Рішення № 135397725, 16.03.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/3168/25

Провадження № 2/935/532/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16 березня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Василенка Р.О., зі секретарем Криворучко Я.В., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

22.12.2025 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту № 8143145 від 14.07.2025 в розмірі 12111,00 грн. Позов обгрунтований тим, що 14.07.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронному вигляді був укладений договір кредитної лінії (Надійний) № 8143145, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 3 000,00 грн шляхом перерахування на банківський картковий рахунок відповідача зі строком кредитування 360 днів - до 08.07.2026 з процентною ставкою у розмірі 0,95% на день (фіксована), комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 517.50грн). 16.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладений договір факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до фізичних осіб, в тому числі за договором кредиту № 8143145 від 14.07.2025 до ОСОБА_1 . В порушення умов договору кредиту відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 12111,00 грн, яка складається із: тіло кредиту - 3000,00 грн, проценти 2593.50 грн, комісія - 517,50 грн, пеня/неустойка - 6000,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи за його відсутності, в яких останній не заперечує проти заочного розгляду справи .

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання у судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, представник відповідача адвокат Зачепіло З.Я. направила до суду відзив, в якому вказала, що проти позовних вимог заперечує, оскільки в матеріалах справи відсутні й суду не надано будь-яких належих доказів перерахування кредитних коштів за кредитним договором. Зазначила, що під час виконання кредитором своїх забов`язань по наданню кредитних коштів позичальнику, самим кредитором здійснюються такі дії, які повинні достатньо підтверджуватися договорами в тій формі і в тому змісті, в якому укладено між сторонами договірні правовідносини. Отже, докази про них мають бути вже створеними і саме сторона позивача повинна доводити обставини, на які посилається в позові. Інших документів, які б підтверджували отримання відповідачем грошових коштів від позивача на умовах договору кредитування, так само як і розрахунку заборгованості, графіку погашення платежів, виписки по кредитному договору, позивачем не надано. У матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків, а також, зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем. Крім того, у справі відсутні належні та достовірні докази передачі права вимоги до відповідача від первісного кредитора до позивача, в той же час, позивачем не надано підтвердження сплати первісному кредитору коштів за Договорами факторингу, як того вимагає Закон. Щодо нарахованої комісії відповідач вказує, що фактично позивач нараховував (протилежного не доведено), а відповідач сплачував комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок відповідача, що є незаконним. Також, вважає, що сума коштів у розмірі 4 500, 00 гривень за надання правової допомоги, є завищенною, неспівмірною із складністю справи, та підлягає зменшенню до 2 000 грн. Просить відмовити повністю у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В ході розгляду справи представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що в матеріалах справи містяться наступні документи, які підтверджують перерахування коштів на картковий відповідача: - Електронна платіжна інструкція № e6b85703-501f-4943-b6ea-0edd58ad358d від 14.07.2025 року видана ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», довідка № КД-000004975 від 24.11.2025 р. видана платіжною системою/ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», що підтверджує перерахування коштів за платіжною інструкцією /квитанцією № e6b85703-501f-4943-b6ea-0edd58ad358d від 14.07.2025 року та Лист №19/11/25-19683 від 19.11.2025 р. виданий Позикодавцем/ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», що підтверджує видачу/перерахування на банківську карту Відповідача/Клієнта онлайн-позики на підставі платіжної інструкції № e6b85703-501f-4943-b6ea-0edd58ad358d від 14.07.2025 року. Також, представник позивач подав заяву про зменшення позовних вимоги до суми 6 111,00 грн, з яких: 3 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 2593,50 грн сума заборгованості за процентами, 517, 50 грн сума заборгованості за комісією, просить прийняти заяву про зменшення позовних вимог.

Враховуючи вказану заяву, суд примає заяву представнкиа позивача про зменшення позовних вимог.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідив матеріали справи на засадах змагальності та в межах позовних вимог та дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За правилами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 14.07.2025 між ТОВ « Деал Фінанс Груп» та ОСОБА_1 в електронному вигляді був укладений договір кредитної лінії (Надійний) №8143145, який відповідачем підписаний електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора 366807, який був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу.

Відповідно до п. 2.1. Договору за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 2.2. договору сума кредиту складає 3000,00 грн, строк кредитування 360 днів, з процентною ставкою у розмірі 0,95% на день (фіксована), комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту, загальні витрати за кредитом 10777,50 грн; щомісячний платіж кожні 30 днів; неустойка 150,00 грн в день.

На підтвердження перерахування коштів відповідачу за кредитним договором надані такі документи: електронна платіжна інструкція № e6b85703-501f-4943-b6ea-0edd58ad358d від 14.07.2025 року видана ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», довідка № КД-000004975 від 24.11.2025 р. видана платіжною системою/ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», що підтверджує перерахування коштів за платіжною інструкцією /квитанцією № e6b85703-501f-4943-b6ea-0edd58ad358d від 14.07.2025 року та лист №19/11/25-19683 від 19.11.2025 р. виданий ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», що підтверджує перерахування на банківську карту відповідача онлайн-позики на підставі платіжної інструкції № e6b85703-501f-4943-b6ea-0edd58ad358d від 14.07.2025 року.

16.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладений договір факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025, відповідно до умов якого ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «Деал Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 8143145 від 14.07.2025, що підтверджується змістом самого договору та Реєстром прав вимоги №19/11/25-01 від 19.11.2025.

Відповідно до платіжної інструкції № 579936540.1 АТ «ОТП Банк», вбачається, що платник ТОВ «ДЕАЛ ФІНАСУ ГРУП» перерахувало ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» 1179754,18 грн згідно договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025, реєстр прав вимоги № 19/11/25-01 від 19.11.2025.

Частиною першою та другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з частиною першою статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування) під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.

Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (ст. ст. 12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Кредитний договір, як і договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц.

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

У постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.05.2020 у справі №200/5647/18, від 28.10.2020 року у справі №760/7792/14-ц, від 26.05.2021 у справі №204/2972/20 викладена правова позиція стосовно належних доказів, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорам. Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорами та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Первинні облікові документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми), дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належаними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитними договорами.

Надані представником позивача документи, а саме:електронна платіжна інструкція № e6b85703-501f-4943-b6ea-0edd58ad358d від 14.07.2025 року видана ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», довідка № КД-000004975 від 24.11.2025 р. видана платіжною системою/ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», що підтверджує перерахування коштів за платіжною інструкцією /квитанцією № e6b85703-501f-4943-b6ea-0edd58ad358d від 14.07.2025 року та лист №19/11/25-19683 від 19.11.2025 р. виданий ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», що підтверджує перерахування на банківську карту відповідача онлайн-позики на підставі платіжної інструкції № e6b85703-501f-4943-b6ea-0edd58ad358d від 14.07.2025 року, відповідають критеріям належності та достовірності, яким повинні відповідати засоби доказування у цивільному процесі, а тому суд вважає, що кредитний договір № 8143145 від 14.07.2025 підписаний ОСОБА_1 електронним одноразовим ідентифікатором 366807 та факт перерахування коштів підтверджений, а отже кредитний договір з відповідачем укладений.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором № 8143145 від 14.07.2025. становить 12111.00 грн, з яких 3000,00 грн - тіло кредиту; 2593.50 грн - проценти, 517,50 грн комісія. Натомість відповідачем не надано належних доказів, які б спростували зазначені в договорі обставини, не надав свого розрахунку заборгованості чи виписки з картки, яка підтверджувала б факт не отримання коштів. Крім того, у відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що «відповідач сплачував комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок відповідача, що є незаконним» фактично визнавши укладення договору, користування коштами та сплату кредитних коштів. Щодо комісії за надання кредиту в розмірі 517,50 грн, то суд зазначає, що вказана комісія є одноразовою та передбачена п.п. 2.28 договору, а тому також підлягає стягненню.

Також суду надані належні та достовірні докази передачі права вимоги до відповідача від первісного кредитора до позивача, так позивачем надано підтвердження сплати первісному кредитору коштів за договором факторингу, а саме платіжна інструкція № 579936540.1 АТ «ОТП Банк», з якої вбачається, що платник ТОВ «ДЕАЛ ФІНАСУ ГРУП» перерахувало ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» 1179754,18 грн згідно договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025, реєстр прав вимоги № 19/11/25-01 від 19.11.2025.

Проаналізувавши надані позивачем докази в їх сукупності на предмет їх належності, достовірності, достатності та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, надавши оцінку нормам матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов`язання, що призвело до порушення майнових прав позивача, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню частково з підстав наведених, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 6111,00 грн, яка складається із: тіло кредиту - 3000,00 грн, проценти 2593,50 грн, комісія - 517,50 грн.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, в тому числі й щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі є витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновки, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін».

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.

На підтвердження понесених позивачем витрат з надання правничої допомоги представник позивача надав: копію договору про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025; копію витягу з акту № 2-ДІЛ від 01.12.2025, за змістом якого вбачається, що правнича допомога надана на суму 4500,00 грн; копію платіжної інструкції № 579936562.1 від 11.12.2025.

З огляду на зазначене, суд вважає, що стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 2500 грн. є обґрунтованим та доведеними належними доказами, враховуючи також критерій реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом позов задоволений частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 2-5, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 352, 354ЦПК України, на підставі ст. ст. 509, 526, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за договором кредиту № 8143145 від 14.07.2025 в розмірі 6111 (шість тисяч сто одинадцять) грн 00 коп, а також стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн і 2500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині стягнення заборгованості витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, офіс 40/3, ЄДРПОУ 44280974.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 26.03.2026.

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО