Ухвала суду № 135399188, 01.04.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1068/26

Номер провадження 2/373/1173/26

УХВАЛА

про відвід судді

01 квітня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Залеської А.О.,

розглянувши заяву представника позивача адвоката Баховського Михайла Михайловича про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

встановив:

Представник позивачки адвокат Баховський М.М. звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину нежитлової будівлі (приміщення кафе) загальною площею 773,00 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта: 749537832110. Судові витрати по сплаті судового збору і витрат на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідачів пропорційно задоволених позовних вимог.

Ухвалою суду від 23.03.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

26.03.2026 від представника позивача Баховського М.М. надійшла заява про відвід судді Залеської А.О. у даній цивільній справі.

Заява мотивована наявністю у позивача та його представника сумнівів в неупередженості судді Залеської А.О., яка раніше розглядала цивільну справу за позовом ТОВ «Автокс» до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі (рішення від 21.05.2024 у справі №373/386/24). Предметом спору у попередній справі було те саме майно: нежитлова будівля (приміщення кафе) загальною площею 773,00 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 частина якої судовим рішенням виділена у власність відповідачці ОСОБА_2 , як окремий об`єкт нерухомості.

Представник зазначає, що попереднє судове рішення судді Залеської А.О. у справі №373/386/24 прямо суперечить майновим інтересам ОСОБА_1 , оскільки воно було постановлено у той час, коли майно, що належить ОСОБА_2 було обтяжене арештом, накладеним ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 31.08.2018 у справі №683/2206/18 з метою забезпечення позову ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів за договором позики, та у подальшому цим майном було забезпечено стягнення грошових коштів у виконавчому провадженні, під час виконання рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13.10.2020 у справі №683/2206/18 та від 10.12.2024 у справі №683/3018/24. Наразі судове рішення від 21.05.2024 у справі №373/386/24 є перешкодою для оформлення за позивачкою ОСОБА_1 прав власності на 1/4 частку нежитлової будівлі (приміщення кафе) загальною площею 773,00 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок погашення стягнутого з ОСОБА_2 грошового боргу на підставі постанови приватного виконавця, так як за судовим рішенням майно перебуває у процесі поділу. На вищевказане рішення від 21.05.2024 у справі №373/386/24 про поділ майна подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.

Крім цього представник позивача у заяві про відвід судді вказав на те, що суддя Залеська А.О., залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно (ухвала від 23.03.2026), вдалась до критичної та детальної оцінки доводів та обґрунтування позову, послалась при цьому на долучені докази, що у сукупності з постановленим рішенням про поділ майна від 21.05.2024 у справі №373/386/24, без участі та без відому обтяжувача ОСОБА_1 , викликає в позивача обґрунтовані сумніви в неупередженості та об`єктивності цього судді. З ухвалою судді про залишення позову без руху представник категорично не погоджується, не вважає за необхідне щось змінювати у змісті позову, що матиме наслідком, на його думку, безпідставне повернення позову суддею.

Вивчивши зміст заяви представника позивача про відвід судді та інші його заяви по суті спору, суд частково погоджується з доводами представника про наявність об`єктивних підстав (критеріїв), які можуть викликати сумніви в неупередженості судді.

Так, Переяславським міськрайонним судом Київської області під головуванням судді Залеської А.О. дійсно було розглянуто справу № 373/386/24 за позовом ТОВ «АВРОКС» до ОСОБА_3 про поділ майна, що перебуває у спільній частковій власності. Предметом поділу була нежитлова будівля (приміщення кафе), загальною площею 773,0 кв.м,, з них основна 538,40 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням суду від 21 травня 2024 року позовні вимоги задоволено: здійснено поділ відповідної нежитлової будівлі між співвласниками наступним чином:

1.Товариству з обмеженою відповідальністю «АВРОКС» (ЄРДПОУ: 20575027) виділено у власність 3/4 частини нежитлової будівлі (приміщення кафе), за адресою: АДРЕСА_1 , як окремий об`єкт нерухомості, загальною площею новоутвореного об`єкта 579,7 кв.м., (основна площа 393,30 кв.м), до складу якого входять приміщення та споруди (згідно переліку);

2. ОСОБА_2 , як другому співвласнику виділено в натурі належну їй 1/4 частини нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею новоутвореного об`єкта 193,3 кв.м., до складу якого входить: підсобне приміщення 21 / 48,2 кв.м; основне приміщення 22 / 145,1 кв.м; надвірні споруди: а4 сходи.

У теперішній у справі №373/1068/26 позивачка ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на 1/4 частину нежитлової будівлі, приміщення кафе, загальною площею 773,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто, у позовних вимогах йдеться про перехід від одного співвласника (відповідача ОСОБА_2 до іншої особи позивачки ОСОБА_1 права власності на частку майна (1/4), тоді як внаслідок рішення суду від 21.05.2024 у справі №373/386/24 про поділ майна в натурі (на два самостійні об`єкти) та у відповідності до положень ч.2 ст.367 ЦК України право спільної часткової власності на відповідну нежитлову будівлю вважається припиненим. Таким чином при вирішенні цієї справи суддя Залеська А.О. буде поставлена в залежність від попереднього свого рішення, у справі за тим самим предметом спору, що може викликати у позивача сумнів в неупередженості цього судді.

Також частково можна погодитись з представником стосовно того, що викладаючи недоліки змісту позовної заяви, суддя вдалася до деталізації обставин, які підлягають доведенню та мають бути викладені в позові та щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, що може бути невірно розцінене позивачем як завчасна оцінка суддею позову на предмет його обґрунтованості.

Стаття 126 Конституції України гарантує незалежність і недоторканість суддів та забороняє вплив на суд у будь-який спосіб.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судді останній заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду.

Зважаючи на вищевикладене, приходжу до переконання, що існують обставини, які можуть викликати у стороннього спостерігача сумніви в неупередженості або об`єктивності судді при розгляді даної справи, а тому усунення таких обставин через процедуру відводу судді забезпечить довіру позивача до правосуддя та реалізацію ним права на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, що гарантується ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

За правилами п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо існують інші обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.1, ч. 2 чт. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Задоволення відводу судді у цій справі не лише усуне обставини, які викликають у позивача сумніви в об`єктивності та неупередженості судді, а й сприятиме зміцненню довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

На підставі викладеного, керуючись п.5 ч.1 ст. 36, ст. 40, ст. 41, ч.6 ст.258 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача адвоката Баховського Михайла Михайловича про відвід судді задовольнити.

Суддю Залеську А.О. відвести від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Цивільну справу №373/1068/26 передати до канцелярії суду для визначення іншого головуючого судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Залеська