Рішення № 135393384, 30.03.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/2030/25

Номер провадження по справі 2/387/340/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстер І. П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

Стислий зміст позовних вимог позивача та позиції відповідача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 30.12.2025 адійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сучасний Факторинг» в сумі 26645 гривень 03копійки та суму судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 01.08.2021 між ТОВ "Сучасний факторинг" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №10211064992за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 24197 гривень 00 копійок і зобов`язався повернути його, а також сплатити проценти за його користування у термін встановлений договором. Відповідач належним чином умов кредитного договору не виконав, у зв`язку із чим виникла заборгованість, яка станом на 28.10.2025 становить 26645,03 грн, в тому числі 7284, 20 грн - заборгованість за тілом кредиту та 19360,83 грн - заборгованість за сумою комісії. Отримано оплату в сумі 16 914,00 грн, що спонукало звернутися до суду з цим позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглядати справу без його участі, не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання надав до суду заяву про слухання справи за його відсутності, не визнає комісію та просить зменшити витрати на професійну правничу допомогу.

Процесуальні дії суду

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідач у встановлений судом строк, відзиву до суду на позов не подавав, про причини неподання суду відзиву не повідомляв, зустрічного позову не пред`являв, а тому враховуючи ч.8 ст.178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, доходить до таких висновків.

Відповідно до умов кредитним договором у формі заяви-приєднання до Кредитного договору по продукту «Кредит на товар» №10211064992 від 01.08.2021ТОВ «Сучасний Факторинг» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 24197,00 грн, на умовах, визначених в Договорі (а.с.14).

Видача кредиту позивачем відповідачу підтверджується випискою з особового рахунку та листом зобов`язання (а.с. 13).

Відповідач не виконав свої договірні зобов`язання, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за Договором в сумі 26645,03 грн, а саме: 7284, 20 грн - заборгованість за тілом кредиту, 19360, 83 грн - заборгованість за сумою комісії. Отримано оплат в сумі 16 914,00 грн, що підтверджується випискою з особового рахунку (а.с. 13).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець)передає у власність другій стороні (позичальникові)грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Так, судом встановлено, що між сторонами укладено Договір, який було підписано відповідачем, на умовах визначених у вказаному договорі відповідачу надано кредит, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами, та зі встановленими строками їх повернення.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

Однак, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення заборгованості по комісії за надання кредиту, виходячи з таких обставин справи.

Так послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на споживчі потреби, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок узгоджується з викладеним висновком Верховного Суду України у постанові від 06.09.2017 по справі № 6-2071цс16, а також аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 №6-1746цс16, згідно якої зроблено висновок, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення винагороди, у тому числі за надання фінансового інструмента та за резервування ресурсів, а нарахування платежів за послуги, що супроводжують кредит за рахунок позивача є незаконним.

Крім того, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, відповідно, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що підлягає сплаті позичальником. Так як надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам самої кредитної установи (банку), то такі дії не є послугами, що надаються клієнту-позичальнику (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2019 по справі за №520/2614/17).

Судом встановлено, що Позивач не зазначив і не надав доказів наявності переліку зазначених послуг та погодження їх зі споживачем, у зв`язку з чим відповідні умови є нікчемними відповідно до положень частини першої та частини другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

Таким чином суд дійшов до висновку про відсутність підстав стягнення з відповідача на користь позивача 19360,83 грн комісії.

Водночас Відповідач доказів оплати боргу до суду не надавав, щодо позовних вимог заперечив частково.

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором у розмірі 7 284,20 грн, з яких: 7 284,20 грн заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що позовні вимоги задоволено частково (27,34 %), витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню пропорційно до задоволених вимог.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача, становить:

2422,40 грн ? 27,34 % = 662 грн 26 коп.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн суд зазначає таке.

Відповідач заперечував проти стягнення вказаних витрат у повному обсязі та просив їх зменшити, посилаючись на їх завищеність, неспівмірність складності справи, обсягу виконаних робіт та часу, витраченого адвокатом.

Суд враховує положення ч. 16 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких витрати на правничу допомогу мають бути співмірними із складністю справи, обсягом наданих послуг, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторін.

Дослідивши матеріали справи, зміст наданої правничої допомоги, а також врахувавши, що справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, не є складною, має типовий характер, а також зважаючи на заперечення відповідача щодо розміру витрат, суд дійшов висновку, що заявлена сума 10 000,00 грн є завищеною та не відповідає критеріям розумності і співмірності.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково у розмірі 7284 грн 20 коп. із заявлених 26645 грн 03 коп., частка задоволених вимог становить:

7284,20 грн / 26645,03 грн = 0,2734 (27,34 %).

З урахуванням зазначеного, витрати на правничу допомогу підлягають розподілу пропорційно до задоволених вимог.

Таким чином, розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, становить: 10 000,00 грн ? 27,34 % = 2734,00 грн.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2734 грн 00 коп.

З урахуванням часткового задоволення позову (27,34 %) та принципу пропорційності судових витрат, суд вважає за необхідне визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, у сумі 2734 грн 00 коп.

Решта витрат на професійну правничу допомогу покладається на позивача.

Керуючись статтями 141, 258259, 263265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» заборгованість за договором № 10211064992 від 01.08.2021 у розмірі 7 284 (сім тисяч двісті вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» витрати зі сплати судового збору у розмірі 662 (шістсот шістдесят дві) гривні 26 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 734 (дві тисячі сімсот тридцять чотири) гривні 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення ( виклику ) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасний Факторинг" (01024, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 39-А, код ЄДРПОУ 35310044);

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.