Рішення № 135397807, 01.04.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/736/26

провадження у справі № 2-а/0285/30/26

01 квітня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

06.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6446408 від 02.01.2026, винесену відповідачем за ч. 4 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі. Одночасно просив поновити строк для звернення до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позову зазначає, що 02.01.2026 о 03:13 поліцейським УПП в м. Києві винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної частини статті КУпАП за те, що 02.01.2026 о 3:11 по пр-ту Берестейському, 49 у м. Києві водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Murano, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування, чим порушив п. 2.1. «а» ПДР України. Однак розгляд справи був формальним, оскільки все звелося до того, що поліцейський заповнив оскаржувану постанову, а тому фактичного розгляду справи, як це передбачено ст. 280 КУпАП, не відбулося. При прийнятті оскаржуваної постанови поліцейський опирався лише на своє внутрішнє переконання, оскільки жодних доказів до позивача доведено не було і на той час не існувало, а тому у останнього були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваної постанови. Копію постанови позивач не отримував. Про існування вказаної постанови позивач дізнався лише 13.01.2026 із застосунку «Дія». Оскільки як такого розгляду справи про адміністративне правопорушення не відбулося, поліцейський просто виніс постанову за відсутності ОСОБА_1 , порушуючи процесуальні права позивача.

Процесуальні рішення у справі

Ухвалою Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 10.02.2026 поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду із вказаним позовом, позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 23.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження у зазначеній справі.

Короткий зміст відзиву на позов

У відзиві на позов представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його необґрунтованість. Зазначив, що факт керування позивачем транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, було зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського, однак згідно Інструкції № 1026 від 18.12.2018 строк зберігання відеозаписів становить 30 діб, а тому направити відеофайл правопорушення з об`єктивних причин не видається за можливе.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення позивача, допитавши свідка, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що постановою Святошинського районного суду м. Києва від 28.10.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 рік. Зазначена постанова набрала законної сили 07.11.2025 (а.с. 51).

02.01.2026 о 03:13 поліцейським УПП в м. Києві винесено постанову серії ЕНА № 6446408 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної частини статті КУпАП за те, що 02.01.2026 о 3:11 по пр-ту Берестейському, 49 у м. Києві водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Murano, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування, чим порушив п. 2.1. «а» ПДР України (а.с. 29).

До відзиву на позов не долучено відео з нагрудної камери поліцейського, або будь які інші докази на підтвердження факту керування позивачем транспортним засобом 02.01.2026.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до п. 2.1. «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, сама по собі постанова поліцейського не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, так як у вказаній постанові міститься лише описання правопорушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Згідно ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень, обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Однак відповідачем не надано відео з нагрудної камери поліцейського, або будь які інші докази на підтвердження факту керування позивачем транспортним засобом 02.01.2026.

Позивач заперечує керування ним транспортним засобом. Зокрема, у позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення не відбулось, оскільки все звелось до того, що поліцейський виніс постанову за відсутності ОСОБА_1 .

Отже, відповідач покладений на нього обов`язок не виконав - не надав суду належних доказів, які б підтверджували правомірність його рішення.

Таким чином, відповідачем не доведено та не підтверджено належними доказами факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Отже, суд приходить до висновку в діях позивача відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення, а тому позов підлягає задоволенню.

Окремо суд звертає увагу, що дійсно, згідно із підпунктом 1 пункту 3 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, строк зберігання відеозаписів з портативних відеореєстраторів (пристрій, закріплений на форменому одязі поліцейського) становить 30 діб. Разом із тим, відповідно до п. 4 розділу VIII цієї ж Інструкції строк зберігання відеозаписів за рішенням керівника органу, підрозділу поліції може бути збільшено у провадженнях у справах про адміністративні правопорушення. Отже керівник органу, підрозділу поліції не був позбавлений можливості збільшити строк зберігання портативних відеореєстраторів, у справах про адміністративні правопорушення, якими передбачено значний розмір штрафу, зокрема за ст. 130, ч.ч. 4, 5 ст. 126 КУпАП, однак такого рішення не прийняв, що позбавило відповідача виконати вимоги ч. 2 ст. 77 КАС України щодо надання доказів на підтвердження вчинення водієм інкримінованого адміністративного правопорушення.

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів, які підтверджують наявність події і складу адміністративного правопорушення, а також те, що відповідачем не були вжиті заходи щодо повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6446408 від 02.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП скасувати.

Провадження у справі закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646) судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 01.04.2026.

Суддя Т.Б. Сташків