Ухвала суду № 135386228, 02.04.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(099) 55-49-125

Справа № 332/2660/21

Провадження №: 2-с/332/6/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 р. м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Ретинська Ю.І., розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Шестакова Віталія Юрійовича про скасування судового наказу,

В С Т А Н О В И В:

31.03.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 в особі представника адвоката Шестакова Віталія Юрійовича, про скасування судового наказу від 26.07.2021 року по справі № 332/2660/21, провадження № 2-н/332/499/21, виданого за заявою Комунального підприємства «Водоканал» про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення, за період з 01.07.2018 року по 30.04.2021 року, в сумі 19980,36 грн. та судового збору по 113,50 грн. з кожного.

Заявник вважає заявлені стягувачем вимоги необґрунтованими, спірними та такими, що не можуть бути розглянуті в межах наказного провадження. Представник заявника зазначив, що ОСОБА_1 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 не проживає з червня 2018 року, за даною адресою не зареєстрована та, відповідно, не користувалась усіма житлово-комунальними послугами за цією адресою. Договору з КП «Водоканал» на постачання комунальних послуг на квартиру за вказаною адресою ОСОБА_1 також не укладала. У березні 2022 року ОСОБА_1 , у зв`язку з повномасштабним вторгненням і збройною агресією російської федерації, виїхала за межі України та наразі перебуває в Республіці Польща.

У 2024 році КП «Водоканал» знову звертався до Заводського районного суду м. Запоріжжя із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.05.2021 по 29.02.2024. Однак, ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя № 332/2443/24 від 26.04.2024 у видачі судового наказу було відмовлено у зв`язку із відсутністю підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 мешкає або є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а отже не підтверджено користування боржником послугами КП «Водоканал». Виходячи з вищенаведеного, вбачається спір між сторонами, який може бути вирішений у позовному провадженні, тому просить скасувати судовий наказ від 26.07.2021 року по справі №332/2660/21.

Крім того, представник заявника ОСОБА_1 адвокат Шестаков В.Ю. просить поновити пропущений строк на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, посилаючись на те, що заявниця ОСОБА_1 не була обізнаною про судовий розгляд справи, поштову кореспонденцію не отримувала, оскільки на дату розгляду справи судом проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Про існування судового наказу дізналася лише у лютому 2026 року після отримання інформації з ЄДРСР, після чого адвокатом Шестаковим В.Ю. був поданий адвокатський запит до органів ВДВСВ і, відповідно, заява про вступ у справу представника через систему ЕСТІС, фактично ознайомились із матеріалами справи № 332/2660/21 тільки 11.03.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню, оскільки із встановлених обставин вбачається спір про право, окрім того кожна із сторін має право вільного доступу до правосуддя, щоб у судовому засіданні довести доводи та обґрунтування своєї правової позиції з приводу предмету спору.

Разом з тим, заява про скасування судового наказу подана із дотриманням вимог ст. 170 ЦПК України. Підстав для повернення заяви про скасування судового наказу не встановлено.

Згідно із частиною третьою статті 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи представника Заявника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження, тому суд дійшов висновку про задоволення заяви про скасування судового наказу.

Щодо посилання представника Заявника про понесені витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу за подачу заяви про скасування судового наказу, суд керується таким.

Порядок розподілу судових витрат визначений статтями 141, 142 ЦПК України, які регулюють порядок розподілу судових витрат, понесених сторонами при розгляді справ у позовному провадженні.

Частиною першою статті 133 ЦПК України, передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Відповідно до положень частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд відмічає, що відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як справа, в якій постановлено оскаржувану ухвалу, розглянута в порядку наказного провадження.

У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (частина друга статті 42 ЦПК України).

Відповідно до положень статті 167 ЦПК України розгляд заяв про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника, що позбавляє останнього можливості подати заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу або клопотання про зменшення таких витрат.

Своєю чергою, в наказному провадженні розглядаються безспірні вимоги, що виключає можливість стягнення судовим наказом витрат на професійну правничу допомогу.

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України, який не містить положень, які б передбачали можливість розподілу витрат на правничу допомогу.

На відміну від витрат по сплаті судового збору, розмір якого визначається Законом України «Про судовий збір», склад та розмір витрат на правничу допомогу входять до предмета доказування у справі, в якій сторони, користуючись принципами змагальності та диспозитивності судового процесу, обґрунтовують свої вимоги та заперечення не лише стосовно вимог по суті спору, й з приводу витрат на правничу допомогу.

З огляду на викладене, відшкодування витрат на правничу допомогу можливе у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження, з урахуванням особливостей розгляду цих справ, такі судові витрати не відшкодовуються.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеній у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 607/1219/18, про те, що відшкодування витрат на правничу допомогу можливе у справах позовного провадження.

Керуючись статтями42, 167, 170, 171 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про скасування судового наказу № 332/2660/21 від 26.07.2021 року.

Заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Шестакова Віталія Юрійовича про скасування судового наказу задовольнити.

Судовий наказ Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26.07.2021 року по справі № 332/2660/21, провадження № 2-н/332/499/21, виданого за заявою Комунального підприємства «Водоканал» про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення, за період з за період з 01.07.2018 року по 30.04.2021 року, в сумі 19980,36 грн. та судового збору по 113,50 грн. з кожного скасувати.

Відмовити заявнику ОСОБА_1 у задоволенні вимог про стягнення судових витрат.

Роз`яснити Комунальному підприємству «Водоканал», що його вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя Ю.І. Ретинська