Рішення № 135394900, 01.04.2026, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 2/714/144/26

ЄУН: 714/1850/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2026 р. м.Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі :

головуючого-судді Єфтемій С.М.за участю: секретаря судового засідання Постевка Г.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕККТ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТ») звернулося до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 01.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» (далі - Первісний кредитор чи ТОВ «ІНФІНАНС») та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 0505583716/1 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у розмірі 3000 грн., строк кредитування кредитом 30 днів, строк дії Договору - 3 роки, відсоткова ставка - 1.75% за один день користування кредитом.

Згідно з договором факторингу №16-12/21 від 16 грудня 2021 року, ТОВ «ІНФІНАНС» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги за кредитними договорами, в т.ч. і відносно вищевказаного кредитного договору укладеного із відповідачкою ОСОБА_1 .

У свою чергу, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» згідно з договором факторингу №10-01/2023 від 10 січня 2023 року передало - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», тобто позивачу, право вимоги за кредитними договорами, що існують на дату відступлення право вимоги, в т.ч. і щодо договору укладеного із відповідачкою ОСОБА_1 .

Оскільки, ОСОБА_1 на порушення умов кредитного договору, свої зобов`язання щодо своєчасного повернення отриманого кредиту та сплатити відсотків не виконує, за нею утворилася заборгованість на загальну суму 47 782 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 3000 грн. та заборгованості за відсотками - 44 782 грн. 50 коп., яку позивач, як правонаступник ТОВ «ІНФІНАНС», просив стягнути з неї, а також витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін.

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2025 року було відкрито провадження по справі яку призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач будучі належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив. Втім, за змістом позовної заяви представниця позивача Ткаченко М. просить провести розгляд справи у її відсутності. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 будучі належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилася, відзив на позов не надала, у зв`язку з чим, суд в силу ст. 280 ЦПК України, з урахуванням заяви представниці позивача, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

За наведених обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, згідно ч.8 ст.178 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2020 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання позики в тому числі на умовах фінансового кредиту та отримання кредиту згідно Заявки-анкети № 3278629 та на умовах пропозиції (оферти) на укладання електронного Договору позики № 0505583716/1, що акцептована відповідачкою шляхом підписання електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора 5f0r0q.

Відповідно до заявки-анкети на отримання кредиту № 3278629 від 01.10.2020 року, пропозиції укласти договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0505583716/1 від 01.10.2020 року та акцепту оферти від 01.10.2020 року на укладання договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0505583716/1 від 01.10.2020 року, які підписані відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором, сторони дійшли згоди, що позичальнику ОСОБА_1 надається кредит на таких умовах: розмір кредиту 3000,00 грн.; строк користування кредитом 30 днів; строк дії договору 3 роки; відсоткова ставка 1,75 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації; максимальна відсоткова ставка 3,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується за умови неналежного виконання умов договору. Реквізити платіжної карти для отримання кредиту НОМЕР_4.

Відповідачка здійснила дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором підписання електронного договору та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем ТОВ «Інфінанс» було перераховано грошові кошти у розмірі 3000 грн.

Відповідно до Договору, Сторони погодили, що Договір укладається в електронній формі на Сайті Кредитодавця www.moneyboom.ua, беззаперечним прийняттям (акцептом) умов даного Договору Позичальником є проставлення в особистому кабінеті на сайті Товариства спеціальної відмітки про згоду укласти договір на запропонованих Товариством умовах та підписання Акцепту шляхом використання електронного підпису одна розовим ідентифікатором, згідно п.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно п.7.1. Правил надання грошових коштів у позику, первинний строк користування кредитом в рамках Фінансового кредиту, встановлений Сторонами у відповідному Договорі фінансового кредиту може бути Пролонгований на строк, що відповідає кількості днів, на яку було первинно видано кредит та який вказаний при оформленні відносин між Сторонами в Договорі.

Як вбачається з п.7.1. Правил, пролонгація кредиту здійснюється якщо, на момент продовження строку поточного кредиту строк дії Договору фінансового кредиту не закінчився і позичальником повністю сплачено нараховані проценти (у разі відповідної вимоги Товариства - неустойка та штрафні санкції) за Основним боргом до дня здійснення продовження строку дії поточного кредиту. Тобто, пролонгація кредиту здійснюється виключно за умови попередньої оплати нарахованих процентів за користування кредитом (у разі наявності, сплати неустойки та штрафних санкцій на вимогу Товариства) за фактичну кількість днів користування кредитом.

Відповідно до п. 7.3.6. Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, у випадку неналежного виконання позичальником умов договору, якщо відсоткова ставка дорівнює 1,75 % за один день користування кредитом на період строку користування кредитом в розмірі відсоткової ставки, встановленої договором, на період прострочення позичальником строків сплати поточного кредиту та процентів за користування кредитом застосовується максимальна відсоткова ставка.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтями 7 та 8 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Згідно зі ст.10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору.

Зокрема, відповідно до ч. 3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Як вбачається зі змісту заявки - анкети на отримання кредиту № 3278629 та акцепт оферти від 01.10.2020 року на укладання Договору №0505583716/1, зазначений договір був підписаний відповідачкою шляхом підписання аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора «5f0r0q» 01 жовтня 2020 року, який відправлено на номер телефону НОМЕР_1 .

З урахуванням вищенаведеного, суд знаходить встановленим, що ТОВ «ІНФІНАНС» 01 жовтня 2020 року уклало із ОСОБА_1 кредитний договір в електронній формі.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «ІНФІНАНС» 01.10.2020 року о 13:18 год. перерахувало шляхом безготівкового переказу через систему iPay.ua на рахунок платіжної картки відповідачки через ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, кошти в розмірі 3000,00 грн. на картку НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 67936753, що підтверджується довідкою №12539_25709112745 від 09.07.2025 року.

Разом з тим, як вбачається з досліджених письмових доказів, відповідачка умови кредитного договору не виконала, а саме не здійснила погашення кредиту та відсотків за його використання, в результаті чого, за нею, станом на 10.01.2023 року рахується заборгованість на загальну суму 47782 грн. 50 коп., яка складається із заборгованості за кредитом - 3000 грн. та заборгованості за відсотками - 44782 грн. 50 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що ТОВ «ІНФІНАНС» 16 грудня 2021 року, уклало із ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» договір факторингу № 16-12/21, згідно з яким, останнє набуло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами укладених із ТОВ «ІНФІНАНС». За умовами вказаного договору факторингу, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу №16-12/21 від 16 грудня 2021 року до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» також перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 47 782 грн. 50 коп., яка складається із заборгованості за кредитом - 3000 грн. та заборгованості за відсотками - 44 782 грн. 50коп.

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір факторингу № 10-01/2023, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

Згідно з Реєстру боржників від 10.01.2023 року до даного Договору факторингу до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №0505583716 на загальну суму 88 732 грн. 50 коп., яка складається із заборгованості за кредитом - 3000 грн. та заборгованості за відсотками - 85 732 грн. 50 коп.

Відтак, ураховуючи що позичальник - відповідачка ОСОБА_2 , отримала та використала кредитні кошти та в обумовлені договором строк добровільно їх не повернула, з огляду на положення ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, то суд знаходить вимогу позивача як правонаступника ТОВ «ІНФІНАНС» про стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту в сумі 3000 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Втім, що стосується стягнення заборгованості за відтоками за користування кредитними коштами, то така вимога позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як вбачається зі змісту Договору позики №0505583716/1 від 01 жовтня 2020 року, який укладений строком на 30 днів, тобто з 27.05.2021 року по 10.06.2021 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» виключно у межах погодженого сторонами строку кредитування до 31.102020 року, має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами зі сплатою відсотків у розмірі 1,75 % на день, яка становить 1575 грн. (3000 грн.*1,75% : 100 * 30 днів).

Зважаючи на те, що після закінчення строку дії договору у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, то заборгованість по нарахованих процентах за користування кредитом, що розрахована позивачем після закінчення такого строку, виходить за межі строку користування позикою.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, визначаючи розмір процентів, враховує положення ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, та зауважує, що позивачем не надано суду належних та достовірних доказів, а матеріали справи таких не містять щодо пролонгації строку кредитування та доказів складання та доведення до відповідача оновлених графіків платежів.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ч. ч.1, 3 ст. 509 ЦК України).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором позики в розмірі 4575 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредитом у розмірі 3000 грн. та заборгованості за відсотками у сумі 1575 грн..

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

За положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути спів мірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За висновком, викладений у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

З огляду на викладене склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, з договору №01-07/24 від 01.07.2024 року про надання правової допомоги вбачається, що адвокатом Адвокатським об`єднанням ,,ЛІГАЛ АССІСТАНС,, надано ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» правову допомогу.

Згідно з Витягом з Акту №16 прийому-передачі наданої правничої допомоги від 28.11.2025 року, підписаного сторонами Договору про надання правничої допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 року, адвокатським об`єднанням наведено перелік наданих юридичних послуг та їх вартість щодо вирішення спору про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , загальна сума яких становить 16000 грн.

Отже позивачем понесено витрати на правову допомогу всього у розмірі 16000 грн.

Зменшення суми судових витрат на правничу допомогу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю виконаної роботи. Такі висновки відповідають правовим позиціям Верховного Суду у справі № 910/16803/19 (постанова від 19.07.2021) та Великої Палати Верховного Суду у справі 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).

Зважаючи на докази в підтвердження наданих адвокатських послуг, та враховуючи що справа є незначної складності, по яких наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, то суд, зважаючи на часткове задоволення заявлених вимог позивача вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрат на правову допомогу до 6000 грн. Саме такий розмір витрат є об`єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, то з відповідачки слід стягнути на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 231 грн. 82 коп. (9.57%*2422,40 грн)

На підставі ст.ст. 526, 527, 553, 554, 651, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс. 306, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором про надання кредиту № 3278629 від 01.10.2020 р. у розмірі 4575 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс. 306, код ЄДРПОУ 44276926) витрати зі сплати судового збору у розмірі 231 грн. 82 коп. коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суд протягом 30-и днів з дня його проголошення, а у разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено «01» квітня 2026 року.

Суддя: