Ухвала суду № 135399771, 02.04.2026, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/879/24

Провадження № 1-кп/529/38/26

УХВАЛА

02 квітня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря с/з ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

представників цивільного відповідача - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,

розглянувши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про призначення судової грунтознавчої (матеріалів, речовин та виробів) експертизи та клопотання прокурора про проведення додаткової судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №12023170440001041 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України,

встановив:

У провадженні Диканського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження № 12023170440001041 стосовно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заявив клопотання про призначення судової ґрунтознавчої (матеріалів, речовин та виробів) експертизи. Клопотання обґрунтовано тим, що результати проведених лабораторних досліджень не відображають реального стану ґрунту, суперечать методологічним вимогам і не можуть використовуватися для встановлення складу кримінального правопорушення, розміру шкоди або наявності будь-якої реальної загрози довкіллю. Фактично аналізована речовина не є ґрунтом у розумінні природоохоронних норм, а відтак висновки сторони обвинувачення побудовані на недостовірному об`єкті дослідження. У зв`язку з викладеним, захисник просить призначити судову ґрунтознавчу (матеріалів, речовин та виробів) експертизу (яку доручити Київському відділенню Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України) досліджуваної проби ґрунтів та поставити питання: надана на дослідження речовина є ґрунтом чи органічним добривом?

Обвинувачений, представники цивільного відповідача ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підтримали заявлене клопотання.

Прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти клопотання, у випадку задоволення судом клопотання сторони захисту просила поставити експерту наступні питання: 1) чи могли вплинути умови зберігання на хімічні показники хлоридів у перерахунку на амоній-іон, фосфору (рухомі форми) у перерахунку на п`ятиоксид фосфору P2O5 та нітратів, у перерахунку на нітрати у речовині, наданій на дослідження, яка з 10.11.2023 по теперішній час зберігалась у закритому поліетиленовому пакеті? 2) які хімічні показники хлоридів (водна витяжка), амонію (обмінного) у перерахунку на амоній-іон, фосфору (рухомі форми) у перерахунку на п`ятиоксид фосфору P2O5 та нітратів, у перерахунку на нітрати, повинні міститись у органіному добриві (курячий послід, що витримав технологію зберігання)?.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Статтею 242 КПК України регламентовано, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» (далі- Закон), який визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки, встановлено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на міністерства та інші державні органи, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність (стаття 8 Закону).

Пп. 22.1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої відповідно до ст.ст. 7, 8 Закону Міністерством юстиції України наказом від 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція), встановлено, що при підготовці і призначенні ґрунтознавчої експертизи слід дотримуватись правил, зокрема, усі зразки висушують на повітрі і поміщують у пакети; зразки відбираються з поверхневого шару ґрунту на глибині не більше 5 см масою 100 - 150 г і упаковуються в паперові пакети.

З наявного в матеріалах справи листа ННЦ "Інститут судових експертиз ім. засл.проф. М.С. Бакаріуса" також вбачається, що для проведення грунтознавчої експертизи придатними для дослідження є проби грунту, які доведено до повітряно-сухого стану, та поміщені в паперові пакети.

З постанови про визнання речовими доказами від 10.11.2023 вбачається, що відібрані проби ґрунту, визнані речовими доказами по кримінальному провадженню №12023170440001041, поміщені в чорні полімерні пакети (т.2 а.с. 107-108).

Речові докази - проби ґрунту, крім того оглядалися в судовому засіданні. Під час огляду речових доказів в судовому засіданні останні також знаходилися в полімерних пакетах.

Таким чином, в матеріалах кримінального провадження відсутні зразки ґрунту, які відповідно до Інструкції можуть бути надані експерту для проведення ґрунтознавчої експертизи та є придатними для дослідження.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у клопотанні сторони захисту про призначення ґрунтознавчої експертизи слід відмовити.

Також в судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про проведення додаткової судової інженерно-екологічної експертизи.

Інші, присутні в судовому засіданні, учасники кримінального провадження заперечували щодо заявленого прокурором клопотання.

Щодо клопотання прокурора суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 19.01.2026 у задоволенні клопотання прокурора про призначення додаткової судової інженерно-екологічної експертизи відмовлено.

Відповідно до ст. 350 КПК України відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленю з інших підстав.

Разом з тим, повторно заявлене клопотання прокурора не містить підстав, відмінних від підстав, наведених у попередньому клопотанні, а фактично зводиться до незгоди з рішенням (ухвалою) суду, яке окремому оскарженню не підлягає та заперечення проти якого можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 242, 332, 369, 372 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про призначення судової ґрунтознавчої експертизи - відмовити

У задоволенні клопотання прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 про призначення додаткової судової інженерно-екологічної експертизи - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1