Рішення № 135398552, 23.03.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/10872/25

Провадження № 2/361/4049/25

23.03.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

при секретарі судового засідання Тихоненко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Броварського міськрайонного суду Київської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ВІН ФІНАНС до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Міньковська А.В. звернулася до суду з позовом в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю ВІН ФІНАНС до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, в якому просить стягнути на користь позивача заборгованість в розмірі 301 036, 46 грн, що складається з інфляційних втрат 226 579,78 грн і 3 % річних у розмірі 74 456,68 грн, а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позову зазначає, що 17 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та Відкритим Акціонерним Товариством «Райффайзен Банк Аваль» було укладено Кредитний договір №014/9408/85/70794.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено Договір іпотеки до кредитного договору №014/9408/85/70794 від 17 квітня 2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. та зареєстрований в реєстрі за №2407, на підставі якого ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,217 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221087001:01:005:0061.

Бородянським районним судом від 08 листопада 2010 року у цивільній справі №2-762/10 за позовом Публічне Акціонерне Товариство «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 ухвалено рішення про звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,217 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221087001:01:005:0061, надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд у рахунок погашення заборгованості у розмірі 619 200,16 грн.

Виконавчі листи у справі №2-762/10 не виконанні, не перебували і не перебувають, рішення у справі №2-762/10 не виконано навіть частково.

24 січня 2018 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Публічне акціонерне товариство «Комерційний Індустріальний Банк», відповідно до чинного законодавства України, був укладений Договір відступлення права вимоги №114/53. Відповідно до умов даного Договору відбулось відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №014/9408/85/70794 від 17 квітня 2008 року, який був укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 .

Окрім того, 24 січня 2018 року між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» відповідно до чинного законодавства України, був укладений Договір відступлення права Вимоги №114/53-ДГ. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №014/9408/85/70794 від 17 квітня 2008 року, який був укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 .

25 січня 2018 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» укладено Договір про відступлення прав за договорами іпотеки, що посвідчено Юдіним М.А. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованим за №25, відповідно до якого право Іпотекодержателя за Договором іпотеки 014/9408/85/70794, який було укладено 17 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райфайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В., зареєстровано в реєстрі за №2407, перейшло до ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк».

25 січня 2018 року між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено Договір про відступлення прав за договорами іпотеки, що посвідчено Юдіним М.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованим за № 27, відповідно до якого право Іпотекодержателя за Договором іпотеки перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Відповідно до Протоколу №1706 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» від 25 липня 2024 року було змінено та затверджено найменування заявника на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС».

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» є єдиним власником всіх прав вимоги за вищезазначеними Кредитним договором, Договором іпотеки, у тому числі прав на отримання всіх платежів, передбачених цими Договорами.

Дійсність того, що до ТОВ «ВІН ФІНАНС» перейшло право вимоги за Кредитним договором № 014/9408/85/70794 від 17 квітня 2008 року встановлено ухвалою від 17.05.2018 року Бородянським районним судом Київської області у справі №2-762/10.

Зазначає, що позичальником належним чином не виконувались обов`язки щодо повернення кредиту.

У зв`язку з невиконанням боржником обов`язку щодо повернення коштів (розмір суми заборгованості встановлений рішенням від 08.11.2010 року Бородянським районним судом Київської області у справі № 2-762/10 складає 301 036,46, з яких: 3% річних (в грн) 74 456,68 грн (нараховано в період з 12.03.2017 року по 14.03.2021 року); інфляційні втрати (в грн.) 226 579,78 грн (нараховано в період з 12.03.2017 року по 14.03.2021 року).

Станом на дату звернення до суду вищевказані суми заборгованості погашені не були.

Ухвалою суду від 02.10.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче засідання.

16 лютого 2026 року відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви ТОВ «ВІН ФІНАНС» про стягнення інфляційного збільшення за кредитним договором №014/9408/85/70794 від 17 квітня 2008 року.

Вказував, що 17 квітня 2008 року між ним та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» був укладений кредитний договір №014/9408/85/70794.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 8 листопада 2010 року у справі №2-762/10 зазначений кредитний договір розірвано. На користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнуто заборгованість в сумі 621 020,16 грн. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, судом ухвалено звернути стягнення на земельну ділянку площею 0,217 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221087001:01:005:0061.

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 29 травня 2017 року (справа №2-762/10) ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовлено у поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 17 травня 2018 року задоволено заяву ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про зміну стягувача у виконавчому провадженні щодо примусового виконання виконавчого листа №2-762/10, виданого 19 листопада 2010 року Бородянським районним судом Київської області.

Наголошував, що особисто здійснював спроби щодо вирішення виконання рішення від 08 листопада 2010 року. Водночас його візити (кінець 2018 початок 2019 років) до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», на жаль, не мали жодних результатів. Працівники, які постійно змінювалися у ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» будь-які його пропозиції щодо вирішення питання виконання рішення від 08 листопада 2010 року, яким на той час була встановлена заборгованість у розмірі 619 200 грн відхиляли, натомість продовжували нараховувати відсотки за кредитним договором №014/9408/85/70794 від 17 квітня 2008 року, і неодноразово в телефонному режимі повідомляли про необхідність виконати рішення суду, сплативши нарахований ними борг у сумі на понад 2 мільйони гривень.

Акцентував увагу, що на даний час у нього залишився один із таких листів (вимоги) від 03 квітня 2018 року, у якому ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» повідомляло його про неналежне виконання умов кредитного договору, що призвело до наявності заборгованості у розмірі 2427024,48 (два мільйони чотириста двадцять сім тисяч двадцять чотири гривні 48 копійок), не дивлячись на те, що кредитний договір вже понад 8 років як було розірвано у судовому порядку.

Вказував, що у вказаному вище листі також зазначалося, що у разі не погашення заборгованості ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» буде вчинено продаж предмету іпотеки, шляхом укладення договору купівлі-продажу між іпотекодавцем та покупцем, що виступає забезпеченням за Кредитним договором.

У позовній заяві, поданій до суду у серпні 2026 року (після 16 років з моменту розірвання кредитного договору) ТОВ «ВІН ФІНАНС» вказує, що на даний час товариство є єдиним власником всіх прав вимоги за кредитним договором та договором іпотеки у тому числі прав на отримання всіх платежів, передбачених цими Договорами.

Обґрунтовуючи правомірність права про можливість стягнення інфляційних втрат та 3% річних ТОВ «ВІН ФІНАНС» посилається на судову практику, зазначену у справі №752/9858/21.

Разом з тим така практика не може бути застосовано саме до цієї справи, з огляду на наявність різних характеристик двох справ.

У справі №752/9858/21, про яку зазначено представником позивача мова йде про отримання штрафних санкцій від невиконання рішення від 12 грудня 2011 року виключно про стягнення коштів. Виконавчий напис про стягнення земельної ділянки в рахунок стягнення заборгованості було вчинено лише 18 квітня 2019 року, в той час як у даному випадку в момент розгляду справи в 2010 році судом було не тільки ухвалено рішення про стягнення грошових коштів, а й одночасно визначено спосіб виконання такого рішення, оскільки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором ухвалено звернути стягнення на земельну ділянку, що суттєво відрізняє дану справу із зазначеною у позовній заяві, на яку посилається позивач.

Отже, питання виконання судового рішення від 8 листопада 2010 року у справі №2-762/10 перебуває у площині реалізації визначеного судом майна, що виключає можливість нарахування інфляційних втрат та 3% річних у розумінні статті 625 ЦК України.

Звертає увагу, що у лютому 2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» вже зверталася до відповідача ОСОБА_1 із аналогічним позовом про стягнення інфляційного збільшення (за період з 8 лютого 2019 року по 8 лютого 2022 року) за кредитним договором №014/9408/85/70794 від 17 квітня 2008 року і вказаному товариству вже було відмовлено по суті.

Так, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2023 року (справа №939/401/22), залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2023 року у задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» відмовлено.

Верховний Суд, відмовляючи у відкритті касаційного провадження в ухвалі від 6 грудня 2023 року зазначив, що заявник не довів факт існування суперечності висновків судів відносно судової практики Верховного Суду з цього питання. Доводи заявника полягають у його незгоді з оцінкою судом зібраних у справі доказів та встановлених обставин.

Судами у конкретній справі, що стосується стягнення інфляційних втрат та 3% річних за кредитним договором №014/9408/85/70794 від 17 квітня 2008 року зокрема констатовано, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Суду від 18 січня 2022 року в справі №34/425, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат не підлягають задоволенню, оскільки позивач помилково розглядає судове рішення у справі №2-762/10 лише в частині грошового стягнення та ігнорує ту частину, якою встановлено спосіб виконання зобов`язання шляхом звернення стягнення на земельну ділянку.

Залишаючи рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2023 року без змін, Київський апеляційний суд зазначив, що за наявності судового рішення, яке набрало законної сили, яким попередньому кредитору ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було відмовлено у поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа №2-762/10 до виконання, сама по собі ухвала суду від 17 травня 2018 року по заміні стягувача ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» не дає підстав вважати, що рішення суду від 8 листопада 2010 року підлягає виконанню у примусовому порядку, відповідно відсутні підстави для стягнення сум, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України.

Таким чином, оскільки виконання рішення від 8 листопада 2010 року вже забезпечено майновим активом за вибором суду під час розгляду справи, нарахування інфляційних нарахувань на суму, що вже покрита зверненням стягнення на майно, призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Вважає, що позовні вимоги ТОВ «ВІН ФІНАНС» є необґрунтованими та такими, що не можуть бути задоволені судом.

Ухвалою суду від 23.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання ТОВ «ВІН ФІНАНС» свого представника не відправило, про розгляд справи повідомлялося у встановленому законом порядку.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився. 23 березня 2026 року через канцелярію суду подав заяву, в якій просив суд розгляд справи провести без його участі. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову. Пояснення, викладені в відзиві підтримував в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, виходячи з їх належності та допустимості, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що 17 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» був укладений кредитний договір №014/9408/85/70794.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 8 листопада 2010 року у справі №2-762/10 зазначений кредитний договір розірвано. На користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 619200, 16 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. Всього разом в сумі 621 020,16 грн.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, судом ухвалено звернути стягнення на земельну ділянку площею 0,217 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221087001:01:005:0061, надана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд та належить на праві власності ОСОБА_1 .

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 29 травня 2017 року у справі №2-762/10 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовлено у поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 17 травня 2018 року задоволено заяву ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про зміну стягувача у виконавчому провадженні щодо примусового виконання виконавчого листа №2-762/10, виданого 19 листопада 2010 року Бородянським районним судом Київської області.

У лютому 2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» вже зверталася до відповідача ОСОБА_1 із аналогічним позовом про стягнення інфляційного збільшення за період з 8 лютого 2019 року по 8 лютого 2022 року за кредитним договором №014/9408/85/70794 від 17 квітня 2008 року і вказаному товариству вже було відмовлено по суті.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2023 року по справі №939/401/22, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2023 року у задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» відмовлено.

Верховний Суд, відмовляючи у відкритті касаційного провадження в ухвалі від 6 грудня 2023 року зазначив, що заявник не довів факт існування суперечності висновків судів відносно судової практики Верховного Суду з цього питання. Доводи заявника полягають у його незгоді з оцінкою судом зібраних у справі доказів та встановлених обставин.

Судами у конкретній справі, що стосується стягнення інфляційних втрат та 3% річних за кредитним договором №014/9408/85/70794 від 17 квітня 2008 року зокрема констатовано, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

За загальним правилом ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання, в той час як у даній справі виконання рішення було визначено судом у майновий спосіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вказано у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі № 757/44680/15-ц (провадження № 61-32171сво18): «Тлумачення частини першої статті 509, частини першої статті 267, статті 625 ЦК України свідчить, що:

(1) натуральним є зобов`язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набути майном;

(2) конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку;

(3) кредитор в натуральному зобов`язанні не має права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку».

У постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.03.2023 у справі № 554/9126/20 (провадження № 61-13760сво21) зазначено наступне:

«Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Натуральним зобов`язанням (obligatio naturalis ) є зобов`язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном. Конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Кредитор в натуральному зобов`язанні не має права нараховувати три проценти річних та інфляційні втрати, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року в справі № 757/44680/15-ц (провадження № 61-32171сво18).

Як вбачається з матеріалів справи, кредитор обрав такий спосіб захисту як звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, у встановлені законом строки виконавчий документ до виконання не пред`явив, тому відсутні підстави вважати, що відповідач ОСОБА_1 має прострочене грошове зобов`язання, тобто відсутній факт можливості нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на вимогу кредитора.

Тому в задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.

З огляду на відмову в позові, в порядку ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір у справі покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л ИВ :

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ВІН ФІНАНС до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 38750239, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя В.Червонописький