Постанова № 135388436, 03.04.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/523/26

Провадження № 3/147/250/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. , розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з ВП №2 (с-ще Тростянець) Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 виданий 12.04.2020 органом 0632, РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , українку, громадянку України, працюючу у Тростянецькому ліцеї,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу україни про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2026 року до Тростянецького районного суду Вінницької області з відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №748361 від 26.02.2026 встановлено, що гр. ОСОБА_1 ухилялася від передбачених ст. 12 ЗУ "Про охорону дитинства" обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого останній 05.09.2025 керуючи електросамокатом порушив п. 10.1. ПДР та горизонтальної розмітки 1.14.1, а саме перетинав пішохідний перехід на електросамокаті, внаслідок чого відбулась ДТП.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Розгляд справи призначено на 09:00 годину 19.03.2026. У зв`язку із неприбуттям ОСОБА_1 розгляд справи відкладено на 08:30 год. 03.04.2026.

Перед початком судового засідання ОСОБА_1 роз`яснено права передбачені ст. 268 КУпАП та положення ст. 63 Конституції України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнала, зазначила, що дитина опинилася під колесами і їй не зрозуміло в чому її вина. Заяв чи клопотань не подавала і залишила зал судового засідання.

Згідно із ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.184 цього Кодексу, не належать до переліку справ, під час розгляду яких є обов`язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, залишення ОСОБА_1 залу судового засідання не є перешкодою для проведення розгляду цієї справи.

Суд, оцінивши всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я і фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 Сімейного кодексу України. Так, батьки зобов`язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до положень ст. 12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Пункт 10.1 Правил дорожнього руху України зобов`язує водія перед початком руху, перестроюванням або будь-якою зміною напрямку переконатися у безпеці маневру. Це означає, що водій не має створювати перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

За змістом Горизонтальної розмітки 1.14.1 («зебра») це горизонтальна дорожня розмітка, що позначає регульовані та нерегульовані пішохідні переходи, а також переходи на велосипедних доріжках. Вона вказує місце, де пішоходи мають перевагу в русі, а водії зобов`язані знизити швидкість або зупинитися. Може бути біло-червоною.

Пішохідні переходи перетинати можна лише пішки - ведучи самокат поруч.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 ухилялася від передбачених ст. 12 ЗУ "Про охорону дитинства" обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого останній 05.09.2025 керуючи електросамокатом порушив п. 10.1. ПДР та горизонтальної розмітки 1.14.1, а саме перетинав пішохідний перехід на електросамокаті, внаслідок чого відбулась ДТП.

Встановлені судом обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема, відомостями, які наявні в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №748361 від 26.02.2026; листом слідчого СВ ВП №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області майора поліції Василя Шамрієнка №38151-2026 від 21.02.2026 про направлення постанови про закриття кримінального провадження №12025020120000137 для вирішення питання щодо притягнення батьків дитини ОСОБА_3 , зокрема його матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП - невиконання батьками, або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей; постановою про закриття кримінального провадження №12025020120000137 від 05.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, зі змісту якої випливає, що неповнолітній водій електросамоката марки KUGOO M4 PRO ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху та керуватись горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 (зебра), якою виділено ділянку проїзної частини призначеної для руху пішоходів. Досудовим розслідуванням встановлено, що причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди є порушення водієм автомобіля та водієм електросамоката правил дорожнього руху; витягом з ЄРДР №12025020120000137 від 05.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України; рапортом зареєстрованим в ЄО за №5382 від 05.09.2025 як ДТП з травмованими; протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 05.09.2025; планом-схемою місця ДТП від 05.09.2025; фото доданими до протоколу огляду місця ДТП; роздруківкою тесту Драгер №4690 від 05.09.2025; копіями ухвал про арешт майна від 10.09.2025; світлокопією паспортна громадянина україни на ім`я ОСОБА_5 ; копією посвідчення водія на ім`я ОСОБА_5 ; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копією протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 06.09.2025; копією висновку експерта №СЕ-19/102-25/19795-ІТ від 18.09.2025; копією протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 09.09.2025; світлокопією паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 ; копією постанови про залучення законного представника неповнолітнього потерпілого від 09.09.2025; світлокопією свідоцтва про народження на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копією висновку експерта №73 від 09.09.2025; копією висновку експерта №СЕ-19/102-25/20502-ІТ від 22.09.2025; копією постанови про залучення психолога до участі у кримінальному провадженні від 06.02.2026; копією протоколу допиту неповнолітнього потерпілого від 06.02.2026; відповіддю на запит начальника служби у справах дітей від 17.02.2026 №01-33/150; листом директора КЗ "Тростянецький селищний центр надання соціальних послуг" від 17.02.2026 №01-11/119.

Дослідивши докази, що знаходяться в матеріалах справи, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, оскільки остання ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідного виховання сина, який порушив ПДР та горизонтальну розмітку зебра здійснюючи рух на пішоходному переході на електросамокаті, а не пішки, ведучи електросамокат поруч.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на громадянку ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчинених адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь її вини та протиправну поведінку, наявність обставин, що пом`якшують відповідальність, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до неї адміністративне стягнення, в межах санкції частини 1 статті 184 КУпАП у виді штрафу, що буде достатнім для виховання особи та запобіганню новим правопорушенням.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Підстав для закриття провадження у зв`язку з відсутністю в діях громадянки ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, суд не вбачає.

Таким чином, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 ст.184 КУпАП, оскільки її малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не досягнув шіснадцятирічного віку, з якого відповідно до ст. 12 КУпАП настає адміністративна відповідальність, однак порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме: п. 10.1 ПДР України та вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.14.1 (зебра), яка позначає нерегульований і регульований пішохідний перехід на проїзній частині дороги, тобто пішохід повинен переходити проїзну частину, а не рухатися на транспортних засобах. Перетинати пішохідний перехід на електросамокаті необхідно виключно пішки, ведучи його поруч.

Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно із ч.1 ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент надходження справи про адміністративне правопорушення до суду.

Таким чином, відповідно до ст.40-1 КУпАП, з порушника підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 23, 26, 34, 40-1, ч. 1 ст.184, 283, 284, 287 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень на користь держави (рахунок UA078999980313060106000002844, код ЄДРПОУ 37979858, одержувач ГУК у Він.обл./Тростянець/21081100, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Вінницького апеляційного суду.

Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами (ст.298 КУпАП).

Відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, негайно подаються до суду.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, в даному випадку 1700 (одна тисяча сімсот) гривень; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя О. Г. Борейко