Ухвала суду № 135395236, 02.04.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/2318/25

Номер провадження 1-кп/725/89/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2026 року

Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці об`єднане кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024261060000008 від 28.11.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч.1 ст.209 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Чернівецького районного суду м. Чернівців перебуває об`єднане кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч.1 ст.209 КК України, яке призначено до підготовчого розгляду.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в обґрунтування якого вказував, що ризики, які враховувалися судом при обранні запобіжного заходу продовжують діяти. Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, зокрема особливо тяжкого проти власності, за вчинення якого кримінальним законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до 12 років. На думку прокурора, більш м`які види запобіжного заходу обвинуваченому не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду у кримінальному провадженні та не зможуть запобігти настанню ризиків, визначених у ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисники заперечували щодо продовження строку дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт. Крім того, один із захисників захисник просив, що у разі якщо суд не знайде підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який, визначити розмір застави, який би був більш доступний для обвинуваченого та він би мав матеріальну можливість її внести.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав заявлене ним клопотання, думку обвинуваченого та його захисників, суд вважає, що заявлене прокурором клопотання про продовження строку дії обраного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Тримання особи під вартою, завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину та повинно оцінюватися із іншими обставинами кримінального провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України»).

При цьому, частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як убачається з обвинувальних актів, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, зокрема особливо тяжкого проти власності, за вчинення якого кримінальним законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до 12 років.

Таким чином, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою, суд виходить з вимог п.4 ч.2 ст.183 КПК України, відповідно до якого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Крім того, беручи до уваги, що ОСОБА_7 ухилявся від суду та будучи належним чином повідомлений судом про час та місце розгляду справи, шляхом направлення поштою судових повісток на жодне судове засідання не з`явився, перевірялася судом й інформація щодо можливої мобілізації обвинуваченого, однак дані не підтвердилися, та останній був оголошений у розшук, відносно нього було заведено оперативно-розшукову справу, а тому суд враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, а також обставини щодо ухилення обвинуваченого від суду, вважає за необхідне клопотання прокурора про продовження строку дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Крім того, прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

При цьому, підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту й відповідно зменшення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, суд не вбачає.

До того ж, дане об`єднане кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового розгляду та на даний час не було призначено до судового розгляду з незалежних від суду причин, й відповідно не було допитано самого обвинуваченого, не досліджені докази, не допитані свідки тощо.

Крім того відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, а тому вважає за необхідне визнатичи ОСОБА_7 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 грн.

Таким чином, виходячи із положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, а також вимог ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 2 місяці із визначенням застави..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 197, 199, 314, 315, 316 КПК України, -

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати продовженим до 31 травня 2026 року.

Застава, визначена в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 грн.(двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень), може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Одержувач ТУ ДСА України в Чернівецькій області, код ЄДРПОУ: 26311401, МФО 820172, банк: Казначейство України, рахунок: UA548201720355279001000008745 призначення платежу застава (із зазначенням інформації про ухвалу суду, прізвище ім`я по-батькові підозрюваного).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до уповноваженого у кримінальному провадженні прокурора чи суду із встановленою ними періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він буде перебувати, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Чернівецького районного суду міста Чернівців.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена в порядку КПК України.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців ОСОБА_1