Ухвала суду № 135389764, 01.04.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/17662/22

Провадження № 2-п/947/78/26

УХВАЛА

01.04.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 25 жовтня 2022 року по цивільній справі №947/17662/22 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

09.03.2026 року до Київського районного суду міста Одеси через систему «Електронний суд» надійшла заява від ОСОБА_1 , подана через представника адвоката Матвійчука Дмитра Володимировича, про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 25 жовтня 2022 року по цивільній справі №947/17662/22 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

В обґрунтування вказаної заяви, представник відповідача Грибоноса А.О. посилається на те, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала зазначена цивільна справа № 947/17662/22, за наслідком розгляду якої Київським районним судом м. Одеси ухвалено заочне рішення, яке набрало законної сили 25.11.2022 року, яким стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/2 від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно. Через майже три роки, 15 вересня 2025 року стягувач ОСОБА_3 отримала виконавчий лист у справі № 947/17662/22, на підставі якого старшим державним виконавцем Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мазуром Павлом Олеговичем 02.10.2025 року відкрито виконавче провадження № 79226112, в рамках якого відносно відповідача вчиняються примусові виконавчі дії.

Поряд з цим, представник відповідача вказує, що відповідачеві не було відомо про вказане судове провадження та ухвалене заочне рішення суду, а дізнався про нього лише 18 лютого 2026 року, коли під час стаціонарного лікування в Інституті травматології та ортопедії НАМН виявив блокування банківських карток в межах виконавчого провадження 79226112.

Представник відповідача зазначає, що незважаючи на те, що ОСОБА_1 не знав про існування заочного рішення та виконавчого провадження, він систематично та добровільно здійснював виплати на утримання дитини безпосередньо на рахунок ОСОБА_4 через АТ КБ «ПриватБанк».

Щодо поважності неявки відповідача, невручення заочного рішення та обґрунтування строків, представник відповідача зазначає про те, що ОСОБА_1 є солдатом за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, проходить військову службу у складі підрозділу 2-го батальйону спеціального призначення, НОМЕР_2 бригади спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НГУ. Заявник має статус учасника бойових дій (посвідчення серія НОМЕР_3 , видане 30 жовтня 2023 року, дійсне безстроково) відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Протягом усього періоду розгляду справи та після ухвалення заочного рішення заявник перебував у зоні активних бойових дій на Донецькому напрямку, де тричі отримав бойові поранення: 7 листопада 2024 року вогнепальне осколкове поранення (ВОСП) правої гомілки, дотичне вогнепальне осколкове поранення (ВОП) лівої гомілки; 8 листопада 2024 року цефалогічний синдром; 27 грудня 2024 року ізольоване ВОСП в/з правої гомілки; 29 квітня 2025 року ВОСП лівої стопи (вогнепальний осколковий перелом суглобу Лісфранка лівої стопи).

Також представник відповідача зазначає, що заочне рішення було направлено судом за адресою реєстрації заявника: АДРЕСА_1 за місцем, де заявник фактично не проживає з моменту мобілізації/вступу на військову службу, а суд не вжив заходів для встановлення фактичного місцезнаходження відповідача, зокрема не направив запит до відповідного ТЦК чи військової частини, хоча у матеріалах справи могла міститися інформація про проходження відповідачем військової служби.

З приводу ухваленого рішення суду, представник відповідача посилається на те, що судом під час його ухвалення не було враховано та надано оцінку: стану здоров`я та матеріального становища дитини; стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів; наявність у платника інших зобов`язань; інші обставини, що мають істотне значення. Стягнення 1/2 частку від усього доходу відповідача, включаючи бойові виплати за перебування в зоні активних бойових дій, за доводами представника відповідача фактично позбавляє заявника можливості забезпечити власні базові потреби (ліки, реабілітація, харчування) під час і після виконання бойових завдань.

Приймаючи вищевикладені обставини в цілому, представник відповідача звернувся до суду з даною заявою.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 10.03.2026 року вказану заяву залишено без руху та надано строк заявникові для усунення недоліків поданої заяви.

16.03.2026 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява від представника заявника на усунення недоліків поданої заяви разом з квитанцією про сплату судового збору.

Оглянувши подані до суду документи, суддею встановлено, що заявником належним чином усунуті недоліки поданої заяви у відповідності до вимог ухвали судді від 10.03.2026 року.

Отже, судом встановлено відповідність заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду вимогам ст. 285 ЦПК України.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 17.03.2026 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 25 жовтня 2022 року по цивільній справі №947/17662/22 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду на 01 квітня 2026 року о 13 годині 30 хвилин.

17.03.2026 року до суду надійшли письмові заперечення проти задоволення заяви від позивачки по справі ОСОБА_4 , в яких остання просить суд відмовити у задоволенні заяви з посиланням на її необґрунтованість.

Так, позивачка вказує, що відповідач достеменно знав, що Київським районним судом м.Одеси було ухвалено рішення про стягнення на аліментів на утримання спільного сина, що підтверджується наявною між ними перепискою в додатку «Telegram». За наслідком чого позивачка вказує, що відповідачу було відомо про існування рішення про стягнення аліментів, однак останнім не вчинялись будь-які дії для отримання копії вказаного рішення.

Щодо поданих відповідачем платіжних інструкцій, позивачка зазначає, що останні не мають жодного призначення платежу, а відтак не підлягають врахуванню.

Також позивачка зазначаючи про безпідставність доводів відповідача, зазначає, що жодних доказів, що саме на момент розгляду справи та винесення рішення 25.10.2022 року, відповідач був військовослужбовцем представником не надано, а жодна норма процесуального законодавства не зобов`язує суд направляти запит до ТЦК чи військової частини для встановлення статусу відповідача, у зв`язку з чим аргументи представника відповідача в цій частині вважає надуманими.

Додатково позивачка зазначає, що представником відповідача не надано жодних доказів, які б існували на момент розгляду справи. Факт отримання поранень в 2024, 2025 роках, на думку позивачки, жодним чином не має відношення до обставин подій у 2022 році. При цьому, як зазначає позивачка, у разі погіршення фізичного стану відповідача, останній не позбавлений права звернутись із позовною заявою про зменшення розміру аліментів на підставі ст. 192 СК України, однак відповідні обставини на її думку не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду.

У зв`язку з чим, позивачка просить суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду.

До судового засідання призначеного на 01.04.2026 року сторони по справі не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлені належним чином.

01.04.2026 року від представника ОСОБА_1 до суду надійшла заява про підтримання заявлених вимог та розгляд справи за його відсутності.

Частиною 1 статті 287 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Приймаючи вказані обставини, судом було ухвалено здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду в судовому засіданні 01.04.2026 року за відсутності учасників справи.

Суд зазначає, що представником відповідача ОСОБА_1 одночасно у заяві було порушено питання щодо поновлення процесуального строку для вчинення процесуальної дії зі звернення до суду з даною заявою про перегляд заочного рішення суду від 25.10.2022 року по цивільній справі №947/17662/22.

За наслідком чого, судом було здійснено в судовому засідання розгляд вказаної вимоги, яка впливає на подальший розгляд заяви відповідача про перегляд заочного рішення по суті заявлених вимог.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом в межах розгляду питання про поновлення процесуального строку встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді в порядку загального позовного провадження перебувала цивільна справа №947/17662/22 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

За наслідком розгляду вказаної справи, 25.10.2022 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено заочне рішення, яким позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, задоволено. Ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.08.2022 року й до повноліття ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривень 40 копійок.

Вказане рішення суду 25.11.2022 року набрало законної сили, на виконання якого 15.09.2025 року судом було видано стягувачеві ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), приймаючи зміну позивачкою у справі прізвища з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », виконавчі листи №947/17662/22.

Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У відповідності до ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Одночасно суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2024 року у справі №756/11081/20, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09.11.2021 у справі №214/5505/16, виклала висновок, що «оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення».

Оглянувши матеріали цивільної справи №947/17662/22, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 під час розгляду справи участі не приймав, в матеріалах справи відомості про отримання копію заочного рішення суду скерованого засобами поштового зв`язку відсутні.

Також з матеріалів справи вбачається, що представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_8 09.03.2026 року звернувся до суду з заявою про вступ у справі в якості представника та надання йому доступу до матеріалів справи.

Як особисто зазначає представник відповідача, ОСОБА_1 дізнався про існування заочного рішення суду від 25.10.2022 року по справі №947/17662/22, лише 18.02.2026 року, після отримання інформації про блокування його рахунків за наслідком накладеного арешту в межах виконавчого провадження №79226112, з примусового виконання виконавчого листа №947/17662/22, виданого 15.09.2025 року Київським районним судом міста Одеси про стягнення з ОСОБА_1 аліментів.

Вказані доводи не є спростованими належними доказами.

З даною заявою про перегляд заочного рішення суду представник відповідача звернувся до суду 09.03.2026 року.

Отже, дана заява подана до суду в межах двадцятиденного строку з дня отримання стороною відповідача інформації про заочне рішення суду від 25.10.2022 року по справі №947/17662/22, за наслідком чого суд в судовому засіданні 01.04.2026 року дійшов до висновку про поважність причин пропуску відповідачем строку на подання відповідної заяви та наявними підстави для поновлення процесуального строку на звернення до суду з відповідною заявою у відповідності до приписів статті 284 ЦПК України.

Одночасно судом враховується, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).

За наслідком чого, судом в судовому засіданні 01.04.2026 року заяву ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на вчинення процесуальної дії задоволено та поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк для вчинення процесуальної дії на подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 25.10.2022 року по справі №947/17662/22.

Дослідивши подану до суду заяву, додані до неї докази, оглянувши матеріали цивільної справи, суд вважає заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду, не підлягаючою задоволенню, з наступних підстав.

Скасування та перегляд заочного рішення суду передбачено статтею 288 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Для скасування заочного рішення суду необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача у судове засідання та не надання відзиву, а й те, що аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише при встановленні цих двох умов у суду є підстави для скасування заочного рішення суду.

Таким чином, підставою для скасування заочного рішення може бути тільки наявність одночасно усіх умов, встановлених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, а саме: доведеність обставин, що:

- відповідач не з`явився в судове засідання,

- не повідомив про причини неявки,

- не подав відзив з поважних причин,

- докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Оглянувши матеріали цивільної справи №947/17662/22, судом встановлено, що відповідачем по справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Провадження у справі №947/17662/22 було відкрито на підставі ухвали судді Київського районного суду Літвінової І.А. міста Одеси від 30.08.2022 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін по справі, якою також:

- роз`яснено відповідачу право подати до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у строк не більш ніж п`ять днів з дня вручення йому копії ухвали про відкриття провадження у справі; право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, надати відзив у порядку статті 178 ЦПК України;

- встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову.

Суд зазначає, що порядок повідомлення учасника справи про розгляд справи врегульовано статтею 128 ЦПК України, згідно з положеннями якої в редакції станом на момент здійснення судом повідомлення відповідача про розгляд цивільної справи та розгляду судом справи, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається зокрема фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Частинами 5,6 статті 272 ЦПК України у зазначеній редакції передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Частиною 6-8 статті 187 ЦПК України у зазначеній редакції передбачено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Приймаючи вищевикладені норми процесуального законодавства суд зазначає, що з матеріалів цивільної справи №947/17662/22 вбачається, що судом за наслідком отримання позовної заяви в якій відповідачем визначена фізична особа, на виконання приписів ч.6 ст. 187 ЦПК України було скеровано відповідний запит до відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області з метою перевірки зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 .

На вказаний запит судом отримано відповідну відповідь, згадно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 27.12.2013 року значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачем під час розгляду справи №947/17662/22 не повідомлялось суд про інше фактичне місце проживання/перебування, або офіційну електронну адресу.

За наслідком чого, приймаючи встановлене зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 , як вбачається з матеріалів справи №947/17662/22, повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось шляхом скерування копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, разом з копією позовної заяви і додатками до неї, разом з рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштової кореспонденції, засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» на ім`я ОСОБА_1 за вказаною адресою зареєстрованого місця реєстрації.

У відповідності до матеріалів справи, судова кореспонденція скерована по справі №947/17662/22 за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача була повернута до суду без вручення.

Судом враховується, що у відповідності до правового висновку Верховного Суду у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 про розгляд цивільної справи №947/17662/22 повідомлявся судом належним чином у відповідності до положень статті 128 ЦПК України, однак, у встановлений судом строк не скористався процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву.

Доводи представника відповідача про непроживання ОСОБА_1 за вказаною адресою зареєстрованого проживання в період сповіщення його судом та розгляду справи, з підстав того, що ОСОБА_1 проходив військову службу за мобілізацією, суд вважає недоведеними приймаючи, що до заяви стороною відповідача не надано жодних доказів на підтвердження проходження ОСОБА_1 військової служби безпосередньо в період його сповіщення судом і розгляду судом вказаної справи, а подані до суду докази які засвідчуються проходження відповідачем військової служби та отриманих травм стосуються подальшого періоду, після ухвалення судом заочного рішення суду від 25.10.2022 року.

Також судом не приймаються доводи сторони відповідача по справі про те, що судом не було вжито заходів зі встановлення фактичного місця проживання відповідача, шляхом направлення запиту до відповідного ТЦК чи військової частини, оскільки останні є необґрунтованими, а вчинення судом відповідних дій не регламентовано приписами ЦПК України. навпаки, як вбачається з матеріалів справи №947/17662/22, судом були виконані приписи ч.6 ст. 187 ЦПК України зі встановлення зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , що регламентовано приписами ЦПК України.

Крім того, суд зазначає, що усі доводи представника ОСОБА_1 у заяві зводяться до того, що останній надає свою оцінку вже наявним у справі доказам.

Будь-яких доказів в спростування викладених позивачем доводам і наданих ним доказів, на підставі яких ухвалено заочне рішення та мали б важливе значення станом на час його ухвалення, відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення суду не надано.

Як вбачається, обставини на які посилається представник відповідача, щодо стану здоров`я ОСОБА_1 , проходження ним військової служби, лікування, мали місце після ухвалення заочного рішення суду від 25.10.2022 року, а відтак не могли бути предметом розгляду відповідної справи.

Одночасно суд вважає за необхідне зазначити, що доводи сторони відповідача у заяві про перегляд заочного рішення суду фактично зводяться до незгоди з розміром аліментів, які стягнуті заочним рішенням суду від 25.10.2022 року у справі №947/17662/22, за наслідком існування у ОСОБА_1 обставин, що впливають на його матеріальне становище, стан здоров`я, що виникло після ухвалення відповідного рішення суду.

За наслідком чого, суд роз`яснює відповідачеві, що у відповідності до положень статті 192 СК України, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із батьків та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.

На підставі вищевикладеного в сукупності, суд вважає посилання ОСОБА_1 в обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення суду безпідставними та необґрунтованими.

З урахуванням вищевикладеного, судом не встановлені підстави для скасування заочного рішення суду, а саме одночасна доведеність усіх обставин, що: відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, не подав з поважних причин відзиву на позовну заяву і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 25 жовтня 2022 року по цивільній справі №947/17662/22 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, є необґрунтованою, за наслідком чого підлягає залишенню без задоволення.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 284-288 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 25 жовтня 2022 року по цивільній справі №947/17662/22 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів залишити без задоволення.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та може бути оскаржена разом з судовим рішенням по цій справі.

Повний текст ухвали суду складено 03.04.2026 року.

Головуючий Л. В. Калініченко