Ухвала суду № 135393690, 02.04.2026, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 399/276/26

Провадження № 2-з/399/24/2026

УХВАЛА

Іменем України

02 квітня 2026 року смт Онуфріївка

Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Лях М.М., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову,

встановила:

До Онуфріївського районного суду Кіровоградської області надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом заборони ТОВ «Фауна Ленд» вчинити будь-які дії: орати, сіяти, обробляти, збирати врожай і т.д. до набрання рішення суду законної сили щодо нерухомого майна, земельної ділянки площею 5, 4795 кадастровий номер 3524655100:02:000:2134 власником якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Заяву мотивує тим, що 01.01.2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Верес» укладено договір оренди землі вказаної ділянки розмірі 5, 48, № 134 строком на 10 років з подальшою пролонгацією. Договір зареєстровано у державному реєстрі 27.02.2008 році. Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору оренди землі строк дії договору складає 10 років з дати реєстрації додаткової угоди. Строк дії договору оренди мав закінчуватись 16.04.2026 року.

З підстав відсутності волі на провадження строку дії договору оренди від 01.01.2008 року ОСОБА_1 09.01.2026 року повідомив орендаря, що у зв`язку із закінченням строку дії договору він планує використовувати земельну ділянку самостійно, повідомив проти продовження дії договору, просив звільнити земельну ділянку та повернути її, а також не проводити на ній будь-які сезонні сільськогосподарські роботи.

Натомість відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна сформованої 18.02.2026 року в розділі інформація про зміни іншого речового права: 30.01.2026 року проведено держану реєстрацію додаткової угоди за хибним підписом ОСОБА_1 , тобто підпис за ОСОБА_1 виконано на додатковій угоді невідомою особою, при цьому ця додаткова угода передбачає продовження строку дії договору оренди до 01.01.2040.

Отже, 30.01.2026 року державним реєстратором Реп`ях В.В. Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області 18.02.2026 року внесено відомості про державну реєстрацію додаткової угоди б/н від 07.01.2026 року, індексний номер рішення 83352722, між « ОСОБА_1 » та ТОВ «Верес» відповідно до умов якої дата закінчення договору оренду до 01.01.2040 року з автоматичною пролонгацією.

Вказане вище свідчить про реальну вірогідність використання земельною ділянки відповідачем ТОВ «Фауна Ленд» і під час розгляду справи при тому, що позивач повідомив про відсутність намірів продовження строку дії договору оренди, який закінчується 16.04.2026 року.

Згідно Інформації із Витягу з державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 26.02.2026 року слідує, що згідно договору купівлі-продажу майнових прав та номер 19, 02 виданий 19.02.2026 року та акту приймання-передачі, що підтверджує факт передачі майна, б/н виданого 19.02.2026 року суб`єктом права оренди земельної ділянки, що є предметом спору є ТОВ «Фауна ленд», код ЄДРПОУ 46111921.

Щодо наявності додаткової угоди від 07.01.2026 року позивач випадково дізнався на початку лютого 2026 року, що змусило його негайно звернутись із заявою від 08.02.2026 року до державного реєстратора Приютівської селищної ради про заборону вчинення реєстраційних дій щодо земельної ділянки кадастровий номер 3524655100:02:000:2134.

Отже звернення до суду з даним клопотанням пов`язано з тим, що строк дії договору оренди збігає вже 16.04.2026 року про відсутність бажання продовжувати строк дії договору оренди даної земельної ділянки позивач повідомляв орендаря своєчасно, відповідно у разі використання земельної ділянки вже цією весною вплине на його право власності, яке буде порушено, оскільки сезонні роботи продовжуватимуться у разі їх проведення до кінця осені 2026 року.

За таких обставин вважає, що забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Фауна ленд» вчиняти будь-які дії щодо належності позивачеві земельної ділянки, а саме: орати, сіяти, обробляти, збирати врожай і т.д. до набрання рішенням суду законної сили є спів мірним заявленим вимогам. На підставі вище викладеного просить суд задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом заяви за відсутності учасників справи.

За приписами ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, що визначено ч. 2 ст. 149 ЦПК України.

Згідно положень ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України позов серед іншого забезпечується накладенням арешту на майно, а також забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову,суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як убачається зі заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3524655100:02:000:2134, площею 5, 4795, яка належить йому на праві приватної власності та яка знаходилася в оренді ТОВ «Верес» згідно договору оренди земельної ділянки від 01.01.2008 року та, додатковою угодою від 07.01.2026 року строк дії договору продовжено до 01.01.2040 року з автоматичною пролонгацією, 26.02.2026 року ТОВ «Файна ленд» згідно договору купівлі-продажу придбало право оренди у ТОВ «Верес». Позивач вважає, що ТОВ «Верес» зареєстрував додаткову угоду про продовження строку дії договору, яку ОСОБА_1 не підписував та не мав наміру підписувати, неодноразово направляючи Товариству заяви про припинення дії договору та повернення земельної ділянки власникові ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник заявника ОСОБА_1 адвокат Деречина О.В. вказує на можливість відповідача, з врахуванням сезонних робіт, зорати, засіяти та зібрати врожай, що ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Разом з тим, заявником не надано доказів того, які можливі втрати може понести ТОВ «Фауна ленд» у разі відмови у задоволенні позову, якщо йому заборонити проводити сільськогосподарські роботи на орендованій ними земельної ділянки (упущена вигода). Відсутність таких доказів, в тому числі, унеможливлює визначити співмірність між встановленими заходами забезпечення позову та розміром можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені таким забезпеченням позову.

Тому, в даному випадку, суд виходить з того, що обмеження можливості господарюючого суб`єкта, який, в тому числі, є виробником сільськогосподарської продукції, господарювати на землі, отримувати продукцію та доходи від такої діяльності може призвести до незворотних наслідків.

Заборона ТОВ "Фауна Ленд" та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам здійснювати сільськогосподарські роботи, тобто користуватися цією земельною ділянкою, обробляти землю, збирати врожай, по суті є перешкодженням господарській діяльності відповідачів та може мати наслідком порушення прав інших осіб.

Також слід зазначити, що задоволення заяви є недоцільним та призведе до надмірного та невиправданого втручання у права відповідачів та невизначеного кола інших фізичних і юридичних осіб.

З огляду на означене, твердження заявника про істотне ускладнення або неможливість в майбутньому виконати судове рішення у разі невжиття заходів забезпечення позову у спосіб заборони відповідачу проводити сільськогосподарські роботи, зводяться лише до припущень заявника.

Заборона використання земельної ділянки на висновки суду, щодо предмету позову та повернення земельної ділянки, вплинути не може, вони є неспівмірними, а рішення суду має бути виконаним незалежно від того оброблялась земельна ділянка чи ні.

Таким чином, заборона вчиняти дії по використанню земельної ділянки гарантією виконання майбутнього рішення суду за правовідносинами, що виникли між сторонами, бути не може.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 152-154, 260 ЦПК України, суд,

постановила:

Відмовити в задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя М.М. Лях