Рішення № 135397061, 18.03.2026, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/99/26

Провадження № 2/168/145/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого-судді Хаврони О.Й.,

з участю: секретаря Островерхої Т.С.,

розглянувши в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

29.01.2026 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.02.2024 року ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір про відкриття кредитної лінії №1348-4186, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку, передбаченому договором. Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, суму кредиту не повернув та не виконав інших своїх грошових зобов`язань, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість. Станом на 29.12.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 22201,68 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом 4989,25 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 17212,43 грн. Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТзОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 2792,43 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 19409,25 грн. Враховуючи наведене, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 19409,25 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 4989,25 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 14420 грн., а також покласти на нього судові витрати.

Ухвалою судді від 11.02.2026 року провадження у справі відкрито та розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у клопотанні, доданому до позову, просить проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. 18.03.2026 року від відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності у зв`язку з перебуванням на військовій службі. У заяві відповідач також просить скасувати нараховані проценти або розстрочити виконання рішення в частині сплати заборгованості строком на шість і більше місяців, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (ч.2 ст.247 ЦПК).

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

13.02.2024 року ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір про відкриття кредитної лінії №1348-4186, відповідно до умов якого (п.2.2) кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання йому грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому договором.

Основні умови кредитування згідно цього кредитного договору: сума кредиту 5000 грн.; базовий період користування кредитом - 14 календарних днів; строк кредитування - 300 днів; знижена % ставка 1,20% в день; стандартна % ставка 1,50 % в день.

13.02.2024 року ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» надало (перерахувало) відповідачу грошові кошти в сумі 5000 грн., що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та квитанцією платіжної системи LiqPay.

Загальна сума платежів на повернення кредиту здійснених ОСОБА_1 становить 5590,75 грн: 26.02.2024 1190,75 грн, 14.03.2024 100,00 грн, 10.04.2024 100,00 грн, 12.04.2024 1000,00 грн, 18.04.2024 700,00 грн, 23.04.2024 1000,00 грн, 01.05.2024 1500,00 грн.

Станом на 29.12.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 22201,68 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом 4989,25 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 17212,43 грн.

Разом з тим, у позовній заяві позивач вказує, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме, часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 2792,43 грн.

Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Ч.2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Ст. 627 ЦК України визначає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч.1 ст.8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно приписів ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В порушення вищезазначених правових норм та умов договору позичальник своєчасно не повернув кредит, тобто порушив свої зобов`язання перед позивачем.

Як встановлено судом, за умовами кредитного договору №1348-4186 від 13.02.2024 року відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн. строком на 300 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом за зниженою % ставкою 1,20% в день, стандартною % ставкою 1,50 % в день, пільговою % ставкою 1,20 % в день.

Відповідно до ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч.4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року №3498-IX та набрала чинності 24.12.2023 року.

Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5% поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Отже, укладаючи 13.02.2024 року кредитний договір, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, позивач не мав права визначати денну проценту ставку у розмірі 1,50 %, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №1348-4186 від 13.02.2024 року, станом на 29.12.2025 року, нарахування відсотків здійснено позивачем за період з 13.02.2024 року по 08.12.2024 року (за 300 днів), тобто в межах дії договору. Разом з цим, нарахування здійснювалось за процентною ставкою 1,2 % за перші 28 днів та 1,5% за решту 272 днів, що не відповідає вимогам закону. Відповідач вніс сім платежів на повернення кредиту, а саме: 26.02.2024 у розмірі 1190,75 грн, 14.03.2024 у розмірі 100,00 грн, 10.04.2024 у розмірі 100,00 грн, 12.04.2024 у розмірі 1000,00 грн, 18.04.2024 у розмірі 700,00 грн, 23.04.2024 у розмірі 1000,00 грн, 01.05.2024 у розмірі 1500,00 грн. Разом сплачено: 5590,75 грн.

У зв`язку з цим заявлена до стягнення заборгованість підлягає перерахунку: 5000х1%х300 = 15000 5590,75 (сплачених відповідачем) = 9409,25 грн процентів.

Позивач просить стягнути 4989,25 грн. основного боргу.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Таким чином загальна сума задоволених позовних вимог таким чином складає 14398,50 грн. = 4989,25 грн. основного боргу + 9409,25 грн. процентів.

Наявна у матеріалах справи довідка за формою №5 від 30.07.2025 року №351 підтверджує, що ОСОБА_1 проходить військову службу під час загальної мобілізації з 11.03.2025 року, тобто вже після завершення періоду нарахування процентів за Кредитним договором.

При цьому, відповідачем не надано доказу, що він проходив військову службу саме у період, за який кредитором було здійснено нарахування процентів, а також не доведено наявності інших правових підстав для звільнення його від сплати відсотків у спірний період.

Таким чином, п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», які діють щодо відповідача ОСОБА_1 як військовослужбовця ЗСУ, в даній справі до застосування не підлягають.

Відповідно до ст.265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині рішення вказується про порядок і строк виконання рішення та надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Згідно з ст.267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Враховуючи доводи відповідача, викладені ним у заяві про розстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення поданої заяви про розстрочення виконання судового рішення строком на 2 місяці.

Крім того, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову з відповідача на користь позивача слід стягнути 1975,06 грн. судового збору (14398,50 грн. х 2662,40 грн. / 19409,25 грн.).

На підставі викладеного, ст.ст. 526, 536, 1046, 1048, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1348-4186 від 13.02.2024 року в розмірі 14398 (чотирнадцять тисяч триста дев`яносто вісім) грн. 50 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 1975 (одну тисячу дев`ятсот сімдесят п`ять) грн. 06 коп.

Розстрочити виконання рішення суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 14398 (чотирнадцять тисяч триста дев`яносто вісім) грн. 50 коп. на 2 (два) місяці з дня набрання рішенням законної сили, шляхом сплати ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» по 7199 (сім тисяч сто дев`яносто дев`ять) грн. 25 коп. щомісяця.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», адреса місця знаходження: б-р Лесі Українки, буд.26, оф.407, м.Київ, код ЄДРПОУ 38548598.

Представник позивача: Огоновська Юлія Степанівна, адреса: б-р Лесі Українки, буд.26, оф.407, м.Київ, РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення суду складене 18.03.2026 року.

Суддя О. Й. Хаврона