Ухвала суду № 135389037, 01.04.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2042/14-ц

Провадження № 6/487/38/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Марченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», стягувач Публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» про заміну сторони,

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2026 року до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», стягувач Публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП», про заміну сторони стягувача по справі № 487/2042/14-ц про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Надра» заборгованість за кредитним договором від 09.09.2008 № 08/09/2008/980-К1693 в розмірі 156433, 98 грн., що складається з: основної суми боргу 76050, 35 грн., відсотків - 56313, 41 грн., пені - 16048, 23 грн., штрафу - 8022, 00 грн., а також понесений судовий збір у розмірі по 782, 16 грн. з кожного. Також просили заяву розглянути без їх участі.

09 лютого 2026 року до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Камінського Валерія Івановича про закриття провадження у справі на підставі ст. 255 ЦПК України, яке обґрунтовано тим, що ухвалою суду від 11.10.2022 року в відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Фінанс Проперті Груп» у цій же справі про зміну сторони стягувача виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документу та поновлення пропущених строків для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що, що Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.11.2014 у цивільній справі №2/487/1326/14 позов ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №08/09/2008/980-К1693 від 09.09.2008 задоволений. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь ПАТ «КБ «НАДРА» суму боргу у розмірі 156433,98 грн, а також судові витрати в розмірі по 782,16 грн. з кожного.

19 грудня 2024 року до суду надійшла заява представника ПАТ КБ «Надра» про видачу рішення суду та виконавчого листа.

04.08.2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА», код ЄДРПОУ 20025456, та ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНС ГРУП» код ЄДРПОУ 40696815, укладено Договір №GL48N718070_А_2 про відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 40696815, отримало право вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №08/09/2008/980-К1693 від 09.09.2008.

20.08.2020 року між ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНС ГРУП» код ЄДРПОУ 40696815 та ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», код ЄДРПОУ 41487593, укладено Договір №GL48N718070_А102 про відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого право вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №08/09/2008/980-К1693 від 09.09.2008, перейшло до ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», код ЄДРПОУ 41487593.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.10.2022 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Фінанс Проперті Групп» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі 2/487/1326/14.

Щодо клопотання про закриття провадження, суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 листопада 2024 року справа № 186/871/14-ц зазначила, що «розділ VI ЦПК України (розділ V ГПК України) регулює розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) [розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у господарських справах], і розгляд таких процесуальних питань не є окремим видом судового провадження, а є виконанням судових рішень.», «ухвала про відмову в задоволенні (про задоволення) заяви про видачу дубліката виконавчого документа, постановлена під час вирішення судом процесуального питання, пов`язаного з виконанням судового рішення, не є ухваленням рішення, яке набрало законної сили в розумінні статей 186, 255 ЦПК України (статей 175, 231 ГПК України). Така ухвала про відмову в задоволенні (про задоволення) заяви під час вирішення судом процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, не може бути підставою для закриття провадження у справі за пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України (пунктом 3 частини першої статті 231 ГПК України).».

Враховуючи наведене, оскільки ухвала про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Фінанс Проперті Групп» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання не може бути підставою для закриття провадження у справі за пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про закриття провадження у справі.

Щодо заяви ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» про заміну сторони.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована сторона), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Отже, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) сформульовано висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду. На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України.

Отже для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Пунктом 2 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу, тобто, як у межах відкритого виконавчого провадження, так й за відсутності виконавчого провадження.

Заміна сторони у матеріальному правовідношенні доведена заявником і підтверджується вищевказаними договорами про відступлення прав вимоги, платіжними дорученнями, реєстрами боржників.

Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зазначено, що:

«92. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

115. Не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року в справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) зазначено, що:

«8.9. Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу.

[…]

8.16. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У цій справі, ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» звернулося до суду з заявою про заміну стягувача у справі його правонаступником для подальшого пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Однак, оскільки вказане рішення суду підлягає примусовому виконанню через органи ДВС, вимога заявника про заміну стягувача у справі не може бути розглянута в порядку ст. 442 ЦПК України.

Крім цього, 19.12.2014 представник ПАТ «КБ «НАДРА» звернулася до суду з заявою про видачу рішення та виконавчих листів, проте відомості про отримання виконавчих листі у справі відсутні. Також відсутні відомості про пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання на момент видачі вказаного виконавчого листа встановлювались статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Так, відповідно до частини першої статті 22 Закону № 606-XIV, у вказаній редакції, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Закон № 606-XIV втратив чинність з 05 жовтня 2016 року згідно із Законом № 1404-VIII, крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом (абзац 2 пункту 2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404- VIII).

Слід зауважити, що законодавець визначив порядок переходу від однієї форми регулювання правовідносин до іншої, навівши відповідні правила у розділі ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VІІІ, згідно з пунктом 5 якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Приписами частини другої статті 12 Закону № 1404-VIII обумовлено, що строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Таким чином, враховуючи приписи частин першої - другої статті 12 Закону № 1404-VІІІ, строк пред`явлення до виконання виконавчого листа у цій справі становив три роки, перебіг якого мав би починатися з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

На час укладення Договору про відступлення прав вимоги №GL48N718070_А_2 від 04.08.2020 року строк пред`явлення до виконання рішення суду у справі № 487/2042/14 сплив приблизно на 3 (три) роки. Отже, в набувача таких майнових прав не могло бути законних очікувань щодо реалізації ним процесуальних прав на заміну його як стягувача у виконавчому листі, за винятком поновлення цих строків у судовому порядку.

Звертаючись до суду із заявою про заміну сторони стягувача, заявник не зазначає чи пред`являлися вони до примусового виконання починаючи з грудня 2014 року, що свідчить про переривання строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, не надає відповідних доказів, а тому, виходячи з наданих доказів, встановлено що сплинув строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Отже заявником не доведена можливість досягнення процесуальної мети правонаступництва виконання судового рішення.

Згідно з ч.1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків , встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Таким чином, з урахуванням обставин справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» про заміну сторони.

Керуючись ст.ст. 81, 255, 353, 442 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Камінського Валерія Івановича про закриття провадження у справі.

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», стягувач Публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» про заміну сторони.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повна ухвала складена 03 квітня 2026 року.

Суддя З.М. Сухаревич