від 09.01.2026 року.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачці в установленому порядку, останній був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов. Відповідачка відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не направила, хоча була повідомлена про дату судового засідання у порядку визначеному чинним законодавством.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього кодексу.

Згідно копії договору кредитної лінії №999572503, укладеного 28.11.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір. Згідно п.2.1. за договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі 4900,00 грн. (п.2.2). Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника.

П.14.2. передбачено, що сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію».

Даний кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, про що мається відмітка в Розділі 15 «реквізити сторін».

29.11.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 1800,00 грн., відповідно до чого загальний розмір кредиту за договором буде складати 6700,00 грн.

29.11.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 2000,00 грн., відповідно до чого загальний розмір кредиту за договором буде складати 8700,00 грн.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

28.01.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №МВ-ТП/19, відповідно до п.2.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених цим договором.

27.02.2025 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №27/0225-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених цим договором. До договору факторингу додано платіжну інструкцію №78 від 08.08.2025 року та реєстр прав вимог №4 від 04.08.2025 року, відповідно до якого клієнт відступив фактору права вимоги до боржника під №1389, ОСОБА_1 , номер кредитного договору 999572503, дата кредитного договору 28.11.2024, загальна заборгованість 31267,10 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Таким чином, перехід права вимоги за кредитним договором до позивача підтверджується доданими до позову договорами факторингу та реєстром боржників.

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача за кредитним договором №999572503 від 28.11.2024 року становить 31267,10 грн., яка складається з:

-8700,00 грн. заборгованість по основному боргу;

-17782,10 грн. заборгованість по процентам;

-435,00 грн. заборгованість по комісії;

-4350,00 грн. неустойка.

Заборгованість за наданим тілом кредиту підтверджується матеріалами справи, а саме платіжним дорученням № f3e29ae1-4f77-47a1-b12e-11ddf5d610 від 28.11.2024 в якому зазначено, що платником є ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а отримувачем ОСОБА_1 , сума платежу: 4900,00 грн., призначенням платежу вказано: переказ коштів згідно договору №999572503 від 28.11.2024, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer. ОСОБА_2 платіжної картки на яку перераховано кредитні кошти збігається з номером картки вказаному в кредитного договору.

Отримання відповідачем коштів за договором також підтверджується платіжним дорученням від 29.11.2024 в якому зазначено, що платником є ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а отримувачем ОСОБА_1 , сума платежу: 1800,00 грн., призначенням платежу вказано: переказ коштів згідно договору №999572503 від 28.11.2024, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 , без ПДВ та платіжним дорученням від 29.11.2024 в якому зазначено, що платником є ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а отримувачем ОСОБА_1 , сума платежу: 2000,00 грн., призначенням платежу вказано: переказ коштів згідно договору №999572503 від 28.11.2024, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer. ОСОБА_2 платіжної картки на яку перераховано кредитні кошти збігається з номером картки вказаному в кредитного договору.

Всього, первісним кредитором на виконання умов кредитного договору відповідачу ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в розмірі 8700,00 грн. З огляду на те, що перерахування коштів відповідачці за кредитним договором підтверджено належними доказами, суд вважає дані обставини доведеними, а тому враховуючи відсутність заперечень з боку відповідачки, сума заборгованості за наданим тілом кредиту підлягає до стягнення в повному обсязі.

Щодо розміру заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

Розділом 3 кредитного договору передбачений дисконтний період кредитування, пролонгація та поновлення.

Відповідно до пункту 3.2. договору сторони погодили, що встановлений в п.3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Розділом 7 передбачений порядок погашення кредиту, сплати процентів та комісії. Відповідно, рекомендована дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 28.12.2024. В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернути позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п.11.1.

У пункті 11.1. договору визначено також, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. Згідно п. 7.3. кінцева дата повернення кредиту 28.12.2029.

Як вбачається з розрахунку заборгованості про щоденні нарахування за кредитним договором виданого первинним кредитором ТОВ «Манівео швидка фізична допомога» та його правонаступником ТОВ «Таліон Плюс», нарахування процентів за кредитним договором здійснювалися до 28.01.2025 року та відповідно правонаступником до 04.08.2025 року, тобто в межах визначеному договором строк кредитування, а саме до 28.12.2029 року.

В п.8.3. кредитного договору зазначено, що базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних, що також узгоджується з п.1.6. додаткових угод.

Дослідивши вищевказані розрахунки заборгованості, суд вважає їх таким, що відповідають умовам договору та нормам чинного законодавства, а розмір заборгованості за відсотками в сумі 17782,10 грн. підлягає стягнення з відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк і в порядку, що встановлені договором.

Ч. 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Щодо стягнення комісії за надання кредиту, суд зазначає наступне.

П.8.5. кредитного договору, п.1.5, додаткових угод передбачена комісія за надання траншів, яка становить 245,00 грн., 90,00 грн. та 100,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, враховуючи, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту та те, що в кредитному договорі сторонами передбачено та узгоджено умови щодо комісії за надання кредиту, суд вважає, що дана позовна вимога підлягає до задоволення.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення тіла кредиту, процентів та комісії, оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання по кредитному договору. Проте, нарахована неустойка у сумі 4350,00 грн. не підлягає стягненню, так як відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

У відповідності з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір потрібно стягнути з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 550, 551, 624, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273,280, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №999572503 від 28.11.2024 у розмірі 26917 (двадцять шість тисяч дев`ятсот сімнадцять) гривень 10 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у сумі 2606 гривень 50 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий