Ухвала суду № 135388741, 03.04.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6687/26

Провадження № 2/127/1894/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.03.2026 вищевказана позовна заява була залишена без руху із наданням позивачеві п`ятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду документів, що підтверджують доплату судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 999,62 грн.

25.03.2026 копію ухвали про залишення позовної заяви без руху доставлено позивачу в його електронний кабінет.

30.03.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача, з якої вбачається, що недоліки позовної заяви позивачем не усунуто.

В заяву про усунення недоліків представник позивача зазначає, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що відповідає вимогам законодавства з урахуванням застосування понижуючого коефіцієнта та фактичного порядку розрахунку ставки судового збору. Отже, твердження суду про необхідність доплати судового збору у розмірі 999,62 грн є безпідставним та таким, що ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права. Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, позивачем надано належний доказ сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Таким чином, підстави для залишення позовної заяви без руху відсутні.

Перевіривши подану заяву, суд дійшов висновку, що стороною позивача не було усунуто недоліки позовної заяви вказані в ухвалі суду, зокрема, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328,00 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1164800,00 грн).

Ціна позову у даній справі становить 305169,10 грн, відтак розмір судового збору підлягає обчисленню у сумі 3662,02 грн, що становить 1,5 відсотка від ціни позову з урахуванням застосування понижуючого коефіцієнта.

Разом з тим, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що є меншим за встановлений законом розмір, у зв`язку з чим недоплачена сума судового збору становить 999,62 грн.

Суд зазначає, що доводи представника позивача щодо правильності визначення розміру сплаченого судового збору є необґрунтованими, оскільки ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень Закону України «Про судовий збір». Поданий позивачем доказ сплати судового збору не підтверджує його сплату у повному, визначеному законом розмірі.

Таким чином, суд дійшов висновку про помилковість позиції позивача щодо відсутності підстав для доплати судового збору, а вимоги ухвали суду залишилися невиконаними, що свідчить про неусунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, зазначену вище позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Окрім цього, доцільним є роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такої.

У зв`язку з наведеним повернення заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних вище невідповідностей вимогам закону позивач має право повторного звернення до суду із вказаною заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вважати неподаною та повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення через суд першої інстанції. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Жмудь