Рішення № 135397911, 01.04.2026, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/1849/25

2-а/287/30/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області у складі

головуючого судді Нижника Г.П., за участю секретаря судового засідання Корнєйчук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позову зазначив, що 02.08.2025 поліцейським Відділення поліції №2 (м. Олевськ) Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області винесено постанову серії ЕНА №5380034, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодекс України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 425 грн.

Позивач зазначає, що на місці події транспортний засіб був відсутній. Працівники поліції прибули за його викликом у зв`язку із заподіянням йому тілесних ушкоджень, однак безпідставно висунули припущення про вчинення ним адміністративного правопорушення. Жодного доказу про те, що він керував транспортним засобом не надано.

Вважає постанову незаконною, оскільки вона не підтверджена жодними належними доказами.

Ухвалою суду від 25.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

17.03.2026 до суду надійшов відзив. Представник відповідача обґрунтовує відзив тим, що постанова винесена уповноваженою особою в межах наданих законом повноважень, а позивач, керуючи транспортним засобом, не пред`явив передбачені п. 2.1 Правил дорожнього руху документи, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Також представник відповідач посилається на наявність відеозапису з нагрудного реєстратора як належного доказу, дотримання процедури розгляду справи та відсутність порушень прав позивача під час притягнення до відповідальності. Крім того, зазначає, що позивач не надав доказів на підтвердження своїх доводів, а тому постанова є законною та підстави для її скасування відсутні. Розгляд справи просив здійснювати без його участі.

Повідомлені належним про дату і час судового засідання сторони у судове засідання не з`явилися. Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження у відсутність сторін на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено із матеріалів справи, що 02.08.2025 працівником відділення поліції №2 (м. Олевськ) Коростенського району Житомирської області Хомутовською Ю.Д. винесено постанову у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5380034, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП на накладено стягення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 (чотириста двадцять п`ять) гривень.

Зі змісту постанови вбачається, що 02.08.2025 о 21 годині по вулиці Шевченка, 37, в селі Білокоровичі Коростенського району Житомирської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР).

Вважаючи рішення суб`єкта владних повноважень протиправним та таким, що порушує його права, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч. 1-2 ст.7 КУпАП ); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).

Згідно з п.1.1. ПДР, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі встановлено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395).

Відповідно до п.4 розділу І Інструкції № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст.9 КАС України).

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. На підставі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Судом досліджено надані відповідачем відеозаписи з нагрудної камери працівника поліції. Під час їх перегляду встановлено, що ОСОБА_1 підтвердив факт керування транспортним засобом 02.08.2025, а також повідомив про вживання алкогольних напоїв.

Разом з тим, позивач заперечував відсутність у нього посвідчення водія, зазначаючи, що відповідні документи знаходяться у транспортному засобі, який розташований неподалік біля магазину, та просив працівників поліції надати можливість їх пред`явити, однак у цьому йому було відмовлено.

Крім того, встановлено, що постанова винесена не за місцем перебування транспортного засобу позивача, а під час її вручення останній висловив незгоду з діями працівників поліції, наголосивши на наявності у нього посвідчення водія та інших документів у транспортному засобі (відеофайл «Павленко 2», час 02:30 хв).

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Виходячи з принципу верховенства права, конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Тому, оцінивши наявні у справі докази, враховуючи обов`язок суб`єкта владних повноважень доводити суду правомірність прийнятого ним рішення, вчинених дії чи бездіяльності та те, що при винесенні оскаржуваної постанови належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України, при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про задоволення позову, судовий збір в сумі 605,60 грн належить стягнути на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції у Житомирській області.

Керуючись статтями 241, 245, 246, 255, 257, 286, 295, 371 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5380034 від 02.08.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , орган що видав 1828, місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Барановський Ігор Іванович, 11501, вул. Князя Мала, 17, м. Коростень Житомирська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований в ЄСІТС, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідач: Головне управління національної поліції в Житомирській області, 10001, вул. Старий бульвар, 5/37, м. Житомир, ЄДРПОУ 40108625

Суддя: Г. П. Нижник