Рішення № 135390087, 02.03.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

02.03.26

справа № 521/21019/25

провадження № 2-о/521/681/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2026

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі

Головуючого судді Роїк Д.Я.

при секретарі Каліній П.О.

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Одеська міська рада про встановлення факту родинних відносин, -

В С Т А Н О В И В:

До Хаджибейського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 із заявою про встановлення факту родинних відносин із померлою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як між рідними сестрами.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що вона разом з сестрою ОСОБА_4 проживала разом з батьками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та сестрою ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_1 . ОСОБА_8 та Надія навчалися у восьмирічній загальноосвітній навчальній трудовій політехнічній школі № 11 Ленінського району м.Одеси. В подальшому ОСОБА_4 продовжила навчання у середній школі № 76 м.Одеси, яку закінчила у 1972 році. Разом із Тетяною у школі № 76 навчався ОСОБА_9 , з яким у неї склалися дружні стосунки. ОСОБА_9 після досягнення 18 років був призваний до лав Радянської армії та проходив військову службу у місті Борисів Мінської області БРСР. В липні 1972 року заявник ОСОБА_10 поїхала до місця служби ОСОБА_9 . 18 липня 1972 року вони зареєстрували шлюб у бюро ЗАГС м.Борисів Міської області БРСР, про що було складено актовий запис № 454. У зв`язку з реєстрацією шлюбу заявнику було присвоєно прізвище « ОСОБА_11 ». Після закінчення військової служби ОСОБА_9 їх сім`я стала проживати в м.Одеса. Сім`я ОСОБА_3 також проживала в м.Одесі. Між сестрами впродовж усіх років були близькі стосунки. У зв`язку з хворобою ОСОБА_3 за рік до своєї смерті стала проживати разом зі своєю сестрою ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , заявник ОСОБА_1 взяла на себе всі витрати, пов`язані з похованням сестри. Після її смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_3 , частка якої належала померлій на підставі св.-ва про права власності на житло № 037 від 26.03.1996 року та частка- на підставі свідоцтва про права на спадщину за законом від 15.08.2014 року.Спадкоємці першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 відсутні. 07.11.2025 року приватний нотаріус надала ОСОБА_1 письмове роз`яснення щодо неможливості видачі св.-ва про права на спадщину, у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем, а саме: оригіналу св.-ва про укладення шлюбу між ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , а також відсутністю в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян інформації щодо актового запису про розірвання шлюбу між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , які б надавали можливість встановити родинний зв`язок із померлою, а саме, з яких вбачалося дошлюбне прізвище ОСОБА_1 як ОСОБА_13 .

У зв`язку з цим нотаріусом було рекомендовано заявнику звернутися до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцем.

З огляду на вищевикладене, просить встановити факт її родинних відносин із померлою ОСОБА_3 як рідними сестрами з метою оформлення її спадкових прав, встановити цей факт в позасудовому порядку не вбачається можливим, оскільки в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян інформації щодо актового запису про розірвання шлюбу між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , які б надавали можливість встановити родинний зв`язок із померлою, а саме, з яких вбачалося дошлюбне прізвище ОСОБА_1 як ОСОБА_13

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2025 року головуючим суддею визначено суддю Роїк Д.Я.

Ухвалою від 19.12.2025 року заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку окремого провадження, витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольської Владислави Олександрівни ( 65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 5, офіс 28) спадкову справу № 2/2025 , заведеної після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13.02.2026 року на адресу суду від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Запольської Владислави Олександрівни надійшла копія спадкової справи № 2/2025 заведена 09.01.2025 після смерті ОСОБА_3 .

В судовому засіданні, представник заявниці адвокат Селезньова Т.В. підтримала заяву, просила задовольнити та встановити факт родинних відносин заявниці із померлою ОСОБА_3 як між рідними сестрами з метою оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 .

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилась, повідомлена належним чином, причини не явки суду не повідомила.

Дослідивши матеріали цивільної справи, докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, заслухавши усні пояснення учасників справи, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, які склалися між сторонами.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13.12.2024.

Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватним нотаріусом ОМНО Запольською В.О. заведено спадкову справу №2/2025, що підтверджується копією витягу № 00048646749 від 09.01.2025 року зі Спадкового реєстру.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_12 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , мати ОСОБА_6 , батько ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_14 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , мати ОСОБА_6 , батько ОСОБА_5 .

ОСОБА_14 17.10.1965 року уклала шлюб з ОСОБА_15 , змінила прізвище на ОСОБА_16 .

ОСОБА_12 18.7.72 року уклала шлюб з ОСОБА_9 , змінила прізвище на ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 шлюб розірвано, прізвище залишено без змін.

Відповідно до копії свідоцтва № НОМЕР_4 про право власності на житло від 26.03.1996 року, виданий КЄЧ Одеського району, ОСОБА_3 та ОСОБА_15 належить квартира в АДРЕСА_4 .

Відповідно до свідоцтва про прав на спадщину за законом, спадкоємцем майна ОСОБА_15 , 1941 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 є його дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , заявник ОСОБА_1 взяла на себе всі витрати, пов`язані з похованням сестри., що підтверджується свідоцтвом про поховання № 066531 від 14.12.2024 року.

У встановлений законом 6-ти місячний строк ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини на квартиру АДРЕСА_3 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Приватним нотаріусом було відмовлено заявнику в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що не зберігся оригінал свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 , яке було видане 18 липня 1972 року бюро ЗАГС м. Борисів Мінської області БРСР, внаслідок чого ОСОБА_1 не може підтвердити зміну її прізвища з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_11 ».

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 підтвердили суду що у ОСОБА_19 було дві доньки ОСОБА_20 та ОСОБА_4 , потім ОСОБА_4 вийшла заміж за ОСОБА_21 , а ОСОБА_20 вийшла заміж за ОСОБА_22 . ОСОБА_18 була присутня на похоронах, ОСОБА_20 померла у 2024 році інших спадкоємців не має. ОСОБА_4 приходиться двоюрідною сестрою батька свідка, тому вона обізнана про події в житті сестер. Звертала увагу суду на те, що в останні роки ОСОБА_20 хворіла та жила у сестри ОСОБА_4 .

Встановивши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до висновку, що заява про встановлення факту родинних відносин підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, а ч. 2 вказаної статті визначений перелік справ, що підлягають розгляду судом в порядку окремого провадження, серед яких є така категорія справ, як встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Аналогічне обгрунтування міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ст. 1220 ЦК України).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частин першої другої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (частини перша, друга статті 1258 ЦК України).

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджений наказом Міністерства юстиції України № 196/5 від 22.02.2012 року (далі - Порядок).

Відповідно до п.п. 4.3, 4.4 пункту 4 глави 10 Розділу ІІ Порядку при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.

Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів державної реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин, а також документи, видані органами іноземних держав, які посвідчують такі факти.

Отже, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 тощо (п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008).

Згідно з частинами першою четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша, друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами першою, другою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми в своїй сукупності доказами, що встановлення факту родинних відносин має для ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки від цього залежить виникнення та зміна її майнових та немайнових прав, зокрема спадкових прав після смерті її рідної сестри ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказаний факт не може бути встановлений у позасудовому порядку, відтак заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 12, 76, 263 265, 293, 294, 315 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Одеська міська рада про встановлення факту родинних відносин - задовольнити .

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а саме що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною сестрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.Я. Роїк