Рішення № 135396453, 02.04.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/880/26

2/154/865/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

02 квітня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Вітера І.Р.,

за участю секретаря судових засідань Багдасарової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № 71731962 з ОСОБА_1 (далі відповідач)у сумі 23 765 гривень та судових витрат.

Суть позовних вимог.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 11 квітня 2025 року між первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі також ТОВ «1 БАНК», первісний кредитор) та відповідачем було укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71731961 (далі Кредитний договір), в сумі 14 000,00 грн на строк 30 днів під 0,225% в день. Договір був укладений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора (електронного підпису), що відповідає нормам Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов договору, 11 квітня 2025 року кредитор перерахував відповідачу 14 000,00 грн на його банківську картку.

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів і комісії не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 27/03/25. Відповідно до Реєстру боржників № 14 від 26 серпня 2025 року до вказаного Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 71731961 в розмірі 23 765,00 грн, яка складається з: 14 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; - 945,00 грн сума заборгованості за відсотками; 6 720,00 грн сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування Кредитом; 2 100,00 грн комісія за надання Кредиту.

Позивач посилався на статті 525, 526, 610, 629, 1049, 1054 Цивільного кодексу України по суті вимог щодо стягнення заборгованості, а також статті 512, 514 ЦК України, що регулюють перехід прав кредитора до нового кредитора за договором факторингу.

Окрім основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати у сумі 2 662,40 грн (судовий збір).

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 02 березня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.

Відповідачем отримано рекомендоване повідомлення про виклик до суду, що підтверджується його розпискою від 11 березня 2026 року.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в своєму позові просив справу розглядати без участі представника позивача та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснений судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до положень статей 280289 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Встановлені судом фактичні обставини справи по суті позову.

Судом встановлено, що 11 квітня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71731961, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) «78411» і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору, Товариство надало Клієнту фінансовий кредит на наступних умовах: сума виданого кредиту 14 000,00 гривень; дата надання кредиту 11 квітня 2025 року; строк кредитування 30 днів, тобто до 10 травня 2025 року; процентна ставка 0,225% в день (фіксована); комісія за надання кредиту 15% від суми наданого Кредиту, що у грошовому виразі складає 2 100,00 грн.

На підтвердження виконання первісним кредитором умов Кредитного договору, позивач надав підтвердження перерахування коштів від 11 квітня 2025 року, відповідно до якого 11.04.2025 о 21:54:09 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 14 000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 через платіжну систему VISA в АТ «ТАСКОМБАНК».

Факт отримання 11 квітня 2025 року відповідачем кредиту у розмірі 14 000,00 грн підтверджується матеріалами справи.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 БАНК» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 14 від 26 серпня 2025 року до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 23 765,00 грн.

Відповідно до Розрахунку заборгованості, долученого позивачем до справи, первісним кредитором проводилось нарахування процентів у розмірі 31,50 грн щодня (0,225% від суми кредиту 14 000 грн) з 11.04.2025 по 10.05.2025 включно (30 днів), що складає 945,00 грн. Після закінчення строку кредитування, починаючи з 11.05.2025, первісним кредитором нараховувалися підвищені проценти за понадстрокове користування кредитом у розмірі 4% в день (560,00 грн на день) на загальну суму 6 720,00 грн за 12 днів прострочення.

Мотиви, з яких виходить суд по суті спору, та застосовані норми права.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У справі встановлено, що 11 квітня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 71731961, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) «78411» і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, тобто укладено договір шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписуючи договір, позичальник ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися.

Таким чином, факт укладення Договору надання коштів у кредит № 71731961 від 11 квітня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» є доведеним. Зазначений Договір відповідачем не оспорювався, у передбаченому законом порядку не визнаний недійсним.

В подальшому, 26 серпня 2025 року відповідно до Реєстру боржників № 14 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Факт перерахування грошових коштів підтверджено квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» від 11.04.2025 про переказ на картку № НОМЕР_2 грошових коштів в розмірі 14 000,00 грн, номер транзакції: ce2492ee-6f5a-49d8-9e37-6c503ba9b579.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем отримано кредитні кошти за Договором надання коштів у кредит № 71731961 від 11 квітня 2025 року у сумі 14 000,00 грн, однак він належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання та не повернув кредитні кошти у передбачений договором строк, що підтверджено у справі долученим розрахунком заборгованості первісного кредитора.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 14 000,00 грн.

Щодо процентів за користування кредитом та комісії.

Відповідно до п. 2.2.3 Кредитного договору, процентна ставка становить 0,225% в день (фіксована). Відповідно до п. 2.5 Договору, проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Кредиту, виходячи із строку фактичного користування Кредитом та до повного погашення заборгованості за Договором.

Відповідно до п. 2.2.4 Кредитного договору, Комісія за надання кредиту складає 15,00% від суми наданого Кредиту, що у грошовому виразі складає 2 100,00 грн.

Відповідно до п. 6.2 Договору, Комісія за надання кредиту нараховується в день надання Кредиту та підлягає сплаті Позичальником в останній день користування Кредитом відповідно до п. 2.2 Договору.

Судом встановлено, що строк кредитування за Договором становить 30 днів з 11 квітня 2025 року до 10 травня 2025 року включно (п. 2.2.2 Договору).

За 30 днів користування кредитом нараховано проценти у розмірі: 14 000,00 грн ? 0,225% ? 30 днів = 945,00 грн.

Суд погоджується з розрахунком процентів за період кредитування та вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення 945,00 грн процентів за користування кредитом та 2 100,00 грн комісії за надання кредиту.

Проте суд не погоджується з розрахунком процентів за понадстрокове користування кредитом у сумі 6 720,00 грн, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 10.5.1 Кредитного договору та визначення п. 1.26, у разі порушення строків повернення Кредиту Позичальником нараховуються Проценти за понадстрокове користування Кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2. Договору (4,00% за кожен день такого користування).

Зазначені Проценти за понадстрокове користування Кредитом є грошовими коштами, що нараховуються на залишок суми кредиту у передбачених Договором випадках за невиконання Позичальником умов Договору. Відповідно до п. 1.5 та 1.26 Договору, Заборгованість включає, серед іншого, підвищені Проценти за понадстрокове користування кредитом (у разі їх нарахування).

Таким чином, Проценти за понадстрокове користування Кредитом у розмірі 4% на день, передбачені п. 10.5.1 Кредитного договору, є передбаченою договором відповідальністю за порушення грошового зобов`язання, що за своєю правовою природою є заходом відповідальності у розумінні частини 2 статті 625 ЦК України.

У цьому випадку п.7.1 Договору визначено, що продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку кредитування та зміну кредитної ставки чи дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

На підтримку цього висновку суд посилається на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та підтверджений у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, відповідно до якого після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. У разі сумніву щодо природи відповідних нарахувань слід застосовувати принцип contra proferentem слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав.

Хоча ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачає можливість встановлення сторонами в договорі іншого розміру процентів за порушення грошового зобов`язання (ніж 3% річних), однак у період виникнення та існування спірних правовідносин на застосування цієї норми поширюється дія законодавчого мораторію.

Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. У подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які були затверджені відповідними Законами України, строк дії воєнного стану в Україні продовжувався та він продовжує діяти на час розгляду справи.

Кредитний договір № 71731961 укладено 11 квітня 2025 року тобто в період дії воєнного стану в Україні. Строк виконання зобов`язань за Договором закінчився 10 травня 2025 року, також у період дії воєнного стану. Відповідно, прострочення виконання відповідачем зобов`язань за Кредитним договором виникло в умовах воєнного стану.

З огляду на викладене, нарахування Процентів за понадстрокове користування Кредитом у розмірі 4% на день (6 720,00 грн), які є заходом відповідальності, передбаченим статтею 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання в умовах воєнного стану суперечить приписам пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Висновки суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за Кредитним договором № 71731961 від 11 квітня 2025 року в розмірі 17 045,00 гривень, яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу 14 000,00 грн; заборгованості за процентами 945,00 грн; комісії за надання кредиту 2 100,00 грн.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Звертаючись до суду з позовом, позивачем понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, а саме у розмірі 17 045,00 грн з заявлених 23 765,00 грн, що складає орієнтовно 71,72% задоволених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у сумі 1 909,83 грн (2 662,40 грн ? 71,72%).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, будинок 2, реквізити IBAN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за Кредитним договором № 71731961 від 11 квітня 2025 року в сумі 17 045 (сімнадцять тисяч сорок п`ять) гривень 00 копійок, яка складається з: - заборгованості за основною сумою боргу 14 000,00 грн; заборгованості за процентами 945,00 грн; комісії за надання кредиту 2 100,00 грн; а також понесені судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 1 909 (одна тисяча дев`ятсот дев`ять) гривень 83 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідач має право подати до суду, який ухвалив заочне рішення, заяву про перегляд цього рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ігор ВІТЕР