Ухвала суду № 135397467, 18.03.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа №278/343/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Кравчук Д.В., розглянувши скаргу, подану представником АТ КБ «ПриватБанк» адвокатом Захаровою Аліною Олегівною на дії та рішення державного виконавця, заінтересовані особи: Корольовський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

Представник стягувача звернулася до суду з даною скаргою, в якій просить визнати незаконною і скасувати постанову державного виконавця від 28.05.2025 про закінчення виконавчого провадження.

Скарга мотивована тим, що рішенням суду з боржників на користь банку стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором №ZRL0AE0000134861 від 28.08.2008 в сумі 22365,56 доларів США, що еквівалентно курсу НБУ складає 540799,21 грн, та витрати по сплаті судового збору в сумі 8111,99 грн.

На виконання даного рішення отримано виконавчий лист та пред`явлено його до примусового виконання.

28.05.2024 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, в якій зазначено, що рішення виконано фактично у повному обсязі.

Незгода з діями виконавця полягає в тому, що в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено, що розмір заборгованості складає 540799,21 грн, в той час, коли у виконавчому документі заборгованість визначена в сумі 22365,56 доларів США, заборгованість повинна була стягуватися в іноземній валюті - доларах США.

23.01.2026 ухвалою суду прийнято до свого провадження вказану скаргу та призначено судове засідання (а.с. 28).

Від представника Корольовського відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Трохачової М.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на те, що 15.05.2025 на депозитний рахунок відділу ДВС надійшли кошти у сумі 587999,95 грн, які розподілені відповідно до ст. 45, 47 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі повного погашення заборгованості винесено постанову про закінчення даного виконавчого провадження (а.с. 40-47).

18.02.2026 від представника АТ КБ «ПриватБанк» - Кіріченко В.І. надійшла заява, із якої вбачається, що вона просить задовольнити подану скаргу, із підстав, викладених у самій скарзі та даній заяві (а.с. 51-70).

У судове засідання учасники не з`явились.

Від представника Корольовського відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Трохачової М.В. надійшла заява про розгляд справи у її відсутності (а.с. 71).

Від представника АТ КБ «ПриватБанк» Ковальчука А.В. надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, скаргу просив задовольнити (а.с. 74-75).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали скарги та цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 31.03.2016 з з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість договором №ZRL0AE0000134861 від 28 серпня 2008 року у розмірі 22365,56 доларів США, що еквівалентно курсу НБУ складає 540799 гривень 21 копійка, яка складається з наступного: 6699,70 доларів США, що еквівалентно курсу НБУ складає 161998 гривень 74 копійки заборгованість за кредитом; 979,35 доларів США, що еквівалентно курсу НБУ складає 23680 гривень 68 копійок заборгованість по процентам за користування кредитом; 219,46 доларів США, що еквівалентно курсу НБУ складає 5306 гривень 54 копійки заборгованість по комісії за користування кредитом; 13392,18 доларів США, що еквівалентно курсу НБУ складає 323822 гривні 91 копійка пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 10,34 доларів США, що еквівалентно курсу НБУ складає 250 гривень штраф (фіксована частина); 1064,53 доларів США, що еквівалентно курсу НБУ складає 25740 гривень 34 копійки - штраф (процентна складова) та судові витрати у сумі 8111,99 грн (а.с. 10-11).

09.02.2022 на виконання даного рішення видано виконавчий лист (а.с. 12) та постановою державного виконавця від 23.02.2022 відкрито виконавче провадження з виконання цього листа (а.с. 13). Заборгованість, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача, в постанові про відкриття виконавчого провадження вказана в сумі 540799,21 грн.

28.05.2024 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с. 14).

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд у разі встановлення обґрунтованості скарги визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

При цьому правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, проте не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.

Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини третьої зазначеної статті Закону у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.

Порядок звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті, визначений у статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» є аналогічним тому, що містився у статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІУ, який втратив чинність. Положення вказаних статей є ідентичними.

У постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16 (провадження № 14- 446цс18) Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України «Про виконавче провадження» органи державної виконавчої служби мають рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках для зарахування коштів виконавчого провадження, обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам. Відповідно до частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Стаття 49 Закону України «Про виконавче провадження» саме питання звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті. Так, відповідно до ч. 3, 5 вказаної статті у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця. Витрати у зв`язку з валютообмінними фінансовими операціями та інші витрати, пов`язані з перерахуванням коштів, покладаються на боржника.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином Закон України «Про виконавче провадження» прямо передбачає дії виконавця в разі стягнення боргу, що обліковується в іноземній валюті.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2023 року в справі № 2218/25821/2012 (провадження № 61-1864св23) зазначено, що «за змістом пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною 2 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. Отже, державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист, або у зв`язку із визнанням судом, серед іншого, виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню».

Таким чином, виконання рішення вважається закінченим із моменту сплати боржником усіх сум, присуджених на користь стягувача відповідно до змісту виконавчого листа.

Відтак, належним виконанням судового рішення про стягнення грошових коштів є зарахування відповідної суми на рахунок стягувача.

Відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц, у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України не вважається належним виконанням (пункт 52).

Згідно виписки АТ КБ «ПриватБанк» за період з 31.03.2016 по 15.01.2026 сплачено боржниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по виконавчому листу в погашення боргу 13748,06 доларів США, а згідно виконавчого листа підлягає стягненню 22365,56 доларів США.

Таким чином, у зв`язку з ухваленням судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті, стягувачу має бути перерахована сума саме в іноземній валюті, визначена судовим рішенням, а у боржників існує обов`язок виконати зобов`язання саме в іноземній валюті (доларах США), а не у національній валюті України - гривні.

Вказані вище вимоги Закону при стягненні боргу за виконавчим листом державним виконавцем не виконані та були проігноровані.

Так, станом на час звернення до суду з позовом курс долара США до гривні становив 26,21 грн за 1 долар США, в той час, як станом на дату закриття виконавчого провадження (28.05.2024) 40,30 грн за 1 долар США. Тому, стягнута під час виконання рішення суду сума заборгованості не відповідає такій заборгованості, яка визначена рішенням суду.

Таким чином, у разі стягнення заборгованості у гривні та частинами, заборгованість слід визначати з врахуванням офіційного курсу станом на день оплати частини такої заборгованості.

У зв`язку із чим, суд приходить до висновку, що скарга про визнання постанови від незаконною та її скасування підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 450, 451 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу подану представником АТ КБ «ПриватБанк» адвокатом Захаровою Аліною Олегівною на дії та рішення державного виконавця, заінтересовані особи: Корольовський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Корольовського відділу Державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Орликівської Віри Володимирівни від 28.05.2024 про закінчення виконавчого провадження №68740230.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Повна ухвала складена та підписана 01.04.2026.

Суддя О. М. Дубовік