Ухвала суду № 135397369, 01.04.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5888/23

Категорія 15

2/295/2637/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Кузнєцова Д.В.,

за участі секретаря с/з Карпішиної С.С.,

представника позивача адвоката Приведьона В.М.,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Пасенка В.В.,

представника відповідача ГУ Держгеокадастру у Житомирській області Горкуши М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, запису про державну реєстрацію, витребування земельної ділянки, скасування відомостей про право власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» № 6-5950/14-17-СГ від 20.09.2017 року (зі змінами, внесеними наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 6-6321/14-17-СГ від 05.10.2017 року); скасувати рішення про державну реєстрацію права власності та запис про проведену державну реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку кадастровий номер 1822083000:07:002:2016 площею 0,0894 га за ОСОБА_3 ; витребувати з володіння ОСОБА_1 згадану земельну ділянку та скасувати відомості про речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 01 листопада 2017 року № 23129165.

17.02.2026 року на адресу суду за допомогою системи «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 в особі представника адвоката Пасенка В.В., надійшов зустрічний позов до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету, визнання недійсним державного акту.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Пасенко В.В. просив прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісною позовною заявою, пославшись на те, що заявлені ОСОБА_2 у первісному позові вимоги є взаємопов`язаними з позовними вимогами у зустрічному позові, відповідно їх спільний розгляд є доцільним, задоволення зустрічного позову може виключити задоволення первісного позову. Представник не вважає, що право на подання зустрічного позову його довіритель втратив, так як справа була повернута Верховним Судом на новий розгляд і відсутність в ухвалі від 09.02.2026 про прийняття справи до свого провадження встановленого судом строку для подання відзиву не є перешкодою для звернення із зустрічним позовом.

Натомість представник позивача адвокат Приведьон В.М. в судовому засіданні заперечив проти прийняття зустрічного позову, оскільки його спільний розгляд із первісним позовом є недоцільним, обидва позови не взаємопов`язані, так як вони не виникають з нових правовідносин. До того ж, відповідач мав право подати зустрічний позов саме до позивача за первісним позовом для їх спільного розгляду, однак у зустрічному позові визначено два відповідачі. На думку представника, відмова у прийнятті зустрічного позову не перешкодить зверненню відповідача з ним до суду на загальних підставах шляхом пред`явлення окремого позову.

Представник ГУ Держгеокадастру у Житомирській області у вирішенні питання прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом поклався на розсуд суду. Вважає, що строк звернення із зустрічним позовом не пропущений, так як останній не визначався ухвалою суду від 09.02.2026.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття до спільного розгляду з первісним позовом зустрічного позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету, визнання недійсним державного акту, суд виходить з наступного.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Лєдньова Д.М. від 26.05.2023 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання незаконними наказу, скасування права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки, а також встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подачі відзиву на позов та доказів що підтверджують обставини на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 11.04.2024 року позов ОСОБА_2 задоволено частково: скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» № 6-5950/14-17-СГ від 20.09.2017 року (зі змінами, внесеними наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 6-6321/14-17-СГ від 05.10.2017 року); скасовано державну реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 23129165 від 01.11.2017 року; вирішено питання щодо судових витрат.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 30.10.2024 року рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11.04.2024 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 17.12.2025 року рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11.04.2024 року та постанову Житомирського апеляційного від 30.10.2024 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. 09.02.2026 року справу прийнято до свого провадження, постановлено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Учасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини першої статті 43 ЦПК України).

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК України).

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (частина сьома статті 178 ЦПК України). Якщо розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, то відзив подається протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (частина перша статті 278 ЦПК України).

Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (частина перша статті 193 ЦПК України).

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (частина третя статті 194 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року в справі № 237/3566/17 (провадження № 61-13886св21) вказано, що: «право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним; подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання».

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України). Отже, зустрічна позовна заява, подана до суду поза межами строку для подання відзиву, підлягає поверненню судом заявнику.

Європейський суд з прав людини вказує, що «принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником» (MALA v. UKRAINE, № 4436/07, § 48, ЄСПЛ, від 03 липня 2014 року).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що:

ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 26.05.2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання незаконними наказу, скасування права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки; розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (т. 1 а.с. 27-28);

у встановлений в ухвалі строк зустрічний позов ОСОБА_1 не подано;

17.02.2026 року відповідач ОСОБА_1 подав зустрічний позов до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету, визнання недійсним державного акту.

Судом встановлено, що представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Пасенко В.В. 13.06.2023 року ознайомився із матеріалами справи та отримав копії матеріалів справи, а вже 19.06.2023 року подав до суду відзив на позовну заяву. Натомість із зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 звернувся лише 17.02.2026 року (т. 1 а.с. 46, а.с. 53-57, т. 4 а.с. 2-6).

Отже, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Враховуючи, що вимоги закону щодо строку пред`явлення зустрічного позову відповідачем не виконано, зустрічна позовна заява подана до суду поза межами строку для подання відзиву, відповідачем не подане клопотання про визнання поважними причини пропуску процесуального строку для пред`явлення зустрічного позову та про його продовження, а також керуючись положенням ч. 3 ст. 194 ЦПК України суд дійшов висновку про необхідність повернення зустрічного позову відповідача ОСОБА_1 заявнику.

Аналогічні висновки наведені Верховним Судом в ухвалі від 14 лютого 2024 року у справі № 924/866/21 та у постанові від 29 березня 2023 року у справі № 366/2863/20 (провадження № 61-436св23).

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

У даному контексті судом додатково звернуто увагу на ту обставину, що гр. ОСОБА_1 вже звертався до Житомирського районного суду Житомирської області із абсолютно аналогічними зустрічному позову вимогами, пред`явленими так само до виконкому Житомирської міської ради та ОСОБА_2 , та ухвалою суду від 13 січня 2026 року позов ОСОБА_1 був залишений без розгляду за власною ініціативою позивача, на підставі поданої ним відповідної заяви. Тобто, безпосередньо гр. ОСОБА_1 виступив ініціатором припинення судового провадження, порушеного за пред`явленим ним позовом, що не позбавляє його права повторно звернутись із аналогічним позовом у загальному порядку.

З огляду на викладене, керуючись ст. 12, 43, 193, 194, 352-354 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

Зустрічний позов ОСОБА_1 повернути заявнику.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.

Суддя Д.В. Кузнєцов