Ухвала суду № 135393657, 03.04.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2080/20

провадження №: 6/398/48/26

УХВАЛА

Іменем України

"03" квітня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Шинкаренко І.П.,

з участю секретаря судового засідання Черткова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», стягувач (первісний кредитор): Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрійський відділ державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача у виконавчому листі його правонаступником та видачу дубліката виконавчого листа,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Капіталресурс» звернулося в суд із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі його правонаступником та видачу дубліката виконавчого листа, в якій просить замінити стягувана у виконавчому листі № 398/2080/20 від 31.03.2021 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» та видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 398/2080/20 від 31.03.2021 про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

Заява мотивована тим, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, згідно якого останньому було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі та встановлений графік повернення їх. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено, та на виконання рішення видано виконавчий лист № 398/2080/20 від 31.03.2021 р., про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача.

Таким чином, кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Окрім того, кредитний договір Відповідача на момент звернення заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувався сторонами по справі.

На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 65491684 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 28.09.2023 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. У зв`язку з вказаним, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України. Заявник зазначає, що оригінали виконавчих листів вважаються втраченими, коли їх загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює їх виконання. Дублікат виконавчих листів видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким були видані втрачені виконавчі листи.

Учасники справи, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

У заяві про заміну сторони у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого лист а представник ТОВ «Капіталресурс» просив розгляд цієї заяви здійснити за його відсутності.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну стягувача у виконавчому листі.

Суд, дослідивши заяву та матеріали, надані на її обґрунтування, встановив наступне.

Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 лютого 2021 року у справі № 398/2080/20 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість станом на 31 березня 2020 року за кредитним договором б/н від 28 січня 2011 року в сумі 4763 (чотири тисячі сімсот шістдесят три) грн. 51 коп. та 71 грн. 97 коп. судового збору.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 29 червня 2021 року заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 лютого 2021 року залишено без змін.

31 березня 2021 року у справі № 398/2080/20 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості станом на 31 березня 2020 року за кредитним договором б/н від 28 січня 2011 року в сумі 4 763 (чотири тисячі сімсот шістдесят три) грн. 51 коп. та 71 грн. 97 коп. судового збору.

З доданої до заяви постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.09.2023 у виконавчому провадженні № 65491684, виданою державним виконавцем Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), встановлено, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби перебував виконавчий лист № 398/2080/20 виданий 31 березня 2021 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі 4835,48грн. Виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

22 серпня 2025 року АТ КБ «Приватбанк» уклало з ТОВ «Капіталресурс» договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким клієнт відступив належні йому права вимоги до позичальників, зазначених у додатку № 1 до цього договору, а фактор здійснив фінансування клієнта шляхом купівлі у нього прав вимоги. Згідно з витягом з реєстру боргових зобов`язань № 1 до Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року ТОВ «Капіталресурс» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту № б/н від 28 січня 2011 року.

Згідно з відкритими даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень (веб сайт https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) виконавче провадження № 65491684 завершено, відомості про наявність інших виконавчих проваджень, у яких боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем АТ КБ «Приватбанк», відсутні.

У частині першій статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 у справі №910/2615/18).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1) та до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, відповідно ч. 1 ст. 514 ЦК України.

У постанові Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 зазначено, що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має керуватися принципом правомірності цього правочину, дослідивши і надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Підставою для заміни стягувача у виконавчому листі є заміна кредитора у матеріальних правовідносинах, у зв`язку із чим суд насамперед має з`ясувати, чи первісному кредиторові належало право вимоги до боржника на момент його відступлення, а також перевірити дійсність / чинність вимоги на момент звернення до суду з відповідною заявою.

Отже, суд повинен надати оцінку саме наявності у кредитора права вимоги та його чинності (неприпинення) на момент подання заяви про заміну стягувача у виконавчому листі. Зокрема, суд має з`ясувати, чи не настали визначені законом чи договором підстави для припинення зобов`язання (наприклад, його належне виконання), що матиме наслідком відсутність у первісного кредитора права вимоги до боржника.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 вересня 2025 року у справі № 369/13444/20 наголосила на тому, що під час розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчому листі (сторони виконавчого провадження, сторони у справі) суд не може виходити за межі вирішуваного процесуального питання та констатувати (встановлювати) недійсність договору відступлення прав вимоги, який не є нікчемним (недійсним згідно з приписом закону) або не визнаний судом недійсним за наслідками вирішення відповідного спору.

Доказів того, що вказаний договір, на підставі якого здійснено перехід права вимоги до заявника від первісного кредитора, був визнаний недійними матеріали справи не містять, а тому суд, керуючись презумпцією правомірності правочину, вважає доведеним перехід матеріальних прав і обов`язків, зокрема права вимоги у зобов`язанні внаслідок його відступлення ТОВ «Капіталресурс» до ОСОБА_1 .

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідними правами у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за винятками, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) та Верховний Суд, зокрема у постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 2-190/12 (провадження № 61-1684св22).

У постанові Верховного Суду від 24 травня 2022 року у справі № 2-1931/2009 (провадження № 61-17782св21) вказано, що, враховуючи висновок, сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21), колегія суддів вважає, що правонаступник стягувача може звернутися до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження в межах строків пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то, подаючи заяву про заміну стягувача у виконавчому листі, такий правонаступник має одночасно подати заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, обґрунтовуючи поважність причин цього.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяці.

Статтею 23 зазначеного закону вказано, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Разом з тим, відповідно до п. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом ПрезидентаУкраїни «Провведення воєнногостану вУкраїні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Судом встановлено, що виконавчий лист повернуто стягувачу 28.09.2023, відтак враховуючи зазначені норми закону строк пред`явлення до виконання не сплив, а тому питання про заміну сторони у виконавчому листі може бути вирішено.

При цьому, докази виконання боржником рішення суду в матеріалах справи відсутні.

Якщо виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 лютого 2021 року у вказаній справі не виконане, виконавче провадження закінчене з підстави, яка не позбавляє стягувача права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання у встановлений законом строк, який як встановлено судом не закінчився, а тому суд вбачає наявність підстав для заміни стягувача його правонаступником у виконавчому листі № 398/2080/20, виданому 31 березня 2021 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості станом на 31 березня 2020 року за кредитним договором б/н від 28 січня 2011 року в сумі 4 763 (чотири тисячі сімсот шістдесят три) грн. 51 коп. та 71 грн. 97 коп. судового збору.

Разом з тим, щодо видачі дублікату виконавчого листа суд зазначає наступне.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Верховний Суд у постанові від 11.09.2024 у справі № 2-1196/11 зазначив, що згідно з підпунктом 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист (постанова Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 2-1380/08 (провадження № 61-10540св22)).

Згідно з практикою Верховного Суду у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування, - це процесуальний обов`язок суду.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обгрунтовуючи вимогу про видачу дубліката виконавчого листа, заявник зазначає, що 28.09.2023 року державним виконавцем було завершено виконавче провадження № 65491684, оригінал Виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.

На підтвердження зазначених обставин заявником надано лише постанову про повернення виконавчого документу первісному стягувачу АТ КБ «Приватбанк» та не додано жодних інших доказів втрати оригіналу виконавчого листа та його фактичної відсутності у відділі державної виконавчої служби чи первісного кредитора. Відтак суд вважає недоведеним факт втрати оригіналу виконавчого листа, у зв`язку з чим заява у цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 55, 260, 442 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», стягувач (первісний кредитор): Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрійський відділ державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача у виконавчому листі його правонаступником та видачу дубліката виконавчого листа задовольнити частково.

Замінити стягувача Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (адреса місцезнаходження: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 28А, код ЄДРПОУ 43513923) у виконавчому листі № 398/2080/20, виданому 31 березня 2021 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості станом на 31 березня 2020 року за кредитним договором б/н від 28 січня 2011 року в сумі 4 763 (чотири тисячі сімсот шістдесят три) грн. 51 коп. та 71 грн. 97 коп. судового збору.

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.П. Шинкаренко