Ухвала суду № 135386778, 03.04.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/2369/26

Провадження № 1-в/442/109/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в режимі відеоконференції у судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобич, клопотання начальника ДУ «Дрогобицька виправна колонія №40» підполковника внутрішньої служби ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 умовно-достроково від призначеного покарання,

з участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

представника ДУ «Дрогобицька виправна колонія № 40» ОСОБА_6 ,

засудженого ОСОБА_4 ,

встановив:

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області надійшло клопотання начальника ДУ «Дрогобицька виправна колонія №40» підполковника внутрішньої служби ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 умовно-достроково від призначеного покарання.

В обгрунтування клопотання покликається на те, що ОСОБА_4 засуджений вироком Ужгородського міськрайонного суду Львівської області від 09.03.2021 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.135 та ч.2 ст.286 КК України, на підставі ч.1, ч.3 ст.70 КК України призначено покарання у виді 6 шести років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 13.05.2022, вирок Ужгородського міськрайонного суду Львівської області від 09.03.2021, стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.286 КК України скасовано, а кримінальне провадження щодо нього в цій частині закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КК України. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 13.05.2022, вирок Ужгородського міськрайонного суду Львівської області від 09.03.2021 в частині визнання винуватим ОСОБА_4 за ч.3 ст. 135 КК України і призначення йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років та в іншій частині залишено без змін.

Крім того, ОСОБА_4 засуджений вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.04.2024 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та на підставі ч.1 ст.71 КК України призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі. Станом на 25.03.2026 вирок не набрав законної сили.

Станом на 25.03.2026 відбута частина покарання строку покарання складає 4 роки 2 дні.

Під час відбування покарання у місцях попереднього ув?язнення та позбавлення волі засуджений характеризується наступним чином: під час тримання у ДУ «Київський слідчий ізолятор» порушень режиму тримання не допускав, дисциплінарні стягнення не накладались, заохочення не надавались. 04.08.2022 прибув для відбування покарання до ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№40)». Дотримується встановлених вимог режиму утримування, до дисциплінарної відповідальності не притягувався та 1 раз заохочувався за сумлінне ставлення до праці і добру поведінку. 13.10.2025 за постановою начальника установи переведений до дільниці соціальної реабілітації, як такий, що стає на шлях виправлення. Працевлаштований допоміжним робітником на контрагентському об`єкті ТОВ «ВЕСТ-БЕРІ». До роботи ставиться сумлінно, зарекомендував себе відповідальним і добросовісним робітником. Підтримує зв`язок з рідними шляхом листування і побачень, отримує від них посилки та передачі. Вину у скоєному кримінальному правопорушенні не визнав.

ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав, просить таке задоволити.

Представник «Дрогобицька виправна колонія № 40» ОСОБА_6 в судовому засіданні клопотання підтримав, просить таке задоволити.

Прокурор ОСОБА_7 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Вважає, що дане клопотання заявлено передчасно.

Вислухавши пояснення учасників провадження, вивчивши матеріалами справи, суд вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступних міркувань.

Згідно ч.1, п.2 ч.3 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений вироком Ужгородського міськрайонного суду Львівської області від 09.03.2021 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.135 та ч.2 ст.286 КК України, на підставі ч.1, ч.3 ст.70 КК України призначено покарання у виді 6 шести років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 13.05.2022, вирок Ужгородського міськрайонного суду Львівської області від 09.03.2021, стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.286 КК України скасовано, а кримінальне провадження щодо нього в цій частині закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КК України. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 13.05.2022, вирок Ужгородського міськрайонного суду Львівської області від 09.03.2021 в частині визнання винуватим ОСОБА_4 за ч.3 ст. 135 КК України і призначення йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років та в іншій частині залишено без змін.

Початок строку відбування 23 березня 2022 року, кінець строку відбування 23 березня 2028 року.

У відповідності до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.135 КК України є тяжким злочином.

Вимогами статті 81 КК України передбачено, що до осіб, які відбувають покарання у виді, зокрема, позбавлення волі, може бути застосоване умовно - дострокове звільнення після фактичного відбуття засудженими не менше двох третин строку покарання, призначеного судом, зокрема, за умисний тяжкий злочин. Застосування умовно - дострокового звільнення є можливим, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Разом з цим, як зазначено в п.2 Постанови Пленуму «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26.04.2002, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Розглядаючи подання про умовно-дострокове звільнення суд зобов`язаний перевірити сумлінну поведінку та сумлінне ставлення особи за весь період відбування нею покарання, врахувати тяжкість вчиненого злочину та особу засудженого в цілому.

Відповідно до ч.1 ст.6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Прийняття рішення про умовно дострокове звільнення не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це визначено вироком.

Процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.

Як вбачається з наданої суду характеристики, затвердженої 25.03.2026 начальником ДУ «ДВК-40» ОСОБА_8 , ОСОБА_4 з 23.03.2022 знаходиться в місцях позбавлення. За час відбування покарання 1 раз заохочувався. Стягнення адміністрацією не накладались. Вину у вчинені кримінального правопорушення не визнає.

Відповідно до вироку Ужгородського міськрайонного суду Львівської області від 09.03.2021, цивільний позов задоволено частково та ухвалено стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_9 330535,62 гривень.

Як вбачається з Довідки, станом на 12.11.2025 на виконанні у відділі фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку установи перебувало ВП №69650891 від 17.07.2025 за яким було погашено 2344,03 гривень. 12.11.2025 Постанова була повернута до Великоберезянського ВДВС В Ужгородському районі Закарпатської області. Станом на 05.03.2026 виконавчі листи до виконання у Відділ фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку установи не надходили.

Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як зазначено вище, відповідно до ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

З аналізу наведених норм закону про кримінальну відповідальність вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.

Під час розгляду даної справи, суд вважає, що засуджений ОСОБА_4 перебуваючи в місцях позбавлення волі, своєю поведінкою не довів свого виправлення та, що така поведінка може бути підставою для його умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що засудженим не доведено і в судовому засіданні не встановлено, що за час відбуття покарання в особистості ОСОБА_4 відбувся процес позитивних змін, який створив у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

З огляду на наведене, беручи до уваги особу ОСОБА_4 , якого засуджено за тяжкий злочин, у суду відсутнє переконання про те, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст. 81 КК України, п. 2 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України, суд, -

постановив:

В задоволенні клопотання начальника ДУ «Дрогобицька виправна колонія №40» підполковника внутрішньої служби ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 умовно-достроково від призначеного покарання відмовити.

На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення учасники судового провадження можуть подати апеляцію до Львівського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 03.04.2026.

.

Суддя ОСОБА_1